Справа №601/3645/24
Провадження № 2-а/601/7/2025
24 лютого 2025 року Кременецький районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді Білосевич Г.С.,
з участю секретаря судового засідання Польової Ж.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кременець адміністративну справу № 601/3645/24 за позовом ОСОБА_1 до Кременецької міської ради Тернопільської області, третя особа - адміністративна комісія при виконавчому комітеті Кременецької міської ради Тернопільської області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
13 грудня 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Іванько О.С., звернулась в суд з позовом до Кременецької міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якому просить скасувати постанову № 159 від 02 жовтня 2024 Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Кременецької міської ради про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 40 (чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 6 800 гривень, закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності та судові витрати покласти на позивача. Заяву обґрунтовує тим, що адміністративною комісією при Виконавчому комітеті Кременецької міської ради прийнято постанову № 159 від 02 жовтня 2024 року про накладення адміністративного стягнення, якою гр. ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.156 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 40 (чотириста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 6 800 грн. Так, 29 серпня 2024 року ДОП СППП Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області старшим лейтенантом поліції Тарнавським О.І. складено протоколи про адміністративні правопорушення серії ВАД № 161378; серії ВАД № 278845; серії ВАД №224029 відносно ОСОБА_1 . Позивач вважає, що вказані протоколи про адміністративні правопорушення не є належними та допустимими доказами вчинення інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, оскільки законодавчі вимоги щодо змісту протоколів не дотримано: не вказано, яким конкретним нормативно-правовим актом (із посиланням на пункт, частину або статтю) передбачена заборона продажу алкогольних напоїв неповнолітнім, у графі «до протоколу додається» відсутній перелік доказів, що додаються, немає посилання на письмові пояснення неповнолітнього, відсутнє посилання на свідків (проте із протоколів і постанови вбачається, що вказані відомості отримані від неповнолітнього - ОСОБА_2 ), крім того не заповненні усі пункти протоколів. В оскаржуваній постанові № 159 зазначено, що в ОСОБА_2 відібрано пояснення, однак відсутня інформація, що пояснення відібрано у присутності батьків, законних представників неповнолітнього. Відповідно до зазначено пояснення ОСОБА_2 відібрані поліцейським із порушенням ст. 33 Закону України «Про Національну поліцію». Крім того, у постанові визначено, що «гр. ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП та призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 40 (чотириста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 6 800 грн.». Таким чином розмір штрафу визначено не чітко. При визначенні вини ОСОБА_1 , адміністративна комісія при виконавчому комітету Кременецької міської ради не взяла до увагу пояснення позивачки, відповідно до яких вона зазначала, що алкогольні напої неповнолітнім особам не продає. При цьому адміністративна комісія при виконавчому комітеті Кременецької міської ради взяла до уваги та прийняла рішення про притягнення ОСОБА_1 на підставі протоколів про адміністративні правопорушення ВАД № 161378 від 29.08.2024 року, ВАД №278845 від 29.08.2024 року, ВАД №224029 від 29.08.2024 року, що оформленні із порушенням вимог чинного законодавства та пояснень ОСОБА_2 , що відібрані із порушенням вимог чинного законодавства. Таким чином постанова №159 від 02 жовтня 2024 року прийнята на основі не належних, не допустимих та не достатніх доказах, що свідчить про її незаконність та необґрунтованість.
Представник позивача - адвокат Іванько О.С. в судове засідання подала заяву про розгляд справи за її відсутності її та відсутності позивачки, позов підтримує та просить задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. У відзиві просить справу слухати без його участі та відмовити у задоволенні позову.
27.12.2024 представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі та вказує на те, що ДОП СП ПП Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області старшим лейтенантом поліції Олегом Тарнавським 29.08.2024 було виявлено факт продажу неповнолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_1 слабоалкогольного напою «Bronx», про що одразу було складено адміністративні протоколи відносно правопорушника. Вважають, що не вилучення алкогольної продукції не є підставою для не притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. ОСОБА_1 не було надано запису відео спостереження, тому адміністративна комісія приймала рішення по наявних матеріалах справи. Окрім того, пояснення неповнолітнього відібрані у присутності заступника начальника служби у справах дітей Кременецької міської ради Владислава Наумовича, тому дане пояснення є належними та допустимим доказом в адміністративних матеріалах відносно ОСОБА_1 . Тому представник відповідача вважає позовні вимоги позивачки безпідставними та необґрунтованими.
Представник адміністративної комісії при виконавчому комітеті Кременецької міської ради Тернопільської області в судове засідання не з"явився, хоча про день, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.
17.12.2024 ухвалою суду позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
20.12.2024 представником позивача - адвокатом Іванько О.С. подано заяву на усунення недоліків.
24.12.2024 ухвалою суду поновлено строк для оскарження постанови у даній справі та відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті.
27.12.2024 представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву.
Суд, розглянувши справу, вивчивши матеріали справи, оцінивши в сукупності наявні у справі докази, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що 29 серпня 2024 року ДОП СППП Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області старшим лейтенантом поліції Тарнавським О.І. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 161378 відносно ОСОБА_1 , із змісту якого вбачається, що 26.08.2024 о 16:00 продавець магазину «Марія» ОСОБА_3 , перебуваючи на робочому місці по вул. С. Петлюри, 18 м. Кременець здійснила продаж слабоалкогольного напою «BRONX», 0,5 л., міцністю 8% обертів неповнолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_1 , при цьому чек не видавався, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП.
29 серпня 2024 року ДОП СППП Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області старшим лейтенантом поліції Тарнавським О.І. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 278845 відносно ОСОБА_1 , із змісту якого вбачається, що 17.08.2024 о 14:30 продавець магазину «Марія» ОСОБА_3 , перебуваючи на робочому місці по вул. С. Петлюри, 18 м. Кременець здійснила продаж слабоалкогольного напою «BRONX», 0,5 л., міцністю 8% обертів неповнолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_1 , при цьому чек не видавався, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП.
29 серпня 2024 року ДОП СППП Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області старшим лейтенантом поліції Тарнавським О.І. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 224029 відносно ОСОБА_1 , із змісту якого вбачається, що 22.08.2024 о 15:00 продавець магазину «Марія» ОСОБА_3 , перебуваючи на робочому місці по вул. С.Петлюри, 18 м. Кременець здійснила продаж слабоалкогольного напою «BRONX», 0,5 л., міцністю 8% обертів неповнолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_1 , при цьому чек не видавався, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП.
02 жовтня 2024 року адміністративною комісією при виконавчому комітеті Кременецької міської ради, на підставі матеріалів справи за вказаними вище протоколами про адміністративні правопорушення, винесено постанову № 159, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 156 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 (чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 6800,00 грн.
Зі змісту постанови вбачається, що адміністративна комісія дійшла висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 156 КУпАП на підставі вищезазначених протоколів, письмових пояснень ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , копією паспорта ОСОБА_2 .
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови, суд виходить з наступного.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною 2 ст. 156 КУпАП передбачено, що порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування як такі, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння заборонена, або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння через торгові автомати чи особами, які не досягли 18-річного віку, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особі, яка не досягла 18-річного віку, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби тягне за собою накладення штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 2 ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особам, які не досягли 18 років.
Статтею 218 КУпАП встановлено, що адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною 2 статті 156 КУпАП.
Відповідно до статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Статтею 256 КУпАП закріплено вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення та встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Суд зауважує, що опис обставин, установлених під час розгляду справи, повинен містити вказівку на дату, час, місце вчинення адміністративного правопорушення, його суть. У контексті частини 2 статті 156 КУпАП опис обставин, крім згаданого вище, має містити кількісні й вартісні характеристики проданого напою чи виробу.
При цьому, суд зауважує, що фіксація правопорушення у відповідному протоколі про адміністративне правопорушення є наслідком відповідних дій уповноважених осіб з перевірки наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення та наявності підстав для притягнення такої особи до адміністративної відповідальності. Ці дії посадових осіб можуть вчинятися лише після виявлення правопорушення, тобто встановлення певного факту та загальних ознак вчиненого діяння.
Незважаючи на те, що такий протокол не є рішенням суб'єкта владних повноважень, однак складання протоколу - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Отже, щодо зафіксованих протоколами від 29 серпня 2024 року правопорушення, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається з долучених до матеріалів справи копій протоколів серій ВАД № 161378, ВАД № 278845, ВАД № 224029 від 29 травня 2024 року, вказані законодавчі вимоги щодо змісту такого не дотримано: не вказано, яким конкретним нормативно-правовим актом (із посиланням на пункт, частину або статтю) передбачена заборона продажу алкогольних напоїв неповнолітнім, у графі «до протоколу додається» відсутній перелік доказів, що додаються, немає посилання на письмові пояснення неповнолітніх осіб, свідків.
Окрім того, жодними належними доказами не підтверджується факт продажу позивачкою саме алкогольних напоїв ОСОБА_2 . Доказів вилучення такого напою матеріали справи не містять. Експертні дослідження з цього приводу до матеріалів справи не надано.
Об'єктом адміністративного проступку, передбаченого статтею 156 КУпАП є суспільні відносини у сфері торгівлі пивом, алкогольними та слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, а також суспільні відносини у сфері захисту прав споживачів та охорони здоров'я населення (див. Господарський кодекс України, Закони України «Про захист прав споживачів», «Про державне, регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», «;Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення», Порядок провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833 та ін.).
Згідно з статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
В силу закріпленого статті 7 КУпАП принципу законності ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 268 КУпАП законодавцем визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному (необґрунтованому) притягненню такої особи до відповідальності.
Статтею 251 КУпАП визначено перелік фактичних даних в справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Виходячи із змісту пункту 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
При цьому, саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Лише фіксація саме вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а не притягнення його до адміністративної відповідальності, підтверджує правомірність накладення відповідачем адміністративного стягнення та буде вважатися належним доказом по справі.
Так, до копії адміністративних матеріалів на позивача, які містяться в матеріалах справи, долучено пояснення неповнолітнього ОСОБА_2 , однак у них відсутні дані про те, що саме позивачка продавала неповнолітньому 17.08.2024; 26.08.2024 та 22.08.2024 слабоалкогольні напої у магазині «Марія», що по вул. С.Петлюри, 18 у м. Кременець Тернопільської області.
Вказані пояснення враховані адміністративною комісією Кременецькою міської ради при прийнятті оскаржуваної постанови № 159 у справі про адміністративне правопорушення.
Інших належних та допустимих доказів в підтвердження факту вчинення позивачкою правопорушення, зокрема, фотофіксації, відеофіксації саме продажу, чеку на реалізований товар, відповідачем не подано.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.
Оскільки визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі, а тому суд під час розгляду справи повинен створювати необхідні умови для всебічного, повного й об'єктивного дослідження справи, однак не зобов'язаний підміняти собою учасників процесу, шукаючи докази виключно за власною ініціативою. Адміністративний суд має активно підтримувати перебіг провадження, досліджувати фактичні обставини справи в найбільш повному обсязі.
На обов'язок та важливість доведення саме відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24 квітня 2019 року (справа №537/4012/16-а), від 08 листопада 2018 року (справа № 201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа № 743/1128/17), від 15 листопада 2018 року (справа № 524/7184/16-а).
Враховуючи конституційний принцип правової держави, усі сумніви щодо доведеності вини особи слід тлумачити на її користь.
Європейський суд з прав людини, судова практика якого в силу приписів статті 6 КАС України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» застосовується судами як джерело права, в рішеннях у справах «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії» зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.
У справі «Федорченко та Лозенко проти України» зазначив, що при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом».
Відповідачем належних та допустимих доказів в підтвердження факту вчинення позивачем правопорушення, не подано.
За таких обставин, на підставі системного аналізу законодавчих положень, враховуючи, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі, суд приходить до переконання, що відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами правомірність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частиною 2 статті 156 КУпАП, не доведено дотримання при розгляді справи про адміністративне правопорушення вимог статей 245 та 280 КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом, що призвело до порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статті 268 КУпАП.
З огляду на викладене, суд приходить до переконання про скасування постанову у справі про адміністративне правопорушення № 159 від 02.10.2024 і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже із відповідача слід стягнути судові витрати у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. 2 ,5, 9, 72-77, 122, 139, 159, 242, 244-246, 257, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити.
Скасувати постанову № 159 адміністративної комісії при виконавчому комітеті Кременецької міської ради від 02 жовтня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною ч. 2 ст. 156 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 40 (чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 6 800 гривень та закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань адміністративної комісії при виконавчому комітеті Кременецької міської ради на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Учасники справи:
Позивачка: ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Відповідач: Кременецька міська рада Тернопільської області, юридична адреса: вулиця Шевченка, 67, м. Кременець, Тернопільської області, код 04058338.
Третя особа - адміністративна комісія при виконавчому комітеті Кременецької міської ради Тернопільської області, юридична адреса: вулиця Шевченка, 67, м. Кременець Тернопільської області.
Головуючий: Г. С. Білосевич