ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/3624/25
провадження № 1-кп/753/1385/25
"24" лютого 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в м. Києві у спрощеному провадженні без виклику учасників обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025105020000150 від 13.02.2025 відносно:
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Іванівка, Борзнянського р-ну Чернігівської області, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
20 лютого 2025 року до Дарницького районного суду міста Києва із Дарницької окружної прокуратури міста Києва надійшов обвинувальний акт, затверджений прокурором ОСОБА_4 , із клопотанням про розгляд його у спрощеному провадженні у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_3 за ознаками скоєння кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.
Під час ухвалення вироку у вказаному кримінальному провадженні, судом встановлено, що матеріальний носій інформації, який долучено до матеріалів кримінального провадження і який є додатком до протоколу затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, не містить відеозапис затримання підозрюваного ОСОБА_3 . На вказаний диск взагалі ніякої інформації не записано.
Таким чином, прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , під час повідомлення про підозру ОСОБА_3 , а у подальшому при скеруванні обвинувального акту до суду не перевірено матеріали кримінального провадження на відповідність вимогам КПК України, через неналежне виконання службових обов'язків.
Враховуючи те, що обвинувачений та його захисник не оспорювали фактичних обставин справи, у тому числі правомірність вилучення наркотичної речовини, а поняті підтвердили обставини, зафіксовані у протоколі затримання особи, то у суду не було підстав для визнання фактичних даних протоколу обшуку недопустимими доказами. (Постанова колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 14.12.2022 у справі № 754/10882/17 (провадження № 51-1223км22)).
Разом з тим, прокурор у кримінальному провадженні, перед скеруванням обвинувального акту до суду повинен був пересвідчитись у відповідності матеріалів досудового розслідування вимогам КПК України.
Відповідно до пунктів 1, 3 Керівних принципів, що стосуються державних обвинувачів, які прийняті восьмим конгресом Організації об'єднаних націй з попередження злочинності та поводженню з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня - 07 вересня 1990 року) особи, відібрані для здійснення судового переслідування, повинні мати високі моральні якості та здібності, а також відповідну підготовку та кваліфікацію.
Особи, які здійснюють судове переслідування, будучи найважливішими представниками системи відправлення кримінального правосуддя, завжди зберігають честь та гідність своєї професії.
Відповідно до статті 5 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів (далі - Кодекс), професійна діяльність прокурора має ґрунтуватися на неухильному дотриманні конституційних принципів верховенства права та законності.
При здійсненні повноважень він зобов'язаний діяти відповідно до закону, своєчасно вживати вичерпних заходів для їх належного виконання.
Згідно зі статтею 15 Кодексу, прокурор повинен здійснювати службові повноваження сумлінно, компетентно, вчасно і відповідально.
Постійно підвищувати свій професійний рівень, культуру спілкування, виявляти ініціативу, відповідальне ставлення та творчий підхід до виконання своїх службових обов'язків, фахово орієнтуватися у чинному законодавстві, передавати власний професійний досвід колегам.
Він має усвідомлювати, що його діяльність оцінюється з урахуванням рівня підготовки, знання законодавства, компетентності, ініціативності, комунікативних здібностей, здатності вчасно і якісно виконувати службові обов'язки та завдання.
Статтею 2 Кримінального процесуального кодексу (далі - КПК) України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до статті 9 КПК України, під час кримінального провадження прокурор зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Згідно з Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав та обов'язків прокурорів, прийнятих 23 квітня 1999 року Міжнародною Асоціацією прокурорів, прокурори зобов'язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, правил та етики їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності.
Зазначені порушення вимог кримінального процесуального закону та низькопрофесійні дії прокурора та керівництва Дарницької окружної прокуратури м. Києва не відповідають вимогам закону, а тому потребують відповідного реагування.
Кримінальні процесуальні рішення - це правозастосовні акти уповноважених державних органів або посадових осіб, виражені у встановленій законом процесуальній формі та прийняті у межах їх компетенції у передбаченому законом порядку. Вони виражають владні волевиявлення про дії та спрямовані на виконання завдань кримінального провадження.
Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 3 КПК кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність
Отже, системне та телеогічне (цільове) тлумачення норм, закріплених у пункті 10 частини 1 статті 3,статтях 91, 110, 369, 371, 372 КПК дає змогу дійти висновку про те, що рішення судів будь-якої інстанції приймаються у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, спрямовані на досягнення завдань кримінального провадження, постановлені або ухвалені в межах судового розгляду, встановлених для відповідного виду провадження.
Тобто, процесуальні рішення ухвалюються для встановлення і закріплення кримінальними процесуальними засобами ознак вчиненого кримінального правопорушення, доведеності винуватості (невинуватості) осіб, які його вчинили під час кримінального провадження, інших обставин, передбачених статтею 91 КПК, а також задля забезпечення кримінального провадження.
Таким чином, Суд вбачає за можливе ухвалення рішень, які не пов'язані із суттю кримінального провадження або з його забезпеченням, проте, постановлення таких ухвал має зумовлюватися позитивним впливом на ефективність здійснення правосуддя у конкретному кримінальному провадженні та забезпеченням конституційного права на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України.
Керуючись ст. 369 КПК України, суд
Довести до відома керівника Дарницької окружної прокуратури м. Києва про вказані порушення Закону з метою їх недопущення в майбутньому та вжиття з цього приводу відповідних заходів.
Про вжиття здійснених заходів повідомити Дарницький районний суд м. Києва протягом одного місяця з дня отримання копії даної ухвали.
Суддя ОСОБА_1