Справа №:755/2624/25
Провадження №: 1-кс/755/612/25
"18" лютого 2025 р. Слідча суддя Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Дніпровського районного суду міста Києва клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100040000256 від 28 січня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,
До слідчої судді Дніпровського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100040000256 від 28 січня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що слідчим відділом Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР за № 12025100040000256 від 28 січня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Нагляд за додержанням законів при проведенні досудового розслідування вказаного кримінального провадження у формі процесуального керівництва здійснюється Дніпровською окружною прокуратурою міста Києва.
Досудовим розслідуванням встановлено, що до Дніпровського УП ГУНП у м. Києві надійшла заява від ОСОБА_4 про те, що 27 січня 2025 року за адресою: м. Київ, вул. Березнева, 16, виявив обставини заволодіння (списання) невстановленими особами шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, грошових коштів в сумі 72 198 гривень з його банківського рахунку ФОП ОСОБА_4 НОМЕР_1 , відкритого в АТ КБ «Приватбанк», зі створенням фіктивного платежу з призначенням «Оплата за рахунок № 501 від 23 січня 2025 року, за товар», кошти переведено на рахунок ФОП ОСОБА_6 НОМЕР_2 на банківський рахунок «Приватбанк» НОМЕР_3 , чим спричинено матеріального збитку ОСОБА_4 .
В ході допиту потерпілого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що ОСОБА_4 являється приватним підприємцем з основним видом діяльності - роздрібний продаж кави, та співзасновником ТОВ «Мережа кав?ярень Майкава», офіс якого розташований за адресою: м. Київ, вул. Преображенська, 23. В даному офісі працює спільний бухгалтер - ОСОБА_7 , яка займається обліком, оплатами рахунків, а також паралельно веде облікування й інших ФОПів. Із вище вказаним бухгалтером потерпілий ОСОБА_4 співпрацює близько 2 років 5 місяців. Так, 27 січня 2025 року близько 17:45 години перебуваючи вдома ОСОБА_4 побачив переписку в робочій групі, про те, що у його партнера почалися зніматися кошти із банківських рахунків з невідомих причин. Після чого потерпілий ОСОБА_4 зателефонував до іншого партнера по бізнесу, обговорюючи дану ситуацію, ОСОБА_4 через свій домашній ноутбук зайшов до за стосунку «Фінмап» та виявив незаконне списання 27 січня 2025 року 17:28 годині зі свого рахунку ФОП НОМЕР_4 грошових коштів у сумі 72 198 гривень із призначенням платежу «Оплата за рахунок N?501 від 23 січня 2025 року, за товар, без ПДВ», гроші переведено на рахунок ФОП ОСОБА_6 НОМЕР_2 на банківський рахунок «ПриватБанк» НОМЕР_3 .
Рішенням слідчого від 12 лютого 2025 року грошові кошти в розмірі 72 198 грн., що розміщені на банківському рахунку ФОП ОСОБА_6 , НОМЕР_2 , в АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_3 визнано речовими доказами.
Прокурор у судовому засіданні повністю підтримав клопотання з підстав викладених у клопотання та просив його задовольнити.
Заслухавши пояснення прокурора, вивчивши клопотання, долучені до нього документи, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, слідча суддя приходить до наступного
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови і з наведенням мотивів такого рішення.
Таким чином, слідча суддя приходить до висновку, що на даний час у органу досудового розслідування є об'єктивна потреба встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, для чого необхідним є належне зберігання речових доказів з метою проведення необхідних слідчих дій, тому накладення арешту на вказане вилучене майно є необхідним для запобігання можливості їх подальшого приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати. Арешт майна є необхідним для забезпечення їх зберігання до вирішення питання про долю речових доказів у порядку ст. 100 КПК України з метою недопущення знищення, пошкодження, яке може перешкоджати всебічному, повному та об'єктивному дослідженню обставин кримінального провадження, а тому, з урахуванням наведених прокурором підстав, на зазначене майно може бути накладений арешт на підставі ст. 170 КПК України, так як існує сукупність розумних підозр вважати, що це майно має значення доказів вчинення кримінального правопорушення, а отже з метою збереження доказів від пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження існує потреба в їх арешті.
На підставі наведеного та, керуючись вимогами ст.ст.131, 167, 170-172, 369, 309 КПК України, слідча суддя,-
Клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100040000256 від 28 січня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України - задовольнити.
Накласти арешт шляхом заборони користування, розпорядження та відчуження на безготівкові грошові кошти в розмірі 72 198 (сімдесят дві тисячі сто дев'яносто вісім) гривень, що розміщені на банківському рахунку НОМЕР_3 ФОП ОСОБА_6 , ІПН НОМЕР_2 , відкритому в АТ КБ «ПриватБанк», ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського 1д.
Зобов'язати службових осіб банківських установ надати слідчим групи слідчих, прокурорам групи прокурорів у кримінальному провадженні, або уповноваженій за їх дорученням особі, довідку про залишок коштів на момент накладення арешту на розрахункові рахунки.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Ухвалу про арешт майна через прокурора передати для негайного виконання уповноваженому на це органу.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Дніпровську окружну прокуратуру міста Києва.
Копію ухвали надіслати прокурору, іншим заінтересованим особам.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідча суддя ОСОБА_1