17.02.2025 Справа № 756/10883/24
Справа № 756/10883/24
Провадження № 2/756/684/25
17 лютого 2025 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - суддя Жук М.В.‚
при секретарі Колядінцевій П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що є власником квартири АДРЕСА_1 . 04.05.2024 близько 12 год. 00 хв. виявила залиття своєї квартири гарячою водою з квартири АДРЕСА_2 , що знаходиться поверхом вище та належить ОСОБА_2 .
Оскільки заподіяну залиттям квартири шкоду ОСОБА_2 добровільно не відшкодовує, ОСОБА_1 просить суд стягнути на її користь з ОСОБА_2 393 139 грн. 21 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 200 000 грн. компенсації моральної шкоди.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, від її представника - адвоката Гули Марії Сергіївни надійшла заява про розгляд справи без її часті та участі позивачки, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, про день, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило.
За таких обставин судом постановлено ухвалу про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних в ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Судом установлено, що згідно свідоцтва про право власності на квартиру серії НОМЕР_1 від 05.11.2002 квартира АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить ОСОБА_1 (прізвище до шлюбу - ОСОБА_1 ) (а.с. 32).
Як вбачається з листа КП КМР «КМ БТІ» № 062/14-7116 від 10.07.2024 за даними реєстрових книг КП КМР «КМ БТІ» об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 на праві приватної власності зареєстровано в Бюро 06.12.2002 року на підставі свідоцтва про право власності на квартиру за ОСОБА_2 (а.с. 9).
Згідно акту обслуговуючої дільниці КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» № 618 від 16.05.2024 про залиття, комісія у складі головного інженера Волошиної Н.М., майстра рем. групи Коцюруби В.І. , майстра техдільниці Мамренко Т.В. склали акт про те, що 04.05.2024 в будинку АДРЕСА_4 трапилось залиття квартири АДРЕСА_5 з квартири АДРЕСА_2 внаслідок внутрішньо квартирної мережі гарячого водопостачання, а саме вихід з ладу фільтра грубої очистки перед приладом обліку. Причиною зазначеного пошкодження є утримання внутрішньо квартирних інженерних мереж в неналежному технічному стані. Внаслідок залиття ушкоджено:
-зал (17,1 кв. м): підлога - здуття ламінату 6 кв. м, стіни - шпалери поліпшеної якості - 9 кв. м, стеля - водоемульсійне фарбування - 2 кв. м;
-кімната (12, 2 кв. м): підлога - здуття ламінату 8 кв. м, стіни - шпалери поліпшеної якості - 8 кв. м, стеля - водоемульсійне фарбування - 2 кв. м;
-кухня (13, 1 кв. м): підлога - здуття ламінату 13, 1 кв. м, стеля - водоемульсійне фарбування - 3 кв. м;
-коридор (9, 5 кв. м): підлога - здуття ламінату 9, 5 кв. м, стіни - шпалери поліпшеної якості - 10 кв. м, стеля - водоемульсійне фарбування - 7 кв. м;
-ванна, туалет та коридор об'єднані мешканцями в одне приміщення самостійно (7, 9 кв. м): підвісна стеля з гіпсокартону - 4 кв. м, освітлення на підвісній стелі, зі слів мешканців, припинило працювати після залиття. (а.с. 14).
Згідно звіту про оцінку проведення відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_1 від 14.06.2024, складеного ТОВ «Апрайсел ЮА», вартість майнового збитку, завданого майну, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , склала на дату оцінки 393 139 грн. 21 коп. (а.с. 15-57).
Відповідно до договору № О-01-04/06/24 про проведення незалежної оцінки від 04.06.2024, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Апрайсел ЮА», вартість складення звіту становить 6 500 грн. 00 коп. Актом здачі-прийняття виконаних робіт від 14.06.2024 підтверджується надання виконавцем послуг щодо складання звіту (а.с. 58-59).
Квитанцією до платіжної інструкції № 45425402 від 05.06.2024 підтверджується оплата ОСОБА_1 6 500 грн. 00 коп. на користь ТОВ «Апрайсел ЮА» за проведення оцінки (а.с. 61).
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує.
Частиною 5 цієї норми передбачено, що власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян.
За змістом ст.ст. 151, 177, 179 ЖК України та ст.ст. 322, 323 ЦК України передбачено обов'язок громадян забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно - технічного та іншого обладнання, дотримуватися Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572 (з наступними змінами).
Зокрема, п. 7 Правил передбачено обов'язок власника квартири або користувача дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, санітарних норм і правил, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання, не допускати дій, які порушують умови проживання громадян.
Таким чином, тягар утримання майна належить власнику квартири і саме власник житла зобов'язаний забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень квартири, при наявності несправностей вживати заходів щодо їх усунення.
Статтею 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Тобто, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Згідно ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Враховуючи, що у судовому засіданні на підставі зібраних по справі доказів установлено, що належну позивачці на праві власності квартиру було пошкоджено внаслідок залиття з квартири, яка на праві власності належить ОСОБА_2 , яка доказів на підтвердження відсутності її вини у заподіянні ОСОБА_1 шкоди не надала, добровільно заподіяні збитки не відшкодувала, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог позову в частині стягнення грошової суми на відшкодування майнової шкоди у розмірі визначеної звітом про оцінку вартості матеріального збитку внаслідок залиття, а також понесені нею витрати на проведення такої оцінки.
Крім того, згідно із ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна
За змістом п.п. 5, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року (зі змінами й доповненнями) - відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану тощо. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
З урахуванням характеру та обсягу моральних страждань, перенесених позивачкою внаслідок залиття належної їй квартири, суд дійшов висновку про стягнення з відповідачки на користь позивачки 10 000 грн. 00 коп. компенсації моральної шкоди.
При цьому суд виходить із засад розумності та справедливості.
Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, згідно зі ст. 141 ЦПК України на користь позивача з відповідача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
При цьому, ОСОБА_1 при поданні позовної заяви з визначеною нею ціною позову у розмірі 593 139 грн. 21 коп. сплатила судовий збір у розмірі 6 959 грн. 39 коп., проте мала сплатити судовий збір у розмірі 1 відсотку від ціни позову, а саме 5 931 грн. 39 коп.
За таких обставин, враховуючи задоволення позову на загальну суму 403 139 грн. 21 коп., стягненню з відповідачки на користь позивачки підлягає 4 031 грн. 39 коп. (403 139,21 х 5 931,39 / 593 139,21) судового збору, а переплачена сума судового збору у розмірі 1 028 грн. 00 коп. (6 959 грн. 39 коп. - 5 931 грн. 39 коп.) підлягає поверненню на підставі ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 2-13, 76-83, 133, 141, 209, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 адреса: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 393 139 грн. 21 коп. матеріальної шкоди, 10 000 грн. 00 коп. компенсації моральної шкоди, 6 500 грн. 00 коп. компенсації за проведення оцінки та 4 031 грн. 39 коп. судового збору, а всього 409 639 (чотириста дев'ять тисяч шістсот тридцять дев'ять) грн. 21 коп.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві (м. Київ, вул. Терещенківська, 11-а) повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 адреса: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 1 028 грн. 00 коп., внесені 29.08.2024, квитанція № 3537-9093-8840-9525 на р/р 718999980313111206000026006 в УК в Оболонському районі м. Києва, МФО 899998.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя