24 лютого 2025 року Справа № 280/783/25 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Чернова Ж.М. перевіривши матеріали позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди
03 лютого 2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Військової частини НОМЕР_1 (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 60828,48 грн (сімдесят чотири тисячі чотириста двадцять чотири грн., 28 копійок) в рахунок відшкодування матеріальних збитків;
вирішити питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою суду від 10 лютого 2025 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня одержання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду: обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду та докази, що підтверджують поважність причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом; оригіналу платіжного документу на підтвердження сплати судового збору в розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір» (доплатити 0,40 грн); позовної заяви, оформленої згідно до вимог чинного Кодексу адміністративного судочинства України, в якій уточнити місце проживання чи перебування відповідача; доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів для відповідача на зареєстроване місце проживання відповідача.
18 лютого 2025 року до суду надійшла заява на виконання ухвали суду від 10 лютого 2025 року. Військовою частиною НОМЕР_1 надано уточнену позовну заяву з доказом відправлення та отримання відповідачем, документ про доплату судового збору в розмірі 40 копійок, а також клопотання про поновлення строку звернення до суду із додатком.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку звернення до суду зазначено, що військовою частиною НОМЕР_1 було пропущено процесуальний строк для подання позовної заяви про відшкодування матеріальної шкоди до ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що з 24 лютого 2022 року в Україні введено військовий стан згідно Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 і продовжено по теперішній час включно. Військова частина НОМЕР_1 є бойовою частиною і приймає безпосередню участь в бойових діях з травня 2023 року та по теперішній час. На підтвердження зазначених обставин військовою частиною НОМЕР_1 разом із клопотанням про поновлення строку додано довідку від 14.02.2025 №2069/5/13-2278 із зазначенням переліку документів, на підставі яких військову частину НОМЕР_1 було залучено до виконання бойових завдань. Так, залучення військової частини НОМЕР_1 до виконання бойових завдань із забезпечення безпеки і оборони, відсічі і стримування військової агресії російської федерації виникло під час дії воєнного стану не залежало від волі військової частини НОМЕР_1 , оскільки виконання наказів та розпоряджень вищого командування для військової частини НОМЕР_1 є обов'язковим. Внаслідок зазначеного, особовий склад військової частини НОМЕР_1 , включаючи служби забезпечення з 2023 року та по теперішній час на виконання бойових завдань знаходиться у населених пунктах та інших місцевостях, у яких не працюють поштові відділення служб поштового зв'язку, наявні проблеми із мережею інтернет та світлом. Задля уникнення одночасного ураження служби забезпечення військової частини НОМЕР_1 знаходяться на значній відстані одна від одної, документи отримуються із значною затримкою. В результаті застосування військовими формуваннями російськові федерації FPV дронів іноді взагалі втрачається можливість перевезення відповідних документів до відповідальних служб військової частини НОМЕР_1 . З урахуванням зазначеного, військовою частиною НОМЕР_1 пропускаються встановлені законом процесуальні строки. Командування військової частини НОМЕР_1 вважає, що причини пропуску строку подання позовної заяви є поважними, так як участь у бойових діях військової частини НОМЕР_1 є важливою для збереження територіальної цілісності та суверенітету України. Просить суд: визнати причини пропуску строку звернення до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 поважними; поновити військовій частині НОМЕР_1 пропущений строк звернення до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 .
Оцінюючи обставини пропущення строку звернення до суду, які вказує позивач як поважні, суд враховує наступне.
Згідно з п.5 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
За приписами ч.6 ст.161 КАС України, якими встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Суд звертає увагу, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до суду.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Підстави пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання позовної заяви.
Як зазначено у позовній заяві, в ході службового розслідування встановлено, що внаслідок неналежного виконання посадових обов'язків старшим лейтенантом ОСОБА_1 , втрачено майно служби зв'язку, чим завдано збитків державі на загальну суму 60828,48грн.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.10.2023 №305 було виключено старшого лейтенанта ОСОБА_1 зі списків військової частини НОМЕР_1 та звільнено з військової служби у відставку за підпунктом «б» відповідно до пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок військову службу».
Зважаючи на те, що позивачем не надано до суду письмової відмови відповідача від добровільного відшкодування позивачу завданої ним матеріальної шкоди, як і не надано належних доказів отримання відповідачем претензій, строк звернення до суду обраховується з моменту виключення такої особи зі списків особового складу військової частини (наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.10.2023 №305, про виключення відповідача зі списків з 20.10.2023).
Позивач заявляє позовні вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 60828,48 грн в рахунок відшкодування матеріальних збитків після його звільнення 20.10.2023. Разом з тим, до суду звернувся 03.02.2025, тобто поза межами строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України.
Надаючи оцінку обставинам, що перешкоджали здійсненню процесуального права на звернення до суду, на які позивач посилається як на поважні, суд виходить з аналізу всіх наведених доводів, а також з того, чи мав позивач за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду (чи відсутні були вагомі перешкоди, труднощі для реалізації цього права).
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Суд звертає увагу, що законодавче обмеження строку звернення до суду, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку, оскільки національним законодавством вирішення цього питання віднесено до дискреційних повноважень суду.
Суд враховує, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Введення воєнного стану в лютому 2022 року може бути поважною причиною пропущення процесуального строку, якщо це пов'язано не з загальними, а конкретними причинами, що практично, а не теоретично, заважали вчасно виконати процесуальну дію. Таких конкретних причин позивач не наводить, як і не надає доказів, які б вказували на поважні причини пропуску строку на звернення до суду. Крім того, не доведено, що між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану є безпосередній, прямий, причинний зв'язок.
Отже, вказані позивачем причини пропуску строку звернення до суду не є тими об'єктивно непереборними обставинами, які перешкоджали йому звернутися до суду з цим позовом у встановлений законом строк.
З урахуванням наведеного, суд зазначає про те, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого. Нереалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.
За таких обставин, суд вважає, що підстави, зазначені позивачем у заяві про поновлення процесуального строку, не є поважними, тому заява позивача є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Приписами частини 2 статті 123 КАС України встановлено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 161, 169, 240, 241, 246, 248 КАС України, суд
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення процесуального строку - відмовити.
Визнати неповажними підстави поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, вказані у клопотанні про поновлення процесуального строку.
Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви, згідно ч.8 ст.169 КАС України, не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ж.М. Чернова