Справа №643/3373/24 2-а/760/537/25
25 лютого 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Верещінської І.В., за участі секретаря судового засідання Наливайко В.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови,
Позивач звернувся до Московського районного суду м. Харкова з позовною заявою до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови.
Позовні вимоги позивач мотивував тим, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №1747570 від 26.03.2024 року, складеної інспектором 1 взводу 1 батальйону УПП у Вінницькій області лейтенантом поліції Костюк Романом Руслановичем, водія ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, за керування транспортним засобом DAF FE 45LF, номерні знаки НОМЕР_1 , за адресою: Немирівське шосе, біля будинку № 98 в селі Вінницькі Хутори Вінницького району Вінницької області. Відповідно до постанови Кабінету міністрів України № 348 від 22.03.2022 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 березня 2022 року № 184», було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 03 березня 2022 року № 184 «Деякі питання допуску водіїв до керування транспортними засобами» та доповнено її пунктом 1 - 1 наступного змісту: установити, що у період воєнного стану до керування транспортними засобами категорії С, С1 на території України допускаються особи, які мають посвідчення водія категорії В. ОСОБА_1 має посвідчення водія категорії НОМЕР_2 категорії В, відповідно з правом керування транспортними засобами категорії С, С1, згідно до зазначеної постанови. Отже в діях позивача відсутня подія складу адміністративного правопорушення, передбачена ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 11 квітня 2024 року позовну заяву передано за підсудністю до Солом?янського районного суду м. Києва.
Ухвалою суду від 06.06.2024 було відкрито провадження у справі та розгляд призначено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Від представника відповідача надійшов відзив у якому зазначено, що відповідач проти позову заперечує, посилаючись на його необґрунтованість. Так, на думку відповідача, позивачем не доведено відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП та відповідно не спростовано правомірність дій інспектора, як співробітника відповідача при винесенні оскаржуваної постанови.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Як вбачається з постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №1747570 від 26.03.2024 року, «26 березня 2024 року 09 год. 23 хв. за адресою: Немирівське шосе, біля будинку № 98 в селі Вінницькі Хутори Вінницького району Вінницької області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом DAF FE 45LF, номерні знаки НОМЕР_1 не маючи відповідної категорії на керування транспортним засобом, за що адміністративне правопорушення передбачено частиною 2 статті 126 КУпАП».
Відповідно до посвідчення водія НОМЕР_2 , ОСОБА_1 має право керування транспортними засобами категорії В з 1996 року.
Згідно до оскаржуваної постанови, особу водія було встановлено на підставі документу - ІХА 041653.
Таким чином, судом було встановлено, що водій ОСОБА_1 має право керування транспортними засобами категорії В, посвідчення водія було пред'явлено ним працівнику поліції до винесення оскаржуваної постанови.
Частиною 2 статті 126 КУпАП встановлена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Згідно до п. 3 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №340 від 08 травня 1993 року, транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення поділяються на категорії, зокрема: В - автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кілограмів (7700 фунтів), а кількість сидячих місць, крім сидіння водія, - восьми; С1 - призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких становить від 3500 до 7500 кілограмів (від 7700 до 16500 фунтів); С - призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких перевищує 7500 кілограмів (16500 фунтів).
Таким чином, транспортний засіб DAF FE 45LF потребує наявності у водія права керування ТЗ категорії С 1.
При цьому, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався.
Указом Президента України №49/2024 від 05 лютого 2024, строк дії воєнного стану було продовжено з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.
Таким чином, воєнний стан в Україні станом на 26 березня 2024 року (дата винесення оскаржуваної постанови) триває.
Відповідно до п. 1 - 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання допуску водіїв до керування транспортними засобами» № 184 від 03.03.2022 року (зі змінами та доповненнями), у період воєнного стану до керування транспортними засобами категорії C, C1 на території України допускаються особи, які мають посвідчення водія категорії B.
Інших доказів суду надано не було.
Згідно ч. 3 ст. 288 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Тобто, оскарження постанови про адміністративне правопорушення, яка була складена в порядку КУпАП відбувається з врахуванням особливостей КАС України. Це узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду у справі №524/5536/17 від 15.11.2018 року.
Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Будь яких доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, відповідачем суду надано не було.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року N 5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальна), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинуватості особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Як вбачається з п.11 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року №580-VIII, поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично - дорожній мережі.
Як вбачається з ч. 4 ст. 258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності за порушення правил у сфері дорожнього руху, має змогу спростувати виявлене правопорушення на місці його вчинення, в іншому випадку правомірність дій водія доводиться у судовому порядку шляхом подання позову про скасування відповідного рішення суб'єкта владних повноважень, з можливістю скористатись правовою допомогою.
Як вбачається зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі додержання законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року №580-VIII, поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Отже, згідно Конституції та Закону України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року №580-VIII, поліцейський, під час виконання своїх службових обов'язків, зобов'язаний діяти виключно на підставі у порядку у межах повноважень та у спосіб визначений Конституцією України, Законами України, зокрема КУпАП, іншими нормативно - правовими актами, що регламентують діяльність поліції.
В силу вимог встановлених ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353-XII, учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху: створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам. При цьому водій має право відступати від вимог Закону та відповідно правил дорожнього руху лише в умовах дії непереборної сили або коли іншими засобами неможливо запобігти власній загибелі чи каліцтву громадян.
Як вбачається з п. 65 рішення по справі «Коробов проти України» (Заява №39598/03) від 21.10.2011 року, суд також повторює, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, Series А заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, закон покладає на відповідача обов'язок довести законність та обґрунтованість прийнятого ним рішення, направленого на переслідування особи позивача в порядку КУпАП.
З врахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, оскільки доказів на підтвердження вчинення ним адміністративного правопорушення відповідачем не надано.
Отже, підсумовуючи викладене, суд вважає позовні вимоги позивача до Департаменту патрульної поліції щодо скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №1747570 від 26.03.2024 року, складеної складеної інспектором 1 взводу 1 батальйона УПП у Вінницькій області лейтенантом поліції Костюк Романом Руслановичем, щодо притягнення водія ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закриттю відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Також, позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в сумі 1211,20 грн., згідно квитанції № ЕМ-27626 від 03.04.2024 року.
Частиною 1 статтею 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на зазначене, сплачений позивачем судовий збір у сумі 1211,20 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 4, 139, 227, 244, 246, 247, 248, 250, 251, 286, 293 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про скасування постанови - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №1747570 від 26.03.2024 року, складену інспектором 1 взводу 1 батальйону УПП у Вінницькій області лейтенантом поліції Костюк Романом Руслановичем, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 3 400 грн. - скасувати.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) документально понесені судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) 20 копійок.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя І.В. Верещінська