25 лютого 2025 рокуСправа № 280/1335/25
м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Стрельнікова Н.В., розглянувши матеріали адміністративного позову
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (Запорізька обл., м. Запоріжжя, проспект Металургів, будинок, 6, ЄДРПОУ 45028225)
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ( далі - відповідач), у якій просить суд:
-визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо не зняття арешту з майна боржника;
-зобов'язати Лівобережний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт з усього нерухомого майна громадянки ОСОБА_1 .
Пунктом 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Дослідивши матеріали позовної заяви суддя дійшов висновку, що позовна заява не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства виходячи із наступного.
Згідно позовної заяви та доданими до позову документами встановлено, що підставою для накладення арешту на майно боржника стала постанови держаного виконавця від 21.09.2016, що винесена в межах виконавчого провадження № 52263543 з примусового виконання виконавчого листа № 234/11992/15-ц від 29.09.2015 виданого Краматорським міським судом Донецької області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості.
Вказаний виконавчий документ стосується виконання рішення Краматорського міського суду Донецької області від 18.09.2015 у справі № 234/11992/15-ц ухваленого в порядку цивільного судочинства.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця передбачено статтею 287 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
За приписами частини 1 статті 74 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку передбаченому законом.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Отже, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.
В даному випадку підставою позову позивач визначив наявність арешту, накладеного на його майно, що перешкоджає йому в здійсненні права власності на таке майно (ст. 319 Цивільного кодексу України), накладеного в межах виконавчого провадження №52263543 з примусового виконання виконавчого листа № 234/11992/15-ц від 29.09.2015, виданого Краматорським міським судом Донецької області,на підставі рішення суду про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості, ухваленого в порядку цивільного судочинства. Позивач є боржником за вказаним виконавчим документом, тобто є стороною виконавчого провадження.
Відповідно до статті 447 та частини 1 статті 448 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Таким чином, положеннями статей 447, 448 Цивільного процесуального кодексу України встановлено інший порядок оскарження рішень, дій та бездіяльності державного виконавця у виконавчих провадженнях по виконанню судових рішень, ухвалених за правилами цивільного судочинства.
При цьому, якщо законом установлено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС або приватного виконавця до суду, який ухвалив відповідне рішення, як це передбачено для виконання судових рішень, у такому випадку виключається юрисдикція адміністративних судів у такій категорії справ.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 213/2012/16.
У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Частиною 6 статті 170 КАС України передбачено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини 1 цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
За таких обставин, зважаючи, що спір у справі стосується оскарження дій держаного виконавця щодо накладення арешту на майно боржника в межах виконавчого провадження №52263543, щодо виконання виконавчого листа № 234/11992/15-ц від 29.09.2015 виданого Краматорським міським судом Донецької області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості по цивільній справі , суддя дійшов висновку, що дана позовна заява не підсудна адміністративному суду, у зв'язку із чим наявні підстави для відмови у відкритті провадження у справі.
Суддя роз'яснює позивачу, що даний спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, у відкритті провадження в адміністративній справі слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 19, 170, 241, 248, 256, 287 КАС України, суддя
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі №280/1335/25 за позовом ОСОБА_1 до Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити ОСОБА_1 її право на звернення до Краматорського міського суду Донецької області в порядку цивільного судочинства.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали надіслати на адресу позивача разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня її підписання.
Суддя Н.В. Стрельнікова