ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/23021/24
провадження № 4-с/753/7/25
"24" лютого 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі
головуючого судді Колесника О.М.
при секретарі Шапран В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Байрамова Талята Рефатовича та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою, в якій просить визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Байрамова Талята Рефатовича та зобов'язати приватного виконавця Байрамова Талята Рефатовича винести постанову про зняття арешту з грошових коштів, що містяться та надходитимуть як заробітна плата на рахунок НОМЕР_1 , що відкритий на ім'я ОСОБА_1 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», накладеного в межах виконавчого провадження № НОМЕР_4, в тому числі на підставі постанови про арешт коштів боржника від 04.11.2024 року.
Скаргу обґрунтовано тим, що 31.10.2024 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Байрамовим Талятом Рефатовичем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_5 з виконання виконавчого листа № 753/20101/23 виданого 29.08.2024 року, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з центрального опалення та постачання гарячої води у розмірі 127 654,80 грн., яка складається з основної суми заборгованості у розмірі 95 665,48 грн., 3% річних у розмірі 7 535,77 грн. та 24 453,55 грн. - інфляційної складової боргу.
На підставі постанови про арешт коштів боржника від 04.11.2024 року у ВП № НОМЕР_6 безпідставно та передчасно накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунку у форматі IBAN: НОМЕР_1 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Скаржник вважає, що постанова про арешт коштів боржника від 04 листопада 2024 року була винесена з порушенням прав скаржника, оскільки внаслідок передчасних дій виконавця заблоковано скаржнику рахунок, що унеможливило користування банківською карткою, а також позбавило її будь-яких засобів до існування.
Рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов'язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а відокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби.
15.11.2024 року, скаржник звернулася до приватного виконавця з заявою про зняття арешту з рахунку на який надходить заробітна плата.
15.11.2024 року на електронну пошту ОСОБА_1 , приватним виконавцем надіслано відповідь на заяву про зняття арешту, якою відмовлено в знятті арешту з рахунку на який надходить заробітна плата, в зв'язку з чим скаржник вимушена звернутися до суду за захистом свого порушеного права.
Заявник, її представник та приватний виконавець у судове засідання не з'явилися, про час, день та місце розгляду справи повідомлені належним чином, при цьому надіслали на адресу суду заяви про розгляд справи у їх відсутність.
Крім того, приватним виконавцем подано до суду відзив на скаргу, у якому останній просив суд відмовити у задоволені скарги з підстав її безпідставності та необґрунтованості.
Стягувач у судове засідання не з'явився, про час, день та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, однак відповідно до ч. 2 ст. 454 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Суд, дослідивши наявні у справі докази, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 31.10.2024 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Байрамовим Талятом Рефатовичем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_5 з виконання виконавчого листа № 753/20101/23 виданого 29.08.2024 року щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з центрального опалення та постачання гарячої води у розмірі 127 654,80 грн., яка складається з основної суми заборгованості у розмірі 95 665,48 грн., 3% річних у розмірі 7 535,77 грн. та 24 453,55 грн. - інфляційної складової боргу.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно п. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
За приписами ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Крім того, 04 листопада 2024 року приватним виконавцем, в рамках виконавчого провадження НОМЕР_5, винесено постанову про арешт коштів боржника у межах 140 760,28 грн., що обліковуються на всіх відкритих рахунках боржника.
Обґрунтовуючи скаргу, постанова про арешт коштів боржника від 04 листопада 2024 року була винесена з порушенням прав скаржника, оскільки внаслідок передчасних дій виконавця заблоковано скаржнику рахунок на який надходить заробітна плата, що унеможливило користування банківською карткою, а також позбавило її будь-яких засобів до існування.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною 1 с. 13 ЗУ «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Так, відповідно до статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Отже, для забезпечення реального виконання рішення виконавець може накладати арешт, зокрема на майно (кошти) боржника.
04.11.2024року, відповідно до вимог статті 56 Закону, приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, що знаходяться на відкритих рахунках, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Вищезазначена постанова про арешт коштів боржника направлено до банків-учасників електронного документообігу шляхом підписання КЕП.
15.11.2024 року на електронну пошту приватного виконавця з електронної пошти представника скаржника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 « ІНФОРМАЦІЯ_1 » надійшла заява про зняття арешту з зарплатного рахунку боржника.
15.11.2024 року приватним виконавцем надано відповідь на заяву ОСОБА_1 листом №17574 від 15.11.2024, яким відмовлено у знятті арешту, у зв'язку з відсутністю підстав для зняття арешту з рахунку боржника у зазначеній заяві.
Також, у листі №17574 від 15.11.2024 року боржнику повідомлено про те, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX: Фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.
15.11.2024 року на електронну пошту приватного виконавця від представника скаржника надійшла заява про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій НОМЕР_1 , відкритого в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», яка була задоволена у повному обсязі шляхом винесення постанови про визначення поточного рахунку фізичної особи-боржника у банку для здійснення видаткових операцій від 15.11.2024 року та направлена до банку для виконання.
У відповідності до положень Закону України "Про виконавче провадження" приватний виконавець наділений повноваженнями накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках боржника, та звертати на такі кошти стягнення.
Виконавець може накладати арешт на будь-які кошти боржника, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом.
Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження», банк який виконує постанову виконавця про арешт коштів боржника може та повинен визначити статус коштів і рахунку, на якому вони знаходяться, та у разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладати арешт, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно з частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».
В абзаці другому частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.
Враховуючи вищевикладене, законодавцем не покладено на приватного виконавця обов'язку виокремлювати рахунки зі спеціальним режимом використання.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 59 ЗУ «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 та підпунктом 2 пункту 10-4 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".
Отже, саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" повинен визначити статус коштів і рахунку, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів, згідно з ч. 4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" (таку правову позицію підтримав Київський апеляційний суд у постанові від 20.04.2021 у справі № 22-ц/824/6589/2021).
При цьому, як вбачається з матеріалів виконавчого провадження на адресу приватного виконавця від банківських установ, на адресу яких направлена постанова про арешт коштів боржника, будь-яких повідомлень, що на кошти, на які накладено арешт, заборонено звертати стягнення, не надходило.
Враховуючи вищевикладене, приватний виконавець при винесені постанови від 04.11.2024 року про арешт майна діяв виключно в межах своїх повноважень відповідно до вимог ЗУ «Про виконавче провадження» та у нього відсутні підстави для зняття арешту з коштів боржника.
Крім того, одним із способів примусового виконання рішень майнового характеру є звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, порядок та умови якого визначені Розділом 9 Закону України «Про виконавче провадження».
Зокрема ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.
З наведеного вбачається, що виконавець накладає арешт на всі рахунки боржника, що ним виявлені в ході примусового виконання рішення, а банк в свою чергу самостійно визначає режим рахунку та приймає рішення про накладення арешту на такий рахунок. Більше того, приписами законодавства передбачено можливість зняття арешту з рахунку боржника у разі, якщо з'ясується, що такий рахунок має спеціальний режим, оскільки при накладенні арешту на рахунок боржника приватний виконавець не володіє інформацією про спеціальний режим такого рахунку, а тому вказує про це в постанові про арешт коштів боржника
Відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 1404-VІІІ не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Аналіз наведених положень закону приводить до висновку, що рахунки для отримання заробітної плати не є рахунками зі спеціальним або обмеженим режимом використання та списання грошових коштів із таких рахунків в ході виконавчого провадження відповідає положенням Закону України "Про виконавче провадження"
До своєї заяви про зняття арешту з зарплатного рахунку боржник додає довідку від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» №3I7KNF1HSD5EDIC6 від 08.11.2024, в якій зазначено наступне: « ОСОБА_1 має в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» картку НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 ), на яку отримує зарплатні виплати. Також, на вказану картку (рахунок) може бути зарахована будь-яка виплата (переказ)».
Зазначений картковий рахунок, може використовуватися боржником не лише для зарахування заробітної плати, а і для зарахування інших платежів.
Оскільки АТ КБ «ПРИВАТБАНК», який виконував постанову про арешт коштів боржника, не визначив статус коштів, які надходять на рахунок боржника, як цілком такі, накладення арешту на які заборонено законом, то дії приватного виконавця були вчинені відповідно до закону.
Отже, у випадку зняття арешту з рахунку боржника НОМЕР_1 , відкритого в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», неможливо буде виокремити кошти заробітної плати від будь-яких інших виплат (переказів), що негативно вплине на ефективність процесу примусового виконання рішення суду та виконання обов'язку приватного виконавця щодо ефективного вчинення виконавчих дій відповідно до вимог статті 18 Закону України «Про виконавче провадження».
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що постанова про арешт майна винесена приватним виконавцем є законною, а твердження скаржника щодо її скасування, не ґрунтуються на достатніх та допустимих доказах. Враховуючи, що доводи скарги наведеного висновку не спростовують, у суду відсутні підстави для задоволення скарги.
Відповідно до ст. 452 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги.
На підставі викладеного, керуючись стст. 12-13, 258, 260-261, 354, 451ЦПК України, суд, -
В задоволенні скарги ОСОБА_1 , заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Байрамова Талята Рефатовича та зобов'язання винести постанову про зняття арешту з грошових коштів, що містяться та надходитимуть як заробітна плата на рахунок НОМЕР_1 , що відкритий на ім'я ОСОБА_1 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», накладеного в межах виконавчого провадження № НОМЕР_6, в тому числі на підставі постанови про арешт коштів боржника від 04.11.2024 року- відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь держави 2 422,40 грн. судового збору.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
СУДДЯ: КОЛЕСНИК О.М.