Справа № 508/148/25
Номер провадження 2/508/146/25
25 лютого 2025 року селище Миколаївка
Суддя Миколаївського районного суду Одеської області Банташ Д.С., розглянувши питання про самовідвід судді Банташа Д.С. у цивільній справі №508/148/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею,
встановив:
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2025 року на розгляд судді Банташа Д.С. надійшла цивільна справа №508/148/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею.
Суддею встановлено, що ОСОБА_2 працює в Миколаївському районному суді Одеської області на посаді помічника судді Банташа Д.С.
Враховуючи вищезазначене, з метою уникнення сумніву щодо неупередженості та об'єктивності судді під час проведення судового розгляду справи №508/148/25, провадження № 2/508/146/25 суддя вбачає підстави для заявлення самовідводу.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно ч. 1 ст. 39 ЦПК України, з підстав зазначених у статтях 36, 37, і 38 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Статтею 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Частиною 9 ст. 40 ЦПК України передбачено, що питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Втручання в здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом. Суддя не зобов'язаний давати жодних пояснень щодо суті справ, які перебувають у його провадженні, крім випадків, установлених законом.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для сумнівів у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Положенням ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) визначено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Вимога «безсторонності», згідно з прецедентною судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з'ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.
Згідно положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
За приписами статті 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.
Беручи до уваги викладені обставини, з підстав, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, з метою забезпечення права сторін на справедливий суд, уникнення сумніву щодо неупередженості та об'єктивності судді під час проведення судового розгляду та вирішення даної справи, суд приходить до переконання, що заява про самовідвід підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 36, 40, 41 ЦПК України, суд,
постановив:
Задовольнити заяву про самовідвід судді Банташа Д.С. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею.
Передати цивільну справу до канцелярії Миколаївського районного суду Одеської області для визначення судді, який буде розглядати справу, в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Дмитро БАНТАШ