ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"25" лютого 2025 р. справа № 300/9445/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Кафарського В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення податкового боргу, який утворився внаслідок несплати податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання підакцизних товарів, штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій, а також штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів на загальну суму 13 190,94 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з несплатою вищенаведених податкових зобов'язань і штрафних санкцій. Оскільки заборгованість станом на день розгляду справи не погашена, на думку позивача, її слід стягнути в судовому порядку.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі від 19.12.2024 судом надсилалось відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою реєстрації відповідача, що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: с. Вижній Березів, Косівський район, Івано-Франківська обл., 78613 (а.с. 42,43), а також у відповідності до ч. 1 ст. 130 Кодексу адміністративного судочинства України, 14.02.2025 на офіційному сайті Судової влади України, веб-сторінці Івано-Франківського окружного адміністративного суду, опубліковано оголошення про розгляд даної справи (а.с. 54).
Відповідач копію ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 отримав, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 55, 56).
Правом на подання відзиву та заперечення проти позовних вимог відповідач не скористався.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши в сукупності письмові докази, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, встановив наступне.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області як платник податків.
Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки про борг за платежами від 12.11.2024 за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на суму 5,94 грн, акцизного податку на суму 1 285,00 грн, штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій на суму 5 100,00 грн, а також штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів на суму 6 800,00 грн (а.с. 4).
Податкові зобов'язання у встановлений законом строк відповідач не сплатила, у результаті чого виникла податкова заборгованість на загальну суму 13 190,94 грн.
У зв'язку із добровільною несплатою податкових зобов'язань відповідачем, реалізуючи свої повноваження, позивач звернувся з цим позовом до суду з метою стягнення податкового боргу.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд керується положеннями Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, а також застосовує норми Податкового кодексу України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (надалі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до положень підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 ПК України, платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа-резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Згідно приписів пункту 16-1 Перехідних положень ПК України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.
Таким чином, відповідач є платником податку на доходи з фізичних осіб.
Положеннями статті 36 Податкового кодексу України визначено суть податкового обов'язку, згідно положень якої податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1). Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2). Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.3).
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Статтею 49 Податкового кодексу України визначено порядок та строки подання платниками податків податкових декларацій до контролюючих органів.
В пункті 49.1 статті 49 Податкового кодексу України зазначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (пункт 49.2 стаття 49 Податкового кодексу України).
Згідно підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.
На підставі вищевказаних норм Податкового кодексу України, відповідачем подано до податкового органу податкову декларацію про майновий стан і доходи від 15.05.2024 за звітний період - 2023 рік, в якій визначив зобов'язання зі сплати податку на доходи фізичних осіб на суму 447,12 грн (а.с. 7-9). При цьому, з урахуванням часткової сплати, сума до стягнення складає 5,94 грн. Так, відповідно до інтегрованої картки платника податку за відповідачем рахується податковий борг зі сплати податку на доходи фізичних осіб у сумі 5,94 грн (а.с. 25-26).
Окрім цього, відповідачем подано до податкового органу податкові декларації з акцизного податку, а саме:
декларацію №9288681823 від 01.10.2024 на суму 139,00 грн (а.с. 6-7);
декларації №9261972651 від 10.09.2024 на суму 343,00 грн (а.с. 8-9);
декларації №9241055784 від 20.08.2024 на суму 289,00грн (а.с. 10-11);
декларації №9201990214 від 19.07.2024 на суму 229,00 грн (а.с. 12-13);
декларації №9155177735 від 10.06.2024 на суму 203,00 грн (а.с. 14-15);
декларації №9130451222 від 15.05.2024 на суму 100,00 грн (а.с. 16-17). При цьому, з урахуванням часткової сплати, сума до стягнення складає 43,98 грн.
Так, відповідно до інтегрованої картки платника податку за відповідачем рахується податковий борг зі сплати акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання підакцизних товарів (а.с. 19-21).
Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, податкові зобов'язання відповідача зі сплати податку на доходи з фізичних осіб та акцизного податку згідно вищезазначених декларацій у відповідності до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України є узгодженими з моменту подання таких декларацій.
Окрім цього, суд звертає увагу, що у відповідності до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.
Згідно пп. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 ПК України, нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.
Судом встановлено, що податковим органом у зв'язку з несвоєчасним погашенням ФОП ОСОБА_1 своїх податкових зобов'язань з акцизного податку, нарахована пеня згідно ст. 129 ПК України у розмірі 38,02 грн (а.с. 18-19).
Суд також встановив, що позивачем 04.03.2024 проведено фактичну перевірку у відповідача, за результатами якої встановлено порушення п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій для підакцизних товарів без використанням режиму програмування коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД. За результатами проведеної перевірки складено акт (довідку) від 04.03.2024 №111/09-19-09-01/ НОМЕР_1 (а.с. 36-39), на підставі якого позивачем складено податкове повідомлення-рішення форми «С» №007337/0706 від 22.03.2024 про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 5 100,00 грн (а.с. 35).
Вказане податкове повідомлення-рішення направлялось позивачем ФОП ОСОБА_1 та отримане останньою, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 34).
Згідно із поданим контролюючим органом витягом з інтегрованої картки платника податків, за відповідачем залишається несплаченим податковий борг за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування РРО на суму 5 100,00 грн (а.с. 41).
Також податковим органом проведено фактичну перевірку у відповідача, за результатами якої встановлено порушення ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а саме продаж тютюнових виробів з полиць самообслуговування. За результатами проведеної перевірки складено акт (довідку) від 05.10.2022 №3928/09/08/РРО/ НОМЕР_1 (а.с. 29-30), на підставі якого позивачем складено податкове повідомлення-рішення форми «С» №004546/0706 від 20.10.2022 про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 6 800,00 грн (а.с. 27).
Вказане податкове повідомлення-рішення направлялось позивачем ФОП ОСОБА_1 за адресою, яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 28).
Згідно із поданим контролюючим органом витягом з інтегрованої картки платника податків, за відповідачем залишається несплаченим податковий борг за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів на суму 6 800,00 грн (а.с. 32).
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до підпункту «е» пункту 176.1 статті 176 ПК України, одним із обов'язків платника податків є обов'язок своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих органом державної податкової служби, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з вимогами підпункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.4 статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
На виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України позивач направив відповідачу податкову вимогу форми «Ф» від 28.01.2020 №1174-52 на суму 6 937,91 грн (а.с. 5). Вказана вимога отримана відповідачем 19.05.2020, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 5).
Згідно із пунктом 87.1. статті 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Пунктом 87.2 статті 87 ПК України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
У суду відсутні відомості про те, що податкова вимога форми «Ф» від 28.01.2020 №1174-52 відповідачем відкликана або ж оскаржена.
Докази погашення податкового боргу у матеріалах справи відсутні.
При цьому, податковий борг відповідача в загальному розмірі 13 190,94 грн підтверджується довідкою про борг за платежами від 12.11.2024 (а.с. 4) та обліковою карткою платника податку (а.с. 19-21, 25-26, 32, 41).
Таким чином, контролюючим органом дотримано процедуру повідомлення відповідача про наявні податкові зобов'язання та набуття податкового зобов'язання статусу податкового боргу.
Згідно підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Підпунктом 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право позивача на звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Враховуючи те, що відповідачем не сплачено грошове зобов'язання у терміни, визначені Податковим кодексом України, на переконання суду, звернення податкового органу до суду із позовом про стягнення у спосіб, визначений Податковим кодексом України, є обґрунтованим та правомірним.
За таких обставин, суд вважає, що відповідач зобов'язана погасити податковий борг в сумі 13 190,94 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення такого спору, крім того, даний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Відтак, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, підстави для відшкодування витрат зі сплати судового збору, понесених позивачем, відсутні.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , с. Вижній Березів, Косівський район, Івано-Франківська обл., 78613) про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , с. Вижній Березів, Косівський район, Івано-Франківська обл., 78613) в дохід бюджету податковий борг в сумі 13 190 (тринадцять тисяч сто дев'яносто) грн 94 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Головному управлінню ДПС в Івано-Франківській області рішення надіслати через підсистему «Електронний суд».
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя /підпис/ Кафарський В.В.