Справа № 456/6463/24
№ провадження 2/453/247/25
25 лютого 2025 року Сколівський районний суд Львівської області
у складі: головуючого - судді Брони А.Л.,
секретаря судового засідання Бендеш А.І.,
без учасників справи,
розглянувши у залі суду у місті Сколе Львівської області за порядком спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи: Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
09 грудня 2024 року ОСОБА_1 в особі свого представника - адвоката Мундяка М.М. звернувся до Стрийського міськрайонного суду Львівської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , за участю третьої особи - Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», в якій просить:
-стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою в розмірі 166 210,41 грн.;
-стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , судові витрати в сумі - 27 862,11 грн.;
-стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , моральну шкоду в сумі - 20 000 грн.
Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Яніва Н.М. від 09.01.2025 року, справу було передано за підсудністю на розгляд до Сколівського районного суду Львівської області.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2025 року головуючим суддею у даній справі визначено Брону А.Л.
Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 21.01.2025 року було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у справі.
Розгляд справи відбувся 25.02.2025 року без учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне.
27.10.2023 року о 10 год. 00 хв. на автодорозі Київ-Чоп 623 км + 150 м, ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «Fiat Dukato», н.з. НОМЕР_2 , був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, щоб відповідно реагувати на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого він зіткнувся з транспортним засобом марки «Seat Toledo», н.з. НОМЕР_3 , що рухався в попутному напрямку, який занесло на смугу зустрічного руху, в результаті чого він зіткнувся з транспортним засобом під керуванням позивача ОСОБА_1 марки «Ford Kuga», н.з. НОМЕР_4 , який рухався по зустрічній смузі руху, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, порушивши вимоги п.2.3б, п.12.1, п.13.1 ПДР України.
Постановою Сколівського районного суду Львівської області від 26 березня 2024 року у справі № 453/795/24 встановлено факт вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закрито провадження на підставі п.7 ст. 247 КУпАП.
Цивільно-правова відповідальність перед третіми особами водія автомобіля марки «Fiat Dukato» на момент ДТП була застрахована у ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» відповідно до полісу №214304288.
Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи за договором №81-24 від 17 квітня 2024 року, виконаної ОСОБА_3 , ринкова вартість автомобіля «Ford Kuga», 2,0 TDCi, реєстраційний номер НОМЕР_4 , 27.10.2023 (без врахування пошкоджень отриманих внаслідок ДТП), становила: 574 855,68 грн.; ринкова вартість автомобіля Ford Kuga, 2,0 TDCi, реєстраційний номер НОМЕР_4 , пошкодженого внаслідок ДТП, 27.10.2023, в пошкодженому стані, в цінах станом на дату ДТП 27.10.2023, становить: 248 645,27 грн.; вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля FORD Kuga, 2,0 TDCi, реєстраційний номер НОМЕР_4 , з врахуванням коефіціенту фізичного зносу, на момент дослідження становить: 326 210,41 грн.
29 листопада 2023 року ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» виплатило ОСОБА_1 страхову виплату у розмірі 160 000,00 грн. Оскільки фактичний розмір шкоди на 166 210,41 грн. перевищує страхову виплату по рішенню ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», ОСОБА_1 вважає, що ОСОБА_2 зобов'язаний йому відшкодувати вказану суму, як різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (326 210,41 грн. - 160 000,00 грн.).
Окрім вищевикладеного зазначено і те, що внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_1 також було завдано моральну шкоду, яку позивач оцінює в розмірі 20 000 грн., і яка полягала у значних душевних хвилюваннях за здоров'я доньки ОСОБА_4 , 2015 року народження, яка під час ДТП перебувала з ним у автомобілі FORD Kuga, та отримала забій виличної ділянки голови, що підтверджується довідками, листками обстеження.
17.02.2025 на адресу суду надійшов відзив представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Кусь Ю.О. на позовну заяву ОСОБА_1 , в якій зазначає наступне.
27 жовтня 2023 року мала місце ДТП за участю автомобілів «Fiat Ducato» д.н.з. НОМЕР_2 водієм якого був ОСОБА_2 та «Ford Kuga» д.н.з. НОМЕР_2 водієм якого був ОСОБА_1 та автомобіля «Seat Toledo». В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постановою Сколівського районного суду Львівської області від 26 березня 2024 року у справі № 456/795/24 провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрито на підставі п.7 ст. 247 Куп'АП.
У справі № 456/795/24 судом не вирішувалось питання винуватості ОСОБА_2 у ДТП, так як на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчились строки накладення адміністративного стягнення передбачені статтею 38 КУпАП. Тому, позивач помилково уважає, що постановою Сколівського районного суду Львівської області від 26 березня 2024 року у справі № 456/795/24 установлено факт вини ОСОБА_2 в ДТП.
За частиною першою статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином відшкодування шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах за правилами частини першої статті 1188 ЦК України.
У постанові Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі № 641/2795/16-ц зазначено, що «не притягнення водіїв до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху не може бути підставою для звільнення володільця джерела підвищеної небезпеки від цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду, оскільки вину особи в ДТП може бути підтверджено чи спростовано іншими належними доказами, зокрема, висновком судової експертизи тощо».
Стаття 1192 ЦК України встановлює, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Поняття збитків визначено статтею 22 ЦК України. Так, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
У справі, що розглядається висновком експерта № 81 від 15 травня 2024 року, виготовленим на замовлення позивача, визначено вартість відновлювального ремонту автомобіля «Ford Kuga» з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу на момент дослідження у розмірі 326 210, 41 грн., коефіцієнт зносу 0,605 та ринкову вартість автомобіля 574 4855, 68 грн.
08 листопада 2023 року страховиком ПРАТ «УСК «Княжа Вієна Іншуріанс Груп» оглянуто ТЗ «Ford Kuga». За результатами огляду автомобіля страховиком складено розрахунок коефіцієнту фізичного зносу складових КТЗ (Ез) в якому визначено ринкову вартість ТЗ «Ford Kuga» станом на 27 жовтня 2023 року в сумі 520 920, 90 грн. та коефіцієнт фізичного зносу станом на 27 жовтня 2023 року - 0,63. ПРАТ «УСК «Княжа Вієна Іншуріанс Груп» надано розрахунок ремонтної калькуляції № 23-087383 від 15 листопада 2023 року за змістом якої вартість ремонту після вирахування зношення запчастин становить 174 165, 13 грн. Аналіз матеріалів справи свідчить, що страховиком та експертом у висновку № 81 від 15 травня 2024 визначено різні суми збитку автомобіля «Ford Kuga». Аналіз висновку експерта № 81 свідчить, що огляд автомобіля «Ford Kuga» проводився експертом у травні 2024 року тобто через значний проміжок часу після
ДТП. Зазначений експертом перелік пошкоджень та обсяг робіт по ремонту ТЗ відрізняється від переліку який був виявлений страховиком на момент огляду автомобіля 08 листопада 2023 року і викладений у протоколі огляду ТЗ та ремонтній калькуляції № 23-0873835 від 15 листопада 2023 року. Зокрема у висновку експерта № 81 наведені пошкодження, про які відсутні дані, що вони мали місце на момент ДТП та потребують ремонту.
З огляду на тривалий період часу який минув з моменту ДТП до огляду експертом автомобіля, відсутні достатні дані уважати, що виявлені експертом пошкодження були завдані саме унаслідок ДТП. При цьому, оскільки огляд автомобіля позивача проводився страховиком незадовго після ДТП (08.11.2023) наявні підстави для висновку, що визначений страховиком обсяг пошкоджень та вартість робіт необхідних для ремонту автомобіля «Ford Kuga» є більш вірогідним аніж визначений експертом у висновку № 81 від 15 травня 2024 року.
Таким чином, на думку відповідача позивач не довів належними та достатніми доказами, з урахуванням принципу розумності, позовних вимог в частині майнової шкоди.
Щодо відшкодування моральної шкоди то тлумачення статті 23 ЦК України свідчить, що вона є нормою, яка має поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Це, зокрема, підтверджується тим, що законодавець вживає формулювання «особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Тобто можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться в залежність не від того, що це передбачено нормою закону або положеннями договору, а від порушення цивільного права особи (див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2024 року в справі № 279/1834/22).
Позивач зазначає, що йому завдано душевних страждань у зв'язку з тим, що його дитина отримала унаслідок ДТП травму та перебувала на лікування. Однак, позивач не урахував, що законодавець вживає формулювання «особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення власне її прав». Позивач пред'явив позов про відшкодування моральної шкоди у власних інтересах, а не інтересах дитини, якій могло бути завдано шкоди унаслідок ДТП. Тому у задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди належить відмовити. Крім того, визначений позивачем розмір моральної шкоди не відповідає засадам розумності та справедливості, є завищеним.
Третя особа - Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», будучи належним чином повідомлена про дату та час судового засідання пояснень з приводу позову не надала.
На підставі ч.3 ст. 211, ч.2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.
Дослідивши письмові матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід'ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Згідно з ч.1 ст. 4, ч.1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Виходячи із наведених вище процесуальних норм суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено та підтверджується наявними у справі доказами, що ОСОБА_2 27.10.2023 року о 10 год. 00 хв. на автодорозі Київ-Чоп 623 км + 150 м, керуючи транспортним засобом марки «Fiat Ducato», р.н. НОМЕР_2 , був неуважний, не стежив за дорожньою обстановкою, щоб відповідно реагувати на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом марки «Seat Toledo», н.з. НОМЕР_3 , що рухався в попутному напрямку, який занесло на смугу зустрічного руху, в результаті чого він зіткнувся з транспортним засобом марки «Ford Kuga», н.з. НОМЕР_4 , який рухався по зустрічній смузі руху, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, як передбачено вимогами ст. 1188 ЦК України.
Відповідно до вимог п. п. 3, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» із змінами та доповненнями, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, а шкода, заподіяна одному з володільців з вини іншого -відшкодовується винним.
Враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що вищеописана ДТП сталася з вини відповідача ОСОБА_2 в результаті невиконання вимог п.2.3б, п.12.1, п.13.1 ПДР України Правил дорожнього руху України.
Наведене стверджується змістом постанови Сколівського районного суду Львівської області від 26.03.2024 року, згідно якої ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Крім того, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно останнього за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрито на підставі п.7 ст. 247 КУпАП , тобто з нереабілітуючих підстав
Також суд вважає за необхідне зазначити, що у спорах про відшкодування шкоди згідно з ч.2 ст. 1166 ЦК України діє презумпція заподіювача шкоди. У зв'язку з цим не позивач повинен довести наявність вини відповідача, а відповідач повинен довести відсутність його вини у завданні шкоди. Проте відповідачем у справі не було надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність вини відповідача в ДТП.
Таким чином, судом встановлена протиправність дій відповідача та його вина в скоєнні вказаної вище ДТП, а також причинний зв'язок між наявною шкодою і протиправним діянням заподіювача.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. До збитків відносяться витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
У відповідності до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Так, цивільно-правова відповідальність перед третіми особами водія автомобіля марки «Fiat Ducato», н.з. НОМЕР_2 , на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», що стверджується полісом №214304288.
27.10.2023 року потерпілим в дорожньо-транспортній пригоді, яка відбулась 23.10.2023 року, ОСОБА_1 було повідомлено ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» про страховий випадок та надано пояснення щодо події.
17 квітня 2024 року позивач звернувся з заявою до експерта-автотоварознавця Вербова В.В. про укладення договору на проведення транспортно-товарознавчого дослідження.
На підставі вказаної заяви-звернення між експертом-автотоварознавцем ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено Договір №81-24 від 17.04.2024 року на виконання транспортно-товарознавчого дослідження.
На вирішення дослідження замовником були поставлені наступні питання:
1.Які пошкодження отримав автомобіль FORD Kuga 2,0 TDCi, реєстраційний номер НОМЕР_4 , внаслідок ДТП 27.10.2023 року?
2.Яка вартість відновлювального ремонту автомобіля FORD Kuga 2,0 TDCi, реєстраційний номер НОМЕР_4 , який пошкоджений внаслідок ДТП?
3.Якою була ринкова вартість автомобіля FORD Kuga 2,0 TDCi, реєстраційний номер НОМЕР_4 , на 27.10.2023 року до моменту пошкодження у ДТП?
4.Який коефіцієнт фізичного зносу складових пошкодженого автомобіля FORD Kuga 2,0 TDCi, реєстраційний номер НОМЕР_4 , станом на момент його пошкодження в ДТП 27.10.2023?
5.Яка вартість відновлювального ремонту автомобіля FORD Kuga 2,0 TDCi, реєстраційний номер НОМЕР_4 , пошкодженого під час ДТП 27.10.2023, з врахуванням коефіціенту фізичного зносу?
6.Яка ринкова вартість автомобіля FORD Kuga 2,0 TDCi, реєстраційний номер НОМЕР_4 , пошкодженого у ДТП 27.10.2023 року, в пошкодженому стані?
Згідно висновку експерта експертного транспортно-товарознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку та ринкової вартості КТЗ №81 від 15.05.2024 року:
1.Пошкодження автомобіля FORD Kuga 2,0 TDCi, реєстраційний номер НОМЕР_4 , внаслідок ДТП 27.10.2023, які визначені при його дослідженні 25.04.2024 - зазначені у п.1.3. дослідницької частини даного висновку та відображені на фотографіях фототаблиць додатку.
2.Вартість відновлювального ремонту автомобіля FORD Kuga 2,0 TDCi, реєстраційний номер НОМЕР_4 , на момент дослідження становить 712 794,27 грн.
3.Ринкова вартість автомобіля FORD Kuga 2,0 TDCi, реєстраційний номер НОМЕР_4 , 27.10.2023 до моменту його пошкодження у ДТП (без врахування пошкоджень отриманих в і внаслідок ДТП), становила 574 855,68 грн.
4.Коефіціент фізичного зносу складових пошкодженого автомобіля FORD Kuga 2,0 TDCi, реєстраційний номер НОМЕР_4 , станом на момент його пошкодження в ДТП 27.10.2023, становив - 0,605.
5.Вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля FORD Kuga 2,0 TDCi, реєстраційний номер НОМЕР_4 , з врахуванням коефіціенту фізичного зносу, на момент дослідження становить: 326 210,41 грн.
6.Ринкова вартість автомобіля FORD Kuga 2,0 TDCi, реєстраційний номер НОМЕР_4 , пошкодженого внаслідок ДТП 27.10.2023, в пошкодженому стані, станом на дату ДТП 27.10.2023, становить: 248 645,27 грн.
Згідно ремонтної калькуляції №04/81/2024 від 14.05.2024 року, вартість ремонту автомобіля FORD Kuga 2,0 TDCi, реєстраційний номер НОМЕР_4 , становить 712 974 грн. 27 коп.
29.11.2023 року ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», в якому застрахована цивільно-правова відповідальність водія, який на законних підставах керував автомобілем марки «Fiat Dukato», державний номерний знак НОМЕР_5 , була відшкодована позивачу шкода, яка завдана дорожньо-транспортною пригодою, у розмірі 160 000 грн.
Різниця між фактичним розміром шкоди, тобто вартістю відновлювального ремонту (326 210,41 грн.) і страховою виплатою (160 000 грн.) становить 166 210,41 грн., яка залишається не відшкодованою.
Відповідач своїх заперечень щодо розміру завданого матеріального збитку, завданого транспортному засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, суду не надав.
Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна особа (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Частина 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 1194 ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди, зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
В п.27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" роз'яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 2 статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно норм частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов'язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов'язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.
Суд вважає, що стороною позивача доведено в ході розгляду справи причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та завданими збитками, а також підтверджено належними та допустимими доказами розмір матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Враховуючи викладене та той факт, що позивачу не відшкодована матеріальна шкода у розмірі 166 210,41 грн. (326 210,41 грн. - 160 000 грн.), суд дійшов переконання, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушені, а відтак позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди із винуватця ДТП є обґрунтованими, доведеними належними доказами, а відповідачем, в свою чергу, не спростовані.
Суд вважає встановленим і те, що внаслідок ДТП, винним у якій визнаний відповідач, позивачу було завдано і моральної шкоди. Така полягає у тому, що останній зазнав значних душевних хвилювань за здоров'я доньки ОСОБА_4 , 2015 року народження, яка в момент ДТП перебувала з ним у автомобілі, та отримала забій виличної ділянки голови, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками та листками обстеження.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода підлягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала в звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку із знищенням чи пошкодженням майна; у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в іншій спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо віна є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визнанні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Завдана позивачу моральна шкода підлягає відшкодуванню відповідачем як власником джерелом підвищеної безпеки.
За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та враховуючи, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, зокрема факт наявності завдання йому моральної шкоди, внаслідок неправомірних дій відповідача, вчинених з його вини, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позов в цій частині є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню в розмірі 6 000 грн.
Відповідно до п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов"язаних з розглядом справи. До витрат, пов"язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати: на професійну правничу допомогу та витрати, пов'язані із залученням (викликом) свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, проведення експертиз.
Відповідно до п.п.6,7 ст. 139 ЦПК України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Як встановлено судом із копії квитанції від 08 травня 2024 року, позивачем ОСОБА_1 було оплачено 6 200 гривень витрат, пов'язаних з проведенням експертизи автомобіля марки FORD Kuga 2,0 TDCi, реєстраційний номер НОМЕР_4 , а відтак, такі витрати, з врахуванням положень ст. 139 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Окрім цього, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у порядку, визначеному статтею 137 ЦПК України. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов"язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При цьому, склад та розмір витрат, пов"язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
На підтвердженняцих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов"язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Згідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як встановлено, між ОСОБА_1 та адвокатом Мундяк Мироном Мироновичем 24.04.2024 року було укладено договір № 51/2024 про надання правової допомоги, та відповідно видано ордер серії ВС №1327679.
Згідно акту виконаних робіт за договором про надання правової допомоги від 24 квітня 2024 року за №51/2024, адвокатом Мундяк Мироном Мироновичем надано клієнту - ОСОБА_1 юридичні послуги (гонорар) на суму 20 000 грн. Зазначено і те, що адвокат своїм підписом свідчить про оплату клієнтом всієї суми наданих послуг, а клієнт підтверджує факт оплати зазначеної грошової суми та відсутність будь-яких претензій щодо наданих адвокатом послуг.
Як вбачається з квитанції касового ордера №51/24, адвокатом Мундяк Мироном Мироновичем прийнято від ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 20 000 грн. за надання правової допомоги.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002року "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постановах Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20, від 12 січня 2022 року у справі № 918/548/21).
Враховуючи наведене вище, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь судових витрат, що понесені на правничу допомогу.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені позивачем судові витрати по справі по сплаті судового збору в розмірі 1 211 грн. 20 коп.
Керуючись ст. ст. 12, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, ст. ст. 1166, 1188, 1194 ЦК України, ст. ст. 22, 29, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи: Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.
Стягнути з стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою в розмірі - 166 210 (сто шістдесят шість тисяч двісті десять) грн. 41 коп.; 6 000 (шість тисяч) грн. 00 коп. моральної шкоди, 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. - витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. - витрат пов'язаних із сплатою судового збору, та 6 200 (шість тисяч двісті) грн. 00 коп. - витрат пов'язаних із залученням експерта.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін у справі:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 .
Третя особа: Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», місцезнаходження: вул. Глибочицька, 44, м. Київ, код ЄДРПОУ 24175269.
Суддя