Справа №:755/3191/25
Провадження №: 1-кс/755/683/25
"24" лютого 2025 р. слідча суддя Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , дослідивши скаргу адвоката ОСОБА_2 щодо забезпечення прав людини, в порядку ч.1 ст. 206 КПК України,
У провадження слідчої судді Дніпровського районного суду м. Києва 24 лютого 2025 надійшла скарга адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 , щодо забезпечення прав людини, в порядку ст. 206 КПК України.
За обставин викладених у скарзі адвокат просить зобов'язати орган, де за її даними утримується ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ДВРЗ), щодо негайного звільнення викраденої та незаконно позбавленої волі особи, невідкладно зобов'язати уповноважених осіб збірного пункту ІНФОРМАЦІЯ_2 (ДВРЗ) про негайне забезпечення права на отримання належної медичної допомоги (в. т.ч. відповідними обстеженнями та дослідженнями) неупередженими медичними фахівцями; розгляд заяви провести за участю адвоката та ОСОБА_3 .
Вивчивши скаргу та долучені до неї матеріали, слідча суддя дійшла до наступного висновку.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст.1 Закону України «Про попереднє ув'язнення», попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Частиною 3 ст. 1 цього Закону встановлено, що тримання осіб, взятих під варту, відповідно до завдань кримінального судочинства здійснюється на принципах неухильного додержання Конституції України, вимог загальної декларації прав людини, інших міжнародних правових норм і стандартів поводження з ув'язненими і не може поєднуватися з навмисними діями, що завдають фізичних чи моральних страждань або принижують людську гідність.
Відповідності до ч. 1 ст. 3 Закону, підставою для попереднього ув'язнення є вмотивоване рішення суду про обрання як запобіжного заходу тримання під вартою або про застосування тимчасового чи екстрадиційного арешту, винесене відповідно до Кримінального і Кримінального процесуального кодексів України та/або рішення компетентного органу іноземної держави у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч.1 ст. 206 КПК України, кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 206 КПК України, якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Відповідно до ч. 3 ст. 206 КПК України слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
Відповідно до ч.6 ст. 206 КПК України, якщо особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов'язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву.
При цьому, законодавець визначає, що постановлення слідчим суддею ухвали щодо негайної доставки до нього особи, яка позбавлена свободи, здійснюється лише в тому разі, якщо отримані слідчим суддею відомості створять у нього обґрунтовану підозру вважати, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності правових підстав для такого позбавлення.
У скарзі адвокат ОСОБА_2 , повідомляє про те, що за її інформацією ОСОБА_3 , який потребує медичної допомоги за станом здоров'я, незаконно утримується в ІНФОРМАЦІЯ_3 (ДВРЗ), без надання належної медичної допомоги. Тому вона вимагає негайно звільнити викраденого та незаконно позбавленого волі ОСОБА_3 та доставити його негайно до суду для медичного освідування. На обґрунтування скарги адвокат долучила медичну документацію та паспортні дані ОСОБА_3 .
Вищенаведене свідчить про те, що доводи сторони захисту викладені у скарзі зводяться до незгоди з діями, як вбачає адвокат, працівників ТЦ, та не свідчать про те, що порушенні у скарзі питання підлягають розгляду в порядку ст. 206 КПК України.
З урахуванням викладеного вище, не отримано відомостей, які б створювали обґрунтовану підозру вважати, що ОСОБА_3 утримується під вартою за відсутності правових підстав для позбавлення особи свободи та підлягає доставці до суду і звільненню з під варти саме в порядку ст. 206 КПК України.
У той же час, з урахуванням обставин, викладених в скарзі адвоката, слідчий суддя вважає за необхідне довести їх до відома прокурора Дніпровського району м. Києва для вжиття заходів реагування, відповідно до кримінального процесуального законодавства.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 206, 208, 309, 532 КПК України, слідча суддя -
Відмовити у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 , щодо забезпечення прав людини в порядку ч. 1 ст. 206 КПК України та постановленні ухвали про негайну доставку ОСОБА_3 до слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва.
Скаргу та долучені до неї матеріали направити прокурору Дніпровського району м. Києва для вжиття заходів реагування, відповідно до кримінального процесуального законодавства.
Про прийняте рішення прошу повідомити скаржника.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідча суддя ОСОБА_1