про залишення позовної заяви без руху
24 лютого 2025 року ЛуцькСправа № 140/1644/25
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Каленюк Ж.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, оформленого пунктом 14 протоколу №2/в, про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги дружині, сину та дочці померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок травми, одержаної в результаті нещасного випадку, пов'язаної з проходженням військової служби, старшого солдата ОСОБА_2 ; зобов'язання повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та призначити і виплатити дружині ОСОБА_1 , сину ОСОБА_3 та дочці ОСОБА_4 одноразову грошову допомогу у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного 2022 року, а саме 1240500,00 грн.
Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, та містить такі недоліки.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Позовні вимоги стосуються оскарження рішення Міністерства оборони України про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги членам сім'ї старшого солдата ОСОБА_2 , померлого внаслідок травми, одержаної в результаті нещасного випадку, пов'язаної з проходженням військової служби.
Оспорюваним рішенням відповідача, оформленим протоколом від 26 січня 2024 року №2/в, відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги членам сім'ї військовослужбовця ОСОБА_2 : дружині ОСОБА_1 , сину ОСОБА_1 та дочці ОСОБА_4 .
За змістом позовних вимог цей позов поданий ОСОБА_1 у своїх інтересах, а також в інтересах сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Однак ОСОБА_1 (син) та ОСОБА_4 (донька) у порушення приписів пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України не вказані як позивачі у справі, при цьому на дату звернення із позовом ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є повнолітньою.
Відповідно до частини другої статті 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
За приписами частини першої статті 56 КАС України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
Отже, ОСОБА_4 , яка досягла повноліття, має самостійно захищати свої права та інтереси.
Також відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення законодавцем строку звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінування учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Тому при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізналася» та «повинна була дізнатись».
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Спірні правовідносини виникли щодо відмови Міністерства оборони України, оформленої пунктом 14 протоколу від 26 січня 2024 року №2/в, в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та її дітям - сину ОСОБА_1 , дочці ОСОБА_4 загиблого (померлого) ІНФОРМАЦІЯ_1 старшого солдата ОСОБА_2 .
З матеріалів позовної заяви слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_4 листом від 08 лютого 2024 року №387 повідомив ОСОБА_1 про прийняте рішення за результатами розгляду її заяви.
Отже, початок строку звернення до суду визначається моментом отримання ОСОБА_1 повідомлення від 08 лютого 2024 року №387 про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги дружині ОСОБА_1 , сину ОСОБА_1 та дочці ОСОБА_4 загиблого (померлого) старшого солдата ОСОБА_2 .
Частиною шостою статті 161 КАС України установлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частиною першою статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Представник позивача, якою підписано позов (адвокат Цуприк Н.В.) у позовній заяві не зазначила, коли та в який спосіб позивач отримала повідомлення від 08 лютого 2024 року №387 про результати розгляду заяви, що позбавляє суд можливості встановити початок перебігу строку звернення до суду та його закінчення.
В контексті наведеного необхідно зауважити, що згідно із частиною четвертою статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Крім того, згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Абзацом першим частини першої статті 3 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI) встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI визначено ставки судового збору у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України від 19 листопада 2024 року №4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб - 3028,00 грн.
Відповідно до статті 4 Закону №3674-VI при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, позов немайнового характеру повинен бути оплачений судовим збором у розмірі 968,96 грн (тобто, 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб х 0,8).
У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру (частина сьома статті 6 Закону №4059-IX).
До позовної заяви не додано документ про сплату судового збору або належних доказів, на підставі яких позивач є звільнена від сплати судового збору. Водночас у позовній заяві представник позивача зазначила, що ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 2 частини першої статті 5 Закону №3674-VI.
Однак вказаний адміністративний позов не пов'язаний з відшкодуванням шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи.
Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Таким чином, положення пункту 2 частини першої статті 5 Закону №3674-VI не розповсюджуються на позивача, оскільки позовна заява стосується призначення та виплати одноразової грошової допомоги, яка є державною виплатою, а не відшкодуванням шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи.
У цьому випадку відсутні підстави, які передбачені законом, для звільнення позивача від сплати судового збору, який підлягає сплаті в належному розмірі.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи наведені вище приписи КАС України, позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання до суду нової редакції позовної заяви з урахуванням положень пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України (якщо позов подається також ОСОБА_1 як законним представником на захист прав та інтересів неповнолітніх дітей), у якій або обґрунтувати дотримання встановленого частиною другою статті 122 КАС України строку звернення до суду із цим позовом (зазначивши, коли була подана заява про призначення і виплату ОСОБА_1 , сину ОСОБА_1 та дочці ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги у розмірі 500-ти кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного 2022 року, а також коли ОСОБА_1 отримала повідомлення від 08 лютого 2024 року №387 про відмову у призначенні вказаної допомоги їй, сину та дочці), або якщо такий строк пропущено - подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із наведенням підстав поважності причин його пропуску, доказів на підтвердження таких обставин. Крім того, необхідно надати суду доказ сплати судового збору в розмірі 968,96 грн (розмір судового збору за одного позивача при поданні до суду позовної заяви в електронній формі).
Керуючись статтями 122, 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя Ж.В. Каленюк