Справа № 523/9147/23
Провадження № 2/522/2009/25
17 лютого 2025 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Абухіна Р.Д.,
за участю секретаря судового засідання Кріцької Д.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулась до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позивач мотивує вимоги тим, що відповідно до кредитного договору № 00-511327 від 13.11.2019 року укладеного між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ОСОБА_1 відповідач отримав кредит.
13.11.2019 року між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу у відповідності до умов якого, ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» передає (відступає) Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому Права Вимоги, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги.
Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором в розмірі 23163,39 гривень, з яких: 9142,5 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9577,59 гривень - сума заборгованості за звичайними відсотками; 4443,30 гривень - сума заборгованості за простроченими відсотками.
Позивач свої зобов'язання щодо надання кредиту виконав в повному обсязі. Однак, відповідач не виконав належним чином умови укладеного договору, в результаті чого виникла заборгованість.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 02 червня 2023 року справа направлена за підсудністю до Приморського районного суду міста Одеси.
20.08.2023 матеріали справи надійшли до Приморського районного суду міста Одеси та за результатами автоматизованого розподілу справа передана на розгляд судді Приморського районного суду м. Одеси Абухіну Р.Д..
26.06.2023 по справі відкрито провадження, встановлений спрощений порядок розгляду справи.
12.07.2023 до суду надійшов відзив на позов.
До суду надійшла відповідь на відзив, в якому позивач наполягає на задоволені позовних вимог.
Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 21.08.2023 витребувано докази, а саме:
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» надати Приморському районному суду міста Одеси оригінали кредитних договорів з усіма додатками до них:
- договір про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту № 00-511327 від 13 листопада 2019 року;
- паспорт споживчого кредиту до договору про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту № 00-511327 від 13 листопада 2019 року;
- Додаток № 1 до Договору про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту № 00-511327 від 13 листопада 2019 року графік платежів;
- договір факторингу № 22122022 від 22 грудня 2022 року, укладений між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»;
- акт прийму - передачі Реєстру боржників до Договору факторингу № 22122022 від 22 грудня 2022 року, укладений між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» надати Приморському районному суду міста Одеси в електронному вигляді засвідчені електронними підписами ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ОСОБА_1 , прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», оригінали електронних примірників кредитних договорів з обов'язковими реквізитами та з усіма додатками до них:
- договір про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту № 00-511327 від 13 листопада 2019 року;
- паспорт споживчого кредиту до договору про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту № 00-511327 від 13 листопада 2019 року;
- Додаток № 1 до Договору про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту № 00-511327 від 13 листопада 2019 року графік платежів.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» надати Приморському районному суду міста Одеси докази надсилання ОСОБА_1 алфавітно-цифрової послідовності в інформаційно-телекомунікаційній системі щодо кредитних договорів:
- договір про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту № 00-511327 від 13 листопада 2019 року;
- паспорт споживчого кредиту до договору про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту № 00-511327 від 13 листопада 2019 року;
- Додаток № 1 до Договору про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту № 00-511327 від 13 листопада 2019 року графік платежів.
21.09.2023 до суду надійшла заява представника позивача на виконання вимог ухвали.
Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 21.03.2024 витребувано від АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (код за ЄДРПОУ 14360570 м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 30 інформацію про відправника коштів на карту НОМЕР_1 , 13.11.2019 на суму 7950,00 гривень (IBAN НОМЕР_2 )
25.06.2024 до суду надійшло клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи з кримінального провадження 12020160500001233 від 14.03.2020.
23.08.2024 на ухвалу суду отримана відповідь АТ КБ «ПРИВАТБАНК», в якому зазначено, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 , на яку 13.11.2019 здійснено переказ коштів на суму 7950,00 UAH. Інформація про відправника коштів відсутня.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання був належним чином повідомлений. В позові зазначив, що просить суд, розглядати справу за його відсутності, та в разі неявки відповідача, не заперечує проти винесення судом заочного рішення.
Відповідач в судове засідання 17.02.2025 року також не з'явився. В ході розгляду справи позов не визнав та пояснив, що в 2019 році в нього вкрали в офісі паспорт, після чого отримали кредит.
Представник відповідача звернувся до суду з письмовою заявою про розгляд справи за його відсутності, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до кредитного договору № 00-511327 від 13.11.2019 укладеного між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ОСОБА_1 , відповідач отримав кредит. Сума кредиту складає 9142,50 гривень (п.1.2. Договору). Строк повернення 13.12.2019, або в іншу дату, що визначається після здійснення автоматичного продовження строку дії кредиту у порядку передбаченому пп.1.31-1.3.3. Договору.
Згідно п. 2.2. Договору на платіжну картку Позичальника зараховується сума кредиту за вирахуванням зазначеної комісії, що становить 7950, 00 гривень.
22.12.2022 року між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 22122022/2, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № 00-511327 від 13.11.2019, укладеним між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ОСОБА_1 , перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».
Згідно п. 2.1. Договору факторингу, Фактор зобов'язується передавати (сплатити) Клієнту Суму Фінансування, а Клієнт зобов'язується відступити Факторові Права Вимоги за укладеними кредитними договорами згідно Реєстру Боржників, в обсязі та на умовах, що існують на Дату відступлення Прав Вимоги.
Відповідно до п. 2.2. Договору факторингу, з дати відступлення Прав Вимоги, Клієнт перестає бути стороною за укладеними Кредитними договорами, а Фактор стає виключним та єдиним кредитором за укладеними кредитними договорами, а Фактор стає виключним та єдиним кредитором за укладеними кредитними договорами, згідно Реєстру Боржників та набуває всіх прав за ними.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 22122022/2 Товариство зобмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 00-511327 в сумі 23163,39 грн, з яких: 9142,5 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9577,59грн - сума заборгованості за звичайними відсотками; 4443,30 сума заборгованості за простроченими відсотками.
Всі нарахування, що відбувались до дати отримання Товариством зобмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права грошової вимоги здійснювались безпосередньо ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» станом на день відступлення прав вимоги. Товариство зобмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не здійснювалося жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювалися.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно п.5 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Враховуючи положення ч. 1ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. В силу ст. 12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Умови договорів приєднання розробляються кредитором, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим кредитор має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг товариства) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (частини друга, четверта статті 77 ЦПК України).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Для встановлення дійсних фактичних обставин справи сторони мають надати до суду належні, допустимі, достатні та достовірні докази, які підлягають оцінці судом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Тобто, на позивача покладено обов'язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника на користь кредитдавця, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов'язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача, що він не отримував кошти у позику, оскільки це спростовується матеріалами справи.
В матеріалах справи міститься відповідь на ухвалу суду про витребування доказів, із АТ КБ «ПРИВАТБАНК», в якому зазначено, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 , на яку 13.11.2019 здійснено переказ коштів на суму 7950,00 UAH.
Суд не примає до уваги доводи та позицію відповідача, що він втратив паспорт у 2019 році, т.я. кредит отримано 13.11.2019 року, а до поліції він звернувся з заявою лише 12.03.2020, тобто через 4 місячі від дати отримання кредита (а.с. 159).
Також, суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо застосування строку позовної давності, який з листопада 2019 року до часу звернення до суду 30.05.2023 з цим позовом сплив.
Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.
Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 12 березня 2020 р. на всій території України карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» скасовано з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Воєнний стан неодноразово було продовжено.
Указом Президента України від 05 лютого 2024 року № 49/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб. (до 13 травня 2024 року).
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX) було визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільним Кодексом України продовжуються на строк дії такого карантину.
Згідно з умовами Кредитного договору Позичальник зобов'язується повернути Кредит та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором.
Незважаючи на це, Відповідач не виконав свого обов'язку та не повертає наданий йому Кредит в строки, передбачені договором.
Відповідно до змісту ст.ст. 526, 527, 530 ЦК Україниз обов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно закону, договору.
В порядку до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання, або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити відсотки.
Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення+ повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.
Позивач свої зобов'язання по наданню кредиту виконав в повному обсязі. Однак, відповідач не виконав належним чином умови укладениого договору, в результаті чого виникла заборгованість.
Таким чином, підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» сума заборгованості за Кредитним договором № 00-511327 у розмірі 23163,39 гривень.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, понесені позивачем витрати на сплату судового збору в сумі 2684 грн. слід стягнути з відповідача.
Керуючись ст.ст.76, 81, 263, 264, 265, 280 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за Кредитним договором № 00-511327 у розмірі 23163,39 гривень.
Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в розмірі 2684,00 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено 24.02.2025.
Суддя Р. Д. Абухін
17.02.25