Справа №522/3024/25-Е
Провадження №2/522/4076/25
25 лютого 2025 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси - Косіцина В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення самостійного виховання,-
19 лютого 2025 року Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення самостійного виховання, у якій позивач просить встановити самостійне виховання та повне фінансове утримання батьком - ОСОБА_1 малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За результатами автоматизованого розподілу справа була передана на розгляд судді Косіциній В.В.
Проте, під час відкриття провадження у справі, судом встановлено, що у провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебувають (перебували) цивільні справи:
- 522/1861/25-Е за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення самостійного виховання та утримання дітей;
- 522/2106/25-Е за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення самостійного виховання та утримання дітей.
03 лютого 2025 року Приморським районним судом м. Одеси зареєстрована позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення самостійного виховання, у якій позивач просить суд встановити самостійне виховання та повне фінансове утримання батьком ОСОБА_1 малолітніх дітей: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер №522/1861/25-Е та справа передана на розгляд судді Шенцевій О.П.
04 лютого 2025 року, тобто, на наступний день після реєстрації позовної заяви, до Приморського районного суду м. Одеси від представника позивача надійшла заява про відкликання позовної заяви.
Ухвалою суду від 05 лютого 2025 року позовну заяву повернуто позивачу.
В день постановлення ухвали, тобто, 05 лютого 2025 року Приморським районним судом м. Одеси зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення самостійного виховання, у якій позивач просить встановити самостійне виховання та повне фінансове утримання батьком ОСОБА_1 малолітніх дітей: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Зазначена позовна заява на підставі акту тотожності позовних вимог від 05.02.2025 року позовній заяві автоматично присвоєно єдиний унікальний номер справи 522/2106/25-Е, номер провадження № 2/522/3763/25, створюється з поєднанням до справи 522/1861/25-Е та номером провадження № 2/522/3763/25 для продовження розгляду раніше визначеному складу суду, для передачі судді Шенцевої О.П для вирішення питання відповідно до вимог чинного законодавства.
На підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, справа передана на розгляд судді Шенцевій О.П.
07 лютого 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника позивача надійшла заява про відкликання позовної заяви.
Ухвалою суду від 10 лютого 2025 року позовну заяву повернуто позивачу.
Відповідно до наказу голови суду №1-вд/тм/с від 06.02.2025 року ОСОБА_5 станом на 19.02.2025 року перебувала у відрядженні. Зазначена інформація є загальнодоступною, та міститься у звітах про автоматизований розподіл, що наявні на веб-порталі «Судова влада».
19 лютого 2025 року, тобто, в період перебування судді Приморського районного суду м. Одеси - Шенцевої Ольги Петрівни у відрядженні, ОСОБА_1 повторно звертається до Приморського районного суду м. Одеси із позовом до ОСОБА_2 і про встановлення самостійного виховання, у якій позивач просить встановити самостійне виховання та повне фінансове утримання батьком ОСОБА_1 малолітніх дітей: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Одним із основних принципів цивільного судочинства, передбачених у статті 2 ЦПК України є неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Зі змісту принципу змагальності вбачається, що суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У п.2 чт.2 ст.44 ЦПК України вказано, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
У постанові КЦС ВС від 10.01.2024 у справі № 760/8817/21 вказано, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Зловживання процесуальними правами як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає в тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб'єктивних цивільних процесуальних прав. Це положення відповідає загальнотеоретичним розробкам конструкції зловживання правом, в яких воно нерідко визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб'єктивних прав. Суб'єкт цивільного судочинства свої цивільні процесуальні права має здійснювати відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб'єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб'єктивного процесуального права.
Зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.
У постанові Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/1873/17 визначено, що принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.
Верховний Суд наголошує, що цивільний процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в цивільному судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 761/7978/15-ц вказано, що позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір».
Відповідно до пункту 3.10 розділу 3 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду для розподілу судових справ та матеріалів між суддями в Приморському районному суді міста Одеси, затверджених рішенням зборів суддів Приморського районного суду міста Одеси про затвердження засад використання автоматизованої системи документообігу Д-3 для розподілу судових справ та матеріалів між суддями в Приморському районному суді міста Одеси від 18 листопада 2015 року (зі змінами та доповненнями) у випадку повторного надходження до суду позовних заяв від одного і того ж самого позивача, до одного відповідача, з аналогічним предметом позову, з метою недопущення маніпуляцій авторозподілом справ між суддями, в таких випадках авторозподіл здійснюється шляхом передачі судової справи раніше визначеному складу суду.
На думку суду, втретє подання позову ОСОБА_2 і про встановлення самостійного виховання в період перебування судді Приморського районного суду м. Одеси - Шенцевої Ольги Петрівни спрямоване виключно на маніпуляцію автоматизованим розподілом справи між суддями. У даному випадку маніпуляція автоматизованим розподілом справ полягає у тому, що подання «позовів-клонів» в період перебування у відрядженні раніше визначеного складу суду призводить до того, що визначення складу суду в даному конкретному випадку відбувається не на підставі передачі справи раніше визначеному складу суду, а шляхом автоматизованого розподілу справи між суддями, тим самим позивач фактично усуває раніше визначений склад суду від здійснення правосуддя у даній справі та отримує право вибору головуючого судді у справі, тим самим нівелюючи основоположні принципи цивільного судочинства.
Зміст принципу верховенства права розкрито у доповіді «Верховенство права», ухваленій Комісією 25-26 березня 2011 року. Указаний принцип є складною конструкцією, яка містить низку обов'язкових елементів: законність; юридичну визначеність; заборону свавілля; доступ до правосуддя, представленого незалежними та безсторонніми судами; дотримання людських прав; заборону дискримінації та рівність перед законом.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави
З зазначеного вбачається, що у пересічного громадянина не має виникати сумнівів щодо неупередженості складу суду, об'єктивності та справедливості рішень, що приймаються за наслідками розгляду справи.
На думку суду, у разі прийняття позову до розгляду та відкриття провадження у справі, у пересічного громадянина можуть виникнути сумніви щодо неупередженості судді, оскільки, позивач уже два рази використав право на звернення до суду, під час якого було чітко визначено склад суду, проте, позивач відкликав позовну заяву двічі.
Відповідно до ч.ч.3-4 ст.44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 щодо подання декількох тотожних позовів були спрямовані на маніпуляцію автоматизованим розподілом справ між суддями свідчать про зловживанням ним процесуальними правами отже позов підлягає поверненю.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.2, 12, 43, 44, 197, 257, 353 ЦПК України, суд,-
Визнати дії ОСОБА_1 такими, що спрямовані на зловживання процесуальними правами.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення самостійного виховання - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду.
Суддя Косіцина В.В.