Номер провадження 3/754/856/25
Справа №754/2113/25
Іменем України
25 лютого 2025 року м. Київ
суддя Деснянського районного суду міста Києва Соловйов Олег Леонідович, за участю секретаря судового засідання Скляренко А.М., прокурора Шкурпела Р.В., особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від Управління стратегічних розслідувань в місті Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Омська Російської Федерації, громадянина України, пенсіонера, зареєстрованого та фактично проживаючого в АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП,
ОСОБА_1 , обіймаючи посаду начальника друкарського цеху Банкнотної фабрики Банкнотно-монетного двору Національного банку України, будучи службовою особою державного органу, відповідно до підпункту «и» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, являючись суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог частини 1 статті 45 даного Закону, 03.03.2021, припинивши діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування,12.02.2024 о 12 годині 06 хвилин без поважних причин, несвоєчасно, подав декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов'язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий 2021 рік (після звільнення), шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування у власному персональному електронному кабінеті, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, визнав у повному обсязі та зазначив, що з 2007 року обіймав посаду начальника друкарського цеху Банкнотної фабрики. На початку 2021 року звільнився у зв'язку із виходом на пенсію. Йому було не відомо, що через введення на території України в 2022 році воєнного стану етапи декларування були тимчасово призупинені, тому звісно він і не знав про відновлення етапу декларування. Про те, що потрібно подати декларацію за 2021 рік дізнався, коли йому зателефонував начальник друкарського цеху Банкнотної фабрики Банкнотно-монетного двору Національного банку України, тому 12.02.2024 він подав вищезазначену декларацію. До поважних причин може віднести, що звільнився в 2021 році та весь цей час не є державним службовцем та те, що після звільнення він себе погано почував.
Прокурор Шкурпело Р.В. у судовому засіданні зазначив, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, пов'язаного із корупцією. ОСОБА_1 за час роботи на Банкнотній фабриці обіймав посаду начальника друкарського цеху, через що набув обов'язку декларувати свої доходи, втому числі при звільнення. Поважність причин пропуску визначеного законом строку ОСОБА_1 не навів, посилаючись на необізнаність у термінах, тому просив застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.
Вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суддя дійшов до таких висновків.
Адміністративним правопорушенням (проступком) ч. 1 ст. 9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Так, ст. 280 КУпАП закріплює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 172-6 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
У свою чергу, згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, підтверджується зібраними матеріалами справи в їх сукупності, а саме: письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 21.01.2025; листом відділу роботи з персоналом Банкнотно-монетного двору Національного банку України від 03.03.2021 про нагадування щодо необхідності подання декларації після звільнення, з яким ОСОБА_1 ознайомлений, про що свідчить його особистий підпис; повідомленням Національного банку України про факт неподання чи несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування № 08-0005/11248 від 14.02.2024; інформацією Управління проведення спеціальних перевірок та контролю за своєчасністю подання декларацій НАЗК про послідовність дій ОСОБА_1 в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; наказом №142-к від 01.03.2021 Банкнотно-Монетного двору Національного банку України про звільнення ОСОБА_1 з роботи 03.03.2021 за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію, за ст.38 КЗпП України.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 обіймаючи посаду пов'язану із виканням функцій держави був обізнаний про обмеження, що пов'язані з прийняттям на службу до державного підприємства. У тому числі ознайомлений ОСОБА_1 із вимогами ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» - «Подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування».
Відповідно до публічної частини Реєстру ОСОБА_1 , щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування, за минулий 2021 рік (після звільнення), подав 12.02.2024 о 12 годині 06 хвилин, чим порушив абз.1 частини 2-7 Розділу ХІІІ «Прикінцевих положень» Закону України «Про запобігання корупції» яким встановлено, обов'язок суб'єкта декларування, який не подав декларацію у 2022-2023 роках, подати такі декларації не пізніше 31.01.2024.
Наведене свідчить про те, що ОСОБА_1 подав до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларацію при звільненні, із пропуском визначеного законом строку, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення та його наслідки, особу правопорушника, його відношення до скоєного, яке полягає у визнанні вини, вік та майновий стан останнього.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 є щире каяття. Обставин, що обтяжують відповідальність останнього за наслідками судового розгляду матеріалу не встановлено.
Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_1 вперше притягується до адміністративної відповідальності, тому приходжу до висновку про можливість застосування адміністративного стягнення у виді штрафу у мінімальних межах, визначених санкцією ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Призначення саме такого адміністративного стягнення на переконання суду є необхідним і достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Такий вид та розмір стягнення на переконання суду не є завідомо непомірним та сприятиме виконанню завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП та ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Враховуючи викладене та керуючись ст.4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 9, 40-1, ч.1 ст. 172-6, 245, 251, 280, 283-285, 294 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп., на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу в вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя О.Л. Соловйов