Єдиний унікальний номер №943/2796/24
Провадження №3/943/83/2025
25 лютого 2025 року м. Буськ
Суддя Буського районного суду Львівської області Кос І.Б., розглянувши матеріали, які надійшли від начальника ВАП УПП у Львівській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого у АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 130 КУпАП, -
07 грудня 2024 року о 14 год. 11 хв. на автодорозі М06 Київ-Чоп, 497 км. (с. Новий Милятин Золочівського району Львівської області) водій ОСОБА_1 повторно протягом року керував транспортним засобом марки «Peugeot Partner», реєстраційний номер НОМЕР_1 у стані наркотичного сп'яніння, чим порушив вимоги пункту 2.9 «а» ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 повторно не з'явився, незважаючи на повідомлення його судом про час і місце розгляду справи, а клопотань про відкладення розгляду справи не подавав. Відтак, на підставі ст. 268 КУпАП, дану справу розглянуто у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Вимогами статті 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконання правил, норм, стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З огляду на вимоги ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією частини другої статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У відповідності до вимог п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Частиною другою статті 266 КУпАП передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Відповідно до п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що діяння ОСОБА_1 містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, що підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне порушення серії ЕПР1 №190903 від 07.12.2023, яким підтверджено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, вчинене ним повторно протягом року; медичним висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №204 від 07.12.2024, яким за результатами огляду ОСОБА_1 підтверджено те, що він перебуває у стані наркотичного сп'яніння (тест позитивний).
При цьому, як доказ повторності органом поліції долучено до справи довідку старшого інспектора ВАП УПП у Львівській області ДПП капітана поліції Наталії Дяків від 10.12.2024, що згідно інформаційного порталу Національної поліції України, - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягався 21 березня 2024 року Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області до адміністративної відповідальності за скоєння ним 11.12.2023 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП із накладенням на останнього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Також вина ОСОБА_1 у скоєнні вищевказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП доводиться постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3620996 від 07.12.2024, якою підтверджено те, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Peugeot Partner», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись зі швидкістю 100 км/год у населеному пункті в с. Новий Милятин, а також був позбавлений права керування транспортними засобами строком на один рік, чим порушив вимоги п. 2.1 «а» ПДР України, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП із накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн.
Окрім вищенаведених доказів, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, доводиться також долученими до протоколу матеріалами відеофіксації правопорушення (диски DVD-R), із яких слідує, що ОСОБА_1 було зупинено на автодорозі М06 Київ-Чоп у межах населеного пункту села Новий Милятин Золочівського району Львівської області, оскільки він перевищив дозволену швидкість руху, керуючи транспортним засобом марки «Peugeot Partner», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в населеному пункті зі швидкістю руху 100 км/год, де в ході розгляду справи за вказаним адміністративним правопорушенням, працівниками поліції встановлено факт повторного протягом року керування транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, чого ОСОБА_1 на місці події жодного разу не заперечував, повідомивши про те, що скоро мине рік з минулого його позбавлення судом права керування транспортними засобами і незабаром він має їхати на повторну здачу іспитів на відійські права. Крім того, в ході встановлення особи ОСОБА_1 працівниками поліції виявлено в нього ознаки наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей та неприродну блідість обличчя), проти чого ОСОБА_1 не заперечував. Після цього поліцейськими було запропоновано водію пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, на що ОСОБА_1 погодився та пройшов такий огляд у найближчому медичному закладі Буської ЦРЛ, де за результатами огляду ОСОБА_1 підтверджено те, що він перебуває у стані наркотичного сп'яніння (тест позитивний), про що лікарем складено відповідний медичний висновок, проти чого він заперечень не висловлював. Після роз'ясненню йому прав, передбачених ст. 268 КУпАП, та повідомлення про складення адміністративного протоколу за ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки це вже друге протягом року вчинення ОСОБА_1 аналогічного правопорушення за ст. 130 КУпАП, останній від дачі пояснень відмовився, жодних заперечень чи клопотань не висловлював і не заявляв, а лише повідомив, що він не правий.
Вказані докази суд вважає об'єктивними, логічними та послідовними, що підтверджують факт повторного протягом року керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, що знайшло своє підтвердження у ході розгляду цієї справи.
Крім того, слід зазначити, що у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки.
Відтак, досліджені та перевірені вищенаведеними доказами обставини, які у своїй сукупності поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме за ч. 2 ст. 130 КУпАП, що узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011).
Відтак, суд вважає, що ОСОБА_1 слід визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, вчинивши дане правопорушення повторно протягом року.
Обставини, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення, у відповідності до вимог ст.ст. 34, 35 КУпАП, судом не встановлено.
Санкцією частини другої статті 130 КУпАП передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
В силу приписів частини першої статті 28 КУпАП оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета. Також частиною першою статті 29 КУпАП передбачено, що конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.
Однак, як убачається із довідки старшого інспектора ВАП УПП у Львівській області ДПП капітана поліції Наталії Дяків від 10.12.2024, що згідно інформаційного порталу Національної поліції України станом на 10.12.2024 року за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , транспортні засоби на території України не зареєстровані, а тому конфіскація чи оплатне вилучення транспортного засобу, як види адміністративного стягнення, у цьому випадку не можуть бути застосовані щодо правопорушника.
Таким чином, ураховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, суд вважає, що з метою виправлення правопорушника та запобігання вчиненню ним нових правопорушень, ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 130 КУпАП, однак без оплатного вилучення транспортного засобу марки «Peugeot Partner», реєстраційний номер НОМЕР_1 , зважаючи на те, що згідно протоколу про адміністративне порушення серії ЕПР1 №190903 від 07.12.2023, вказаний автомобіль належить іншій особі ОСОБА_2 .
Крім того, оскільки відносно правопорушника винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, відтак у відповідності до вимог ст. 40-1 КУпАП, особою на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на користь держави, що відповідає положенню ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Ураховуючи наведене та керуючись ст.ст. 7, 28, 29, 34, 35, 40-1, 126, 130, 245, 266, 268, 279, 280, 283, 284, 288, 299, 301, 304, 307, 308 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КпАП України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000,00 грн. (тридцять чотири тисячі гривень 00 копійок) в дохід держави із позбавленням його права керування транспортними засобами на строк три роки.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст. 308 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, у разі оскарження - після залишення скарги без задоволення.
Суддя І. Б. Кос