25.02.2025 Справа №607/2143/25 Провадження №1-кп/607/1126/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
у складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
під час проведення підготовчого судового засідання у залі суду в м. Тернополі у кримінальному провадженні №12024211040002750 від 09.12.2024 щодо
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Смолянка Тернопільського району Тернопільської області, громадянин України, місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , із середньою спеціальною освітою, одружений, пенсіонер, раніше не судимий,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
установив:
ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 09.12.2024 приблизно о 11:30 він керував технічно-справним автомобілем «Chevrolet Aveo», р.н. НОМЕР_1 , та рухався правою смугою для руху по вул. Злуки в м. Тернопіль від вул. Збаразька, в напрямку вул. Купчинського.
Під час руху вказаною ділянкою автодороги та наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, водій ОСОБА_3 не був достатньо уважний, належно не стежив за дорожньою обстановкою, умовами та відповідно не реагував на їх зміну, чим порушив вимоги пунктів: 1.5 ч. 1, 1.10 (в частині визначення понять: «дорожні умови», «дорожня обстановка», і виконання їх вимог), 2.3 (б, д) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (надалі - ПДР), із змінами та доповненнями, а також вимоги, які наведені у абзацах 1, 2 частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» №3353-ХII від 30.06.1993, із змінами та доповненнями, які зобов'язували своїми діями не створювати загрозу безпеці дорожнього руху, небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Рухаючись правою смугою для руху по вул. Злуки в м. Тернопіль від вул. Збаразька, в напрямку вул. Купчинського, водій ОСОБА_3 наближався до нерегульованого пішохідного переходу, який позначено дорожніми знаками 5.38.1 та 5.38.2 ПДР, а також дорожньою розміткою 1.14.1 ПДР, та який встановлений напроти будинку №45.
У цей час на даний пішохідний перехід вийшла та переходила справа-наліво відносно руху автомобіля «Chevrolet Aveo», р.н. НОМЕР_2 , пішохід ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Маючи об'єктивну можливість завчасно виявити нерегульований пішохідний перехід та пішохода ОСОБА_5 , яка рухалася по ньому, водій ОСОБА_3 , в порушення вимог п.п. 12.3, 18.1 ПДР, не вжив своєчасно заходів до зменшення швидкості руху керованого ним транспортного засобу аж до повної зупинки перед пішохідним переходом, щоб дати дорогу пішоходу, а виїхав на пішохідний перехід, де вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_5 передньою лівою частиною автомобіля «Chevrolet Aveo», р.н. НОМЕР_3 .
У результаті наїзду транспортним засобом пішохід ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у виді: синця ділянки лівого ліктьового суглоба, що поширюється на верхню третину передпліччя із ознаки забиття м'яких тканин у вигляді вираженого набряку, розлитого синця лівої кисті, що поширюється на ділянку променево-зап?ясткового суглоба із садном на його тлі в проекції 4-ї п'ясткової кістки із ознаками забиття м'яких тканин у вигляді вираженого набряку, розлитого синця лівого стегна, закритого перелому вінцевого відростка лівої ліктьової кістки, які супроводжувались тривалим (більше 21 день) розладом здоров'я і за цією ознакою належить до тілесного ушкодження середньої тяжкості - п.п. 2.2.1 (а, в), 2.2.2 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995.
Порушення водієм ОСОБА_3 вимог п.п. 12.3, 18.1 ПДР перебуває у прямому причинному зв'язку із настанням даної дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням потерпілій ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесного ушкодження.
Окрім того, після вчинення дорожньо-транспортної пригоди із зазначеними наслідками водій ОСОБА_3 , в порушення вимог п. 2.10 (а, б, в, г, ґ, д, е) ПДР, вчинивши дорожньо-транспортну пригоду, негайно не зупинив транспортний засіб і не залишався на місці пригоди, не увімкнув аварійну сигналізацію і не встановив знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 ПДР, не вжив можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілому, не викликав бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості не вжив зазначених заходів та не звернувся по допомогу до присутніх і не відправив потерпілого до закладу охорони здоров'я, у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті «г» пункту 2.10 ПДР, не відвіз потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки, у лікувальному закладі не повідомив своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред'явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і не повернувся на місце пригоди, не повідомив про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції та не записав прізвища та адреси очевидців, не чекав прибуття поліцейських, не вжив всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організації об'їзду місця пригоди, а втік з місця вчинення дорожньо-транспортної пригоди на автомобілі «Chevrolet Aveo», p.н. НОМЕР_4 .
Такі дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Потерпіла ОСОБА_5 звернулася до суду із розпискою, згідно з якою вона отримала компенсацію від ОСОБА_3 за нанесену їй моральну і фізичну шкоду внаслідок ДТП, яка відбулася 09.12.2024. Тому претензій до ОСОБА_3 вона не має. Просить припинити провадження стосовно даного випадку, у чому вона розписується.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно із п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК України судове провадження - кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає зокрема підготовче судове провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у кримінальній справі за наявності підстав, передбачених ч. 2 ст. 284 КПК України, зокрема у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Тому суд, невідкладно розглянувши клопотання потерпілої, заслухавши сторін та вивчивши матеріали провадження, прийшов до переконання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілою та закриття кримінального провадження щодо нього, з огляду на таке:
обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні підтвердив суду те, що йому зрозуміле обвинувачення, підстава та наслідки звільнення його від кримінальної відповідальності. Вину визнав. Згідний на звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження щодо нього, оскільки примирився із потерпілою та відшкодував завдані збитки.
Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні вважає, що вказане є безумовною підставою для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, погодилася на закриття кримінального провадження щодо нього згідно ст. 46 КК України.
Згідно із ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Статтею 46 КК України визначено, що особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , відноситься до нетяжкого злочину та є таким, який вчинено з необережності.
Встановлено із поданих прокурором документів (обвинувального акту, довідки про судимість), що ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався і під час дій, які ставляться йому у вину, керував транспортним засобом, не будучи у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння та не перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з довідкою-характеристикою сільського голови Великоходачківського старостинського округу від 30.12.2024 №18-10/1-54, зі сторони Великоходачківського старостинського округу до ОСОБА_3 зауважень не було.
Відповідно до листа головного лікаря КНП ВСР «ТЦРЛ» від 30.12.2024 №1562 на запит ГУНП в Тернопільській області №24/16 від 24.12.2024, ОСОБА_3 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.
Обвинувачений примирився з потерпілою та відшкодував завдані ним збитки.
З наведених підстав клопотання потерпілої підлягає задоволенню, а кримінальне провадження - закриттю.
Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України (у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта), а також з врахуванням висновку, що міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.06.2020 (справа № 598/1781/17, провадження 13-47кс20) про те, що суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Тому із обвинуваченого слід стягнути на користь держави витрати на залучення експертів згідно наданих прокурором довідок про витрати на проведення у цьому кримінальному провадженні експертиз в експертних установах МВС України та МЮ України.
Арешт майна слід скасувати, як того вимагає ч. 4 ст. 174 КПК України.
Цивільний позов в цьому кримінальному провадженні не заявлявся.
Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 284, ст.ст. 285, 286, 314, 395 КПК України, ст.ст. 12, 46 КК України, суд
постановив:
клопотання потерпілої ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження - задовольнити.
ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілою.
Кримінальне провадження №12024211040002750 від 09.12.2024 - закрити.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави процесуальні витрати на залучення експерта:
- 2387,70 грн - вартість судової інженерно-транспортної експертизи № CE-19/120-24/14376-IT від 30.12.2024;
- 2785,65 грн - вартість судової інженерно-транспортної експертизи № CE-19/120-24/14384-IT від 27.12.2024;
- 5300,96 грн - вартість судової авто технічної експертизи №898/24-22 від 23.12.2024,
усього на суму 10 474,31 грн (десять тисяч чотириста сімдесят чотири гривні 31 коп).
Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі №607/26621/24 від 13.12.2024, який частково скасовано ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі №607/27669/24 від 24.12.2024, на автомобіль «Chevrolet Aveo», р.н. НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_6 , жителю АДРЕСА_2 , - скасувати повністю.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Головуюча суддя ОСОБА_1