Справа № 598/2589/24
провадження № 1-в/598/32/2025
іменем України
"24" лютого 2025 р. Збаразький районний суд
Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2 та прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Збаражі Тернопільської області клопотання начальника Державної установи «Збаразька виправна колонія (№63)» про приведення вироку у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886-IX та звільнення від призначеного покарання і пом'якшення покарання щодо засудженої
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та зареєстрованої АДРЕСА_1 , мешканки АДРЕСА_2 , громадянки України, з середньою освітою, не одруженої, до засудження непрацюючої, раніше судимої:
- 14 вересня 2022 року вироком Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ч.1 ст.190, ч.2 ст.185, ч.3 ст.15 ч.3 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до остаточного покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнена від відбування покарання з встановленням іспитового строку 3 роки,
встановив:
До провадження Збаразького районного суду надійшло клопотання Державної установи «Збаразька виправна колонія (№63)» про звільнення від призначеного покарання і пом'якшення покарання щодо засудженої ОСОБА_4 , у зв'язку з усуненням законом карності діяння, за яке вона була засуджена.
Засуджена ОСОБА_4 та представник адміністрації Державної установи «Збаразька виправна колонія (№63)» надали суду заяви про розгляд даного клопотання без їх участі, клопотання підтримують.
Прокурор в судовому засіданні клопотання про звільнення від призначеного покарання і пом'якшення покарання підтримала.
Заслухавши прокурора, дослідивши матеріали даної справи та особової справи засудженої, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.
За даною справою ОСОБА_4 засуджена вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 липня 2022 року за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.71 КК України частково приєднано невідбуте покарання за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.03.2022 та остаточно призначено покарання у виді 6 років позбавлення волі. Початок строку засудженій рахувати з дня набрання вироком законної сили, зарахувати в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 30.05.2022 по день набрання вироком законної сили. Ухвалою Волинського апеляційного суду від 21.10.2022 вирок залишено без змін.
Початок строку покарання: 21.10.2022.
Кінець строку покарання: 30.05.2028.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-IX(далі - Закон №3886-ІХ), який набрав чинності 09.08.2024, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст. 51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено що, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Згідно із підпунктом 169.1.1. пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 01.01.2021 прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць встановлено в розмірі 2270 грн.
Неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі податкової соціальної пільги з 01 січня 2021 року складав 1135 грн (2270 грн - розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2021 року х на 50%). Тобто два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян за цей період складають суму в розмірі: 1135 грн х 2= 2270 грн.
Відповідно до вироку Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 березня 2022 року ОСОБА_4 :
- 07 серпня 2021 шляхом обману за одним кримінальним правопорушенням заволоділа майном на суму 2576, 67 грн,
- 18 серпня 2021 викрала майно за іншим кримінальним правопорушенням на суму 600 грн,
- 07 вересня 2021 року намагалася викрасти майно за іншим кримінальним правопорушенням на суму 381,32 грн,
- 09 вересня 2021 року викрала майно за іншим кримінальним правопорушенням на загальну суму 1260 грн,
- 23 листопада 2021 року викрала майно за іншим кримінальним правопорушенням на суму 293,56 грн,
що станом на день вчинення шахрайства складає суму більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (більше 2270 гривень) та станом на день вчинення крадіжок складає суму менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (менше 2270 гривень).
Отже, в частині вчинення крадіжок на засуджену ОСОБА_4 розповсюджується дія Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, яким декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
За загальним правилом, закріпленим у ч.2 ст.4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
За змістом ч.1 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Згідно з ч.2 ст.74 КК України, особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Відповідно до п.13 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст.539 цього Кодексу, має право вирішувати питання в тому числі про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених ч.2 і ч.3 ст.74 Кримінального кодексу України.
За наведених обставин, суд вважає, що засуджену ОСОБА_4 слід звільнити від призначеного покарання за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 березня 2022 року за ч.2 ст.185 КК України у виді 2 років позбавлення волі та за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України у виді 4 років позбавлення волі, у зв'язку з усуненням законом карності діяння, за яке вона була засуджена. Вважати ОСОБА_4 засудженою за ч.1 ст.190 КК України до покарання у виді 200 годин громадських робіт.
В решті вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 березня 2022 року залишити без змін.
Крім того, відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 01.01.2022 прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць встановлено в розмірі 2481 грн.
Неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі податкової соціальної пільги з 01 січня 2022 року складав 1240,5грн (2481 грн - розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022 х на 50%). Тобто два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян за цей період складають суму в розмірі: 1240,5 грн х 2= 2481 грн.
Відповідно до вироку Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 липня 2022 року ОСОБА_4 07 травня 2022 року викрала майно на суму 7500 грн, що станом на день крадіжки складає суму більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (більше 2481 гривень). Таким чином, в даному випадку на засуджену ОСОБА_4 не розповсюджується дія Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, яким декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
За наведених обставин, суд вважає, що засуджену ОСОБА_4 слід вважати засудженою вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 липня 2022 року за ч.4 ст.185 КК України у виді 5 років позбавлення волі.
Також засудженій ОСОБА_4 слід перевести призначене вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 березня 2022 року за ч.1 ст.190 КК України покарання у виді 200 годин громадських робіт, за правилами, передбаченими ст.72 КК України, з розрахунку, що одному дню позбавлення волі відповідають вісім годин громадських робіт, а тому вважати ОСОБА_4 засудженою за ч.1 ст.190 КК України до покарання у виді 25 днів позбавлення волі, і на підставі ч.1 ст.71 КК України до покарання, призначеного за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 липня 2022 року, частково приєднати невідбуту частину покарання призначену за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 березня 2022 року, і за сукупністю вироків визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 20 (двадцять днів).
В решті вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 липня 2022 року залишити без змін.
На підставі наведеного та керуючись Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024, ст.ст.4, 5, 72, 74 КК України, ст.ст.369, 372, 537, 539 КПК України, суд,
постановив :
Клопотання начальника Державної установи «Збаразька виправна колонія (№63)» задовольнити.
Засуджену ОСОБА_5 звільнити від призначеного покарання за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 березня 2022 року за ч.2 ст.185 КК України у виді 2 років позбавлення волі та за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України у виді 4 років позбавлення волі, у зв'язку з усуненням законом карності діяння, за яке вона була засуджена.
Вважати ОСОБА_5 засудженою вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 березня 2022 року за ч.1 ст.190 КК України до покарання у виді 200 годин громадських робіт.
В решті вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 березня 2022 року залишити без змін.
Вважати ОСОБА_5 засудженою вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 липня 2022 року за ч.4 ст185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.71 КК України до покарання, призначеного за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 липня 2022 року, частково приєднати невідбуту частину покарання призначену за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 березня 2022 року, і за сукупністю вироків визначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 20 (двадцять днів), що підлягає подальшому виконанню.
В решті вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 липня 2022 року залишити без змін.
На дану ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Збаразький районний суд Тернопільської області протягом семи днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою у той же строк з моменту вручення її копії ухвали.
Дана ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали. Копія ухвали не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Дана повна ухвала суду складена, підписана і проголошена суддею 24 лютого 2025 року.
Суддя ОСОБА_6