Справа № 676/117/25
Номер провадження 3/676/131/25
24 лютого 2025 року м. Кам'янець-Подільський
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області Черепахін В.О., за участю: секретаря судового засідання Білецької О.О., потерпілого ОСОБА_1 , захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності Ростецького О.О. - особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та його захисника - Мєлєкєсцева О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області справу про адміністративне правопорушення щодо
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, фізичної особи-підприємця,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №507995 від 22 грудня 2024 року, складеного поліцейським взводу №2 роти №2 батальйону БПП з обслуговування Кам'янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП капралом поліції Юсипчуком В.Є., ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що він 22.12.2024 року о 02 год. 25 хв. за адресою м.Кам'янець-Подільський вул.Героїв Маріуполя,32 чинив злісну непокору законній вимозі поліцейського, яка виразилась у відмові особи у залишені визначеного поліцейським місця на певний строк з метою забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони життя і здоров'я людей відповідно до ст.36 Закону України «Про Національну поліцію», чим вчинив правопорушення, передбачене ст.185 КУпАП.
В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 винність у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, не визнав, категорично заперечив факт вчинення ним злісної непокори працівнику поліції - потерпілому ОСОБА_1 та пояснив, що 22 грудня 2024 року близько 02 год. 25 хв. разом із дружиною ОСОБА_3 та їх друзями рухалися автомобілем його дружини Volkswagen ID4 номерний знак НОМЕР_1 під керуванням останньої по вул.Героїв Маріуполя в м.Кам'янець-Подільському, де їх зупинили працівники поліції. Під час спілкування працівники поліції запідозрили у дружини ознаки алкогольного сп'яніння та запропонували їй пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager», проти чого дружина не заперечила. Оскільки у поліцейських не було газоаналізатора «Drager», то вони попросили привезти його другий екіпаж. Через декілька хвилин другий екіпаж, в якому був поліцейський ОСОБА_1 , привіз газоаналізатор «Drager». Під час пропонування дружині пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у нього із поліцейським ОСОБА_1 виник словесний конфлікт, під час якого останній без будь-яких на те причин відштовхнув його. Саме тому він у відповідь на неправомірні дії поліцейського ОСОБА_1 відштовхнув і його, після чого до нього працівники поліції відразу ж застосували фізичну силу і спецзасіб - кайданки та доставили у Кам'янець-Подільське РУП ГУНП в Хмельницькій області, де стосовно нього склали протокол про адміністративне затримання та протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.185 КУпАП. Ствердив, що ніяких законних вимог, в тому числі у залишені визначеного поліцейським місця на певний строк з метою забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони життя і здоров'я людей відповідно до ст.36 Закону України «Про Національну поліцію», як це зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, поліцейський ОСОБА_1 йому не висловлював.
Потерпілий - інспектор взводу №2 роти №1 БПП з обслуговування Кам'янець-Подільського району УПП ДПП лейтенант поліції Мерека Д.В. у судовому засіданні пояснив, що 22.12.20234 року у складі екіпажу «Сапфір 754» здійснював патрулювання містом Кам'янець-Подільським. Приблизно о 02 год. 00 хв. від іншого екіпажу «Сапфір 702» отримали повідомлення про необхідність допомоги - доставки газоаналізатора «Drager» на вул.Героїв Маріуполя,32 в м.Кам'янець-Подільському, де зазначений екіпаж зупинив автомобіль Volkswagen ID4 номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 , в якої були ознаки алкогольного сп'яніння. По прибуттю, поліцейські екіпажу «Сапфір 702» почали пропонувати водію ОСОБА_3 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням доставленого їхнім екіпажом газоаналізатора «Drager». В цей час чоловік ОСОБА_3 - ОСОБА_2 весь час заважав поліцейським, вів себе нетактовно, грубив, весь час виражався нецензурною лайкою, після чого почав наближатися до поліцейських та скорочувати дистанцію. Саме тому, у відповідності до вимог ст.36 Закону України «Про Національну поліцію» з метою забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони життя і здоров'я людей він неодноразово - близько п'яти разів висловив до ОСОБА_2 законну вимогу відійти від поліцейських на відповідну дистанцію. Проте ОСОБА_2 не реагував на ці його неодноразові законні вимоги, а наніс йому удар кулаком в область грудної клітки. У зв'язку із чим до ОСОБА_2 відразу ж була застосована фізична сила і спецзасіб - кайданки. Після чого ОСОБА_2 був доставлений у Кам'янець-Подільське РУП ГУНП в Хмельницькій області, де стосовно нього склали протокол про адміністративне затримання та протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.185 КУпАП.
Заслухавши пояснення потерпілого та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, уважаю, що провадження в справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, виходячи з наступних підстав.
Так, підставою адміністративної відповідальності є вчинення особою діяння, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбачене КУпАП (ст., ст. 8, 9 цього Кодексу).
Склад адміністративного правопорушення - це сукупність юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначають вчинене певне діяння як адміністративне правопорушення.
Згідно вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Санкція ст.185 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність у виді штрафу у розмірі від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб. Тому, через суворість санкції цієї статті її слід відносити до фактично кримінальних правопорушень з усіма гарантіями, передбаченими ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вказане підтверджується рішеннями ЄСПЛ «Гурепка проти України» та «Лучанінова проти України», які в силу ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є обов'язковими до застосуванню судами України.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: a) бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього; c) захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд .
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Барбера, Мессеге, і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1988 року (п.146) Суд констатував, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний скоїв злочин, який ставиться йому в провину; обов'язок доведення лежить на обвинуваченні і всі сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого. Європейський суд з прав людини також підкреслив, що за змістом п. 2 ст. 6 Конвенції, докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, повинні відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року №5 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» вказано судам на недопустимість обвинувального ухилу при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного.
Принцип «презумпції невинуватості» закріплений і в ст. 62 Конституції України, згідно якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Пунктом п.3.2. Рішення Конституційного Суду України у справі щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України від 20 жовтня 2011 року №12-рп/2011 передбачено, що збирання, перевірка та оцінка доказів можливі лише в порядку, передбаченому законом. Визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі. Аналіз положення частини третьої статті 62 Конституції України «обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом» дає підстави для висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо.
ОСОБА_2 вину в інкримінованому йому правопорушенні не визнав, а тому виходячи з презумпції невинуватості, його вина має бути доведена на підставі належних, допустимих та достовірних доказів, одержаних (зібраних, складених) в порядку та спосіб, що установлений законами України, які в своєму системному взаємозв'язку поза розумним сумнівом доводили винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.185 КУпАП.
За ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010 (п.4.1) встановлено, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані стосовно даного правопорушення встановлюються окрім протоколу про адміністративне правопорушення поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та іншими доказами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. В даній конкретній справі обов'язок щодо збирання доказів був на поліцейському 2 взводу 2 роти БПП з обслуговування Кам'янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП капралом поліції Юсипчуку В.Є., оскільки він порушив провадження по справі за ст. 185 КУпАП щодо ОСОБА_2 .
Частинами першою, другою статті 6 Конвенції, серед іншого, гарантується право на те, що незалежний і безсторонній суд, встановлений законом, встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти особи кримінального обвинувачення. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Стаття 185 КУпАП передбачає відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'зків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Установлення злісності непокори, законності розпорядження або вимоги поліцейського при виконанні ним службових обов'язків є обов'язковими ознаками вказаного вище адміністративного правопорушення.
Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок (абзац другий пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 червня 1992 року N8 «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів»).
Із таким тлумаченням терміну «злісна непокора» погодився Конституційний Суд України в абзаці другому пункту 5 Рішення від 11 жовтня 2011 року №10-рп/2011 у справі №1-28/2011 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті263КУпАП та пункту 5 частини першої статті 11 Закону України «Про міліцію» (справа про строки адміністративного затримання).
Також аналогічну правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 18 травня 2021 року у справі №3-3133/10.
Як убачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №507995 від 22 грудня 2024 року, складеного поліцейським взводу №2 роти №2 батальйону БПП з обслуговування Кам'янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП капралом поліції Юсипчуком В.Є., ОСОБА_2 22.12.2024 року о 02 год. 25 хв. за адресою м.Кам'янець-Подільський вул.Героїв Маріуполя,32 чинив злісну непокору законній вимозі поліцейського, яка виразилась у відмові особи у залишені визначеного поліцейським місця на певний строк з метою забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони життя і здоров'я людей відповідно до ст.36 Закону України «Про Національну поліцію», чим вчинив правопорушення, передбачене ст.185 КУпАП.
Разом із тим із протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи не вбачається неодноразовості вимог поліцейських до ОСОБА_2 залишити визначене поліцейським місце на певний строк з метою забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони життя і здоров'я людей. У судовому засіданні ОСОБА_2 ствердив, що таких вимог не чув і непокори не вчиняв.
При цьому судом у діях ОСОБА_2 не встановлено відмови від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень поліцейського (поліцейських), виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
На підтвердження зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин органом, яким порушено провадження в справі, долучено відеозапис з нагрудного відеореєстратора поліцейського - боді камери поліцейського.
Безпосередньо дослідивши в судовому засіданні зазначений відеозапис, судом встановлено, що ним не зафіксовано зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини інкримінованого ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, а навпаки підтверджено факт відсутності в його діях ознак зазначеного адміністративного правопорушення.
Так, як вбачається з відеозапису, 22 грудня 2024 року близько 02 год. 13 хв. по вул.Героїв Маріуполя в м.Кам'янець-Подільському поліцейські за допомогою жезла зупиняють автомобіль Volkswagen ID4 номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 . Під час спілкування працівники поліції запідозрили у ОСОБА_3 ознаки алкогольного сп'яніння та запропонували їй пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager», на що остання погодилася. Оскільки у поліцейських не було газоаналізатора «Drager», то вони попросили привезти його другий екіпаж. Під час очікування, пасажир ОСОБА_2 , який знаходився на передньому пасажирському сидінні, вийшов з автомобіля та почав спілкуватися з поліцейськими. При цьому ОСОБА_2 веде себе коректно, спокійно, не грубить поліцейським та не виражається нецензурною лайкою. О 02 год. 23 хв. на місце зупинки прибуває інший екіпаж поліцейських, який доставив газоаналізатор «Drager». Тоді поліцейські починають називати ОСОБА_3 ознаки алкогольного сп'яніння та пропонувати їй пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager». В цей момент ОСОБА_2 стає між поліцейськими та відчиненим вікном водійських дверей автомобіля Volkswagen ID4 номерний знак НОМЕР_1 , де на водійському сидінні знаходилася ОСОБА_3 . Тоді ж, між поліцейським ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникає словесний конфлікт. Під час словесного конфлікту поліцейський Мерека Д.В. робить ОСОБА_2 зауваження щоб він не заважав поліцейським та просить його відійти від автомобіля, на що ОСОБА_2 не реагує. І в цей момент поліцейський Мерека Д.В. намагається рукою відштовхнути ОСОБА_2 від автомобіля. У відповідь ОСОБА_2 відштовхує Мереку Д.В. від себе і тоді усі поліцейські застосовують до ОСОБА_2 фізичну силу та спецзасіб кайданки і затримують його. Після чого поліцейські доставили ОСОБА_2 у Кам'янець-Подільське РУП ГУНП в Хмельницькій області, де стосовно нього склали протокол про адміністративне затримання та протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.185 КУпАП.
Таким чином, зазначеним об'єктивним доказом органу, який порушив провадження в справі, не підтверджено відмови ОСОБА_2 від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень поліцейського (поліцейських), виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
А будь-які інші належні, допустимі та достовірні докази, які з достатністю вказували б на наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, у справі відсутні, судом такі докази не встановлені. До того ж, в рішеннях ЄСПЛ у справах «Malofeyeva v. Russia» та «Karelin v. Russia» суд зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Таким чином, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, застосовуючи закріплений вст.62 Конституції України принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь, суд дійшов переконання, що провадження у справі про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_2 підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП.
Керуючись п.1 ст. 247, п.3 ч.1 ст. 284 КУпАП, -
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.185 КУпАП, щодо ОСОБА_2 у зв'язку з відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду Хмельницької області через Кам'янець-Подільський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Черепахін В.О