20.01.2025 Справа №607/9587/24 Провадження №2/607/657/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Дзюбича В.Л., за участі секретаря судового засідання Кочмар С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Собчук Віктор Костянтинович до Великоберезовицької селищної ради про визнання права власності на спадкове майно,
ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Собчука В.К., звернувся в суд із позовом до Великоберезовицької селищної ради, в якому просить визнати за ним право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його тітка ОСОБА_2 , якою за життя був складений заповіт на його ім'я. Спадщину після смерті ОСОБА_2 він прийняв у встановленому законом порядку. Проте, на даний час, він не може оформити свої спадкові права після смерті ОСОБА_2 , у зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів та державної реєстрації права власності на житловий будинок. 12.04.2024 нотаріусом було відмолено йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спірне нерухоме майно.
Посилаючись на наведене, позивач просив задовольнити позов.
Ухвалою судді від 06.05.2024 відкрито провадження у цивільній справі №607/9587/24. Постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10.07.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
В судове засідання позивач та її представник не з'явилися. Представником позивача подано суду заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача, позов підтримує та просить задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача в підготовче судове засідання не з'явився, попередньо подавши суду заяву про розгляд справи у відсутності представника, позовні вимоги визнає та не заперечує, щодо їх задоволення.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві, а також у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
У зв'язку з неявкою учасників справи, відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво смерть серії НОМЕР_1 видане 10.10.2007 Миролюбівською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області.
Після її смерті відкрилася спадщина, зокрема, на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .
За життя ОСОБА_2 склала заповіт, який посвідчений Миролюбівською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, за реєстровим № 3, дублікат якого виданий Миролюбівською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області 11 березня 2008 року за реєстровим № 70, відповідно до якого, зокрема, житловий будинок АДРЕСА_1 , заповіла ОСОБА_1 .
Таким чином, спадкоємцем майна за заповітом ОСОБА_2 є позивач ОСОБА_1 .
Як вбачається з копії спадкової справи №206/2008 року, заведеної державним нотаріусом Тернопільської районної державної нотаріальної контори Осадчук В.Ю., після смерті ОСОБА_2 , наданої на запит суду, спадкова справа заведена за заявою ОСОБА_1 , про прийняття спадщини за заповітом від 01 квітня 2008 року за №424.
ОСОБА_1 звернувся до державного нотаріуса Тернопільської районної державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , після смерті тітки ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Постановою державного нотаріуса Тернопільської районної державної нотаріальної контори Осадчук В.Ю. №780/02-31 від 12.04.2024, ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів про належність майна спадкодавцеві.
Згідно довідки виданої Великоберезовицькою селищною радою Тернопільського району Тернопільської області 06.02.2024 за №71 житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_2 рахується як колгоспний двір, членами якого станом на 15.04.1991 року були: голова двору - ОСОБА_2 , 1929 року народження (померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
27.02.2024 ФОП ОСОБА_3 на замовлення ОСОБА_1 було виготовлено технічний паспорт на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .
Як вбачається з інформаційної довідки №347 від 10.04.2024 виданої Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації, за матеріалами бюро станом на 01.01.2013 державна реєстрація права власності будинковолодіння по АДРЕСА_1 в бюро не проведена.
Згідно довідки Великоберезовицької селищної ради №147 від 11.04.2024 ОСОБА_2 належав лише один будинок, а саме будинок АДРЕСА_1 .
Згідно довідки Великоберезовицької селищної ради №11 від 06.01.2025 ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на час смерті була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 . У вищевказаному житловому будинку разом з померлою ОСОБА_2 на час її смерті ніхто не був зареєстрований і ніхто не проживав.
Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року (пункти 4, 5), Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
Статус майна колгоспного двору був врегульований статтями 120-126 ЦК України в редакції 1963 року, які були виключені з кодексу у 1993 році (Закон від 16 грудня 1993 року № 3718-ХІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності з 18 січня 1994 року).
Відтак, у вказаній частині підлягають застосуванню норми ЦК УРСР в редакції 1963 року.
Частиною 1 статті 112 ЦК УРСР передбачено, що колгоспний двір - це сімейно-трудове об'єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і сімейних потреб. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності (стаття 112 цього Кодексу).
Згідно зі ст.120 ЦК УРСР 1963 року, майно колгоспного двору належить всім членам двору на праві спільної сумісної власності.
За змістом ст. 123 ЦК УРСР 1963 року розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних. Частку працездатного члена двору в майні двору може бути зменшено або у її виділенні зовсім відмовлено у зв'язку з недовгочасним його перебуванням у складі двору або незначною участю своєю працею чи коштами в господарстві двору.
Пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного Суду від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» судам роз'яснено, що положення статей 17, 18 Закону «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, ще регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба).
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду України від 14.01.2014 року у справі №6-14 5цс 13 та від 18 листопада 2015 року № 6-350цс15.
Таким чином, право на частку у колгоспному дворі мають всі члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили право на таку частку.
Оскільки вищевказаний житловий будинок збудовано в 1939 році, що стверджується Витягом з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, тобто в період до 15.04.1991 року, до введення в дію Закону України «Про власність», всі члени колгоспного двору набули права спільної сумісної власності на вказаний будинок. Це право збереглося за ними і після припинення колгоспного двору після введення в дію вищезазначеного Закону.
Таким чином, оскільки ОСОБА_2 була єдиним членом та головою колгоспного двору, їй належав цілий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст.ст. 1216-1219 Цивільного Кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
У відповідності до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Частиною 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Враховуючи те, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за життя склала заповіт, яким заповіла усе належне їй майно, зокрема житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 - ОСОБА_1 , останній спадщину прийняв, подавши нотаріусу у встановлений законом строк заяву про прийняття спадщини, а тому він успадкував належний померлій житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .
Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, а також те, що через відсутність державної реєстрації права власності та правовстановлюючих документів на житловий будинок, позивач не може реалізувати своїх спадкових прав, а тому його право підлягає судовому захисту, а позов до задоволення, шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст.ст. ст. ст. 10, 12, 13, 81, 82, 206, 259, 263, 265 ЦПК України, ст.ст. 120, 123, ЦК України 1963 року, ст. 16, 392, 1216-1219, 1223, 1268, 1270 ЦК України 2003 року, суд,
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Собчук Віктор Костянтинович до Великоберезовицької селищної ради про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Копію рішення направити сторонам у справі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: с.Лучка, Тернопільський район Тернопільська область, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: Великоберезовицька селищна рада, адреса місця знаходження: вул.С.Бандери, 26, смт.Велика Березовиця, Тернопільський район Тернопільська область, код ЄДРПОУ 04393462.
Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич