25 лютого 2025 року Справа № 280/1264/25 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Богатинський Б.В., перевіривши матеріали позовної заяви
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ),
до Запорізької міської ради (просп. Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69105; код ЄДРПОУ 04053915)
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дій,-
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Запорізької міської ради (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
Визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Запорізької міської ради, яка виразилася в ненаданні відповіді на питання по суті, відповідно до вимог Законів України «Про місцеве самоврядування», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про звернення громадян», «Про інформацію» та інших.
Зобов'язати відповідальних посадових осіб Запорізької міської ради провести службове розслідування згідно Постанови КМУ № 950 від 13.06.2000 р. відносно: директора Департаменту соцзахисту населення ЗМР ОСОБА_2 , заступників - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за невиконання або неналежного виконання цими особами, уповноважених на виконання функцій місцевого самоврядування службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, а також недодержання вимог законодавства.
За приписами ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 8, 9 частини першої статті 4 КАС України визначено:
позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, або адміністратор за випуском облігацій, який подає позов до адміністративного суду на захист прав, свобод та інтересів власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду;
відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Згідно з положеннями ч. 5 ст.160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначається:
п. 4 зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
п. 9 у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
За приписами статі 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, адміністративний позов спрямований на захист прав, свобод та інтересів особи, які порушив відповідач - суб'єкт владних повноважень, надаючи позивачу можливість вибору способу захисту для ефективного відновлення його порушених прав та інтересів з урахуванням приписів частин першої та другої статті 5 КАС України.
При цьому, суд наголошує, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, яке повинно бути реальним та стосуватися (зачіпати) особисті права або інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена судом касаційної інстанції, зокрема, в ухвалі Верховного Суду від 09.07.2018 в адміністративній справі № 9901/675/18.
Позивач відповідно до позовної заяви просить визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Запорізької міської ради, яка виразилася в ненаданні відповіді на питання по суті, відповідно до вимог Законів України «Про місцеве самоврядування», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про звернення громадян», «Про інформацію» та інших.
При цьому, позовна заява не містить обґрунтування порушення оскаржуваною позивачем бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Положеннями п.2 ч.5 ст.160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Позовна заява не містить адреси електронної пошти позивача, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін.
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду належним чином оформлену позовну заяву (у примірнику для суду та копії з додатками для відповідача або докази надсилання відповідачу у випадку подання документів в електронному вигляді) із уточненням змісту позовних вимог у відповідності до ст. 5 КАС України та п. 4, 9 ч.5 ст.160 КАС України, з урахуванням зауважень суду: конкретизувати зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, обґрунтувати порушення оскаржуваною позивачем бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача, зазначити відомості щодо адреси електронної пошти позивача та про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін.
Із поданої позовної заяви встановлено, що позивач просить згідно статті 8 Закону України «Про судовий збір» звільнити його від сплати судового збору за подачу цього адміністративного позову, оскільки позивач отримує мінімальну пенсію.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно пп.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору встановлюється у розмірі - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» установлено у 2025 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3028,00 гривень.
Позов містить вимогу немайнового характеру, судовий збір становить - 1211,20 грн.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до ст. 8 Закону №3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Одночасно, саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору.
Водночас згідно з позицією, сформованою у постанові Верховного Суду від 23 січня 2019 року №215/3831/16-а (2-а/215/128/16), передбачено, що звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 133 КАС України та статтею 8 Закону України «Про судовий збір» є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а повноваження суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища. (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 63-64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).
Положення Закону №3674-VI не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи звільнення від його сплати може бути, наприклад, довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, стипендію, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.
Наведення доводів, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на особу, яка подає заяву або скаргу.
Вказане відповідає позиції Верховного Суду, висловленій в ухвалі від 18 березня 2021 року у справі № 824/1571/19-а, в постанові від 8 листопада 2023 року у справі №120/969/23.
Про відсутність доходів позивач додав до позову відомості з ДРФО про те, що з 4 кварталу 2023 року по 3 квартал 2024 року йому не нараховано дохід.
Також, позивачем надана до позову довідка про доходи №7958 3194 3549 8922 від 10.02.2025, відповідно до якої сума пенсії за період з 01.08.2024 по 31.01.2025 складає 16350 грн.
Водночас, вказаний документ не дає повної інформації стосовно неможливості сплати позивачем судового збору на час звернення до суду, оскільки така довідка містить відомості за 6 місяців, в той час, як суд оцінюючи майновий стан, враховує розмір річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Відтак, позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність підстав для звільнення його від сплати судового збору.
Таким чином, для розгляду судом питання про звільнення від сплати судового збору позивачу необхідно надати обґрунтоване клопотання про звільнення від сплати судового збору з відповідними доказами на підтвердження підстав для звільнення (які мають обов'язково містить відомості щодо розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік).
У випадку неподання такого клопотання позивачу необхідно надати докази сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Запорізького окружного адміністративного суду містяться на офіційному сайті Запорізького окружного адміністративного суду (https://adm.zp.court.gov.ua/sud0870/gromadyanam/tax/), також на сайті можливо автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.
Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід залишити без руху.
Згідно частини третьої статті 169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Запорізької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дій, - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду:
- належним чином оформленої позовної заяви (у примірнику для суду та копії для відповідача або докази надсилання відповідачу у випадку подання документів в електронному вигляді) із уточненням змісту позовних вимог у відповідності до ст. 5 КАС України та п. 4, 9 ч.5 ст.160 КАС України, з урахуванням зауважень суду: конкретизувати зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, обґрунтувати порушення оскаржуваною позивачем бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача, зазначити відомості щодо адреси електронної пошти позивача та про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін;
- обґрунтованого клопотання про звільнення від сплати судового збору з відповідними доказами на підтвердження підстав для звільнення або доказів сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Реквізити для сплати судового збору: "Отримувач коштів ГУК у Зап.обл/м.Зап. Дніпров./22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37941997; Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA538999980313131206084008512; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу - *; 101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Запорізький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, суд повертає позовну заяву у відповідності до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Б.В. Богатинський