Справа № 308/11754/19
1-кп/308/48/25
25 лютого 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області кримінальне провадження №12017070030003585 від 19.12.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України,-
В провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебувають матеріали кримінального провадження за №12017070030003585 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України.
В судове засідання, призначене на 13 год. 30 хв. 29.01.2025 року та 25.02.2025 року свідки сторони обвинувачення ОСОБА_6 , ОСОБА_7 не з'явились. Ухвалою суду від 29.01.2025 року до свідка ОСОБА_7 було застосовано привід, який працівниками поліції не виконано.
У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про привід свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні вирішення клопотання залишила на розсуд суду.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.
Вислухавши клопотання прокурора, думку обвинуваченого та його захисника, суд дійшов наступних висновків.
Щодо застосування приводу відносно свідків сторони обвинувачення.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження для забезпечення мети досягнення дієвості цього провадження є привід.
Згідно зі ст.140 КПК України привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу по здійснення приводу до місця її виклику в зазначений в ухвалі час. Привід може бути застосований до підозрюваного, обвинуваченого або свідка.
Відповідно до ч. 1 ст. 327 КПК України якщо в судове засідання не прибув за викликом свідок, спеціаліст, перекладач або експерт, заслухавши думку учасників судового провадження, суд після допиту інших присутніх свідків призначає нове судове засідання і вживає заходів для його прибуття. Суд також має право постановити ухвалу про привід свідка та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення у випадках та в порядку, передбачених главами 11 та 12 цього Кодексу.
Вирішуючи вказане клопотання, суд виходить з того, що зазначені прокурором свідки у судове засідання не з'являються без повідомлення причин та існує необхідність допиту свідків в судовому засіданні для встановлення та дослідження всіх обставин справи.
За встановлених обставин суд дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, а судове засідання належить відкласти, та доставити приводом в судове засідання свідка ОСОБА_7 , відносно якого ухвалою суду від 29.01.2025 року застосовано привід, який працівниками поліції не виконано, свідка ОСОБА_6 , якій в порядку ст.135 КПК України вручений судовий виклик, підтвердження чого містяться в матеріалах справи.
Щодо встановлення строку стороні обвинувачення для надання до суду доказів.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 114 КПК України, суд вважає за доцільне для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку розгляду кримінального провадження, встановити стороні обвинувачення строк для подання до суду доказів у зазначеному кримінальному провадженні, а саме забезпечення допиту свідків.
Відповідно до ст. 28 КПК України, кожна процесуальна дія або рішення повинні бути виконані або прийняті у розумні строки.
Критерієм оцінювання розумності строку є складність справи, що може бути зумовлена як фактичними обставинами справи, так і різними правовими аспектами, пов'язаними зі справою опосередковано. Складність справи визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачених, підсудних та інкримінованих епізодів злочинної діяльності, характеру фактичних даних, що підлягають встановленню, кількості учасників справи (потерпілих, свідків), обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення судового слідства, забезпечення допомоги перекладача, об'єднання матеріалів справи тощо.
У п.116 рішення ЄСПЛ від 12 березня 2009 року у справі «Вергельський проти України» зазначено: «розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів». При цьому ЄСПЛ зазначає, що відкладення розгляду справи, призначення і проведення експертизи, участь судді в розгляді інших справ, повернення кримінальної справи прокуророві з метою усунення допущених порушень кримінально-процесуального законодавства самі по собі не суперечать чинному законодавству, але не можуть призводити до порушення права особи на судочинство в розумний строк (рішення ЄСПЛ від 13 липня 1983 року у справі «Цимерман і Штайген проти Швейцарії»). Не може також бути виправданням збільшення строків судового розгляду відсутність достатньої кількості суддів та їх перевантаженість. Згідно з позицією ЄСПЛ Конвенція покладає на держави-учасниці обов'язок організувати свою судову систему таким чином, щоб суди мали змогу діяти відповідно до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції, зокрема розглядати справи впродовж «розумного строку» (рішення від 06 вересня 2005 року у справі «Павлюлінець проти України»).
Вимоги про дотримання розумних строків провадження законодавчо закріплені у ст. 28 КПК України та відповідають існуючій практиці ЄСПЛ та нормам Конвенції стосовно дотримання прав людини у цій сфері. Підвищені вимоги до судового розгляду кримінальних справ ґрунтуються на існуючій практиці ЄСПЛ та мають враховуватися судами з огляду на положення ст.17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Велика палата ЄСПЛ у п. 68 рішення у справі Карт проти Туреччини (Kart v. Turkey, заява № 8917/05) зазначила, що право на розгляд справи протягом розумного строку базується на необхідності гарантувати, що обвинуваченим доведеться залишатись занадто довго у стані невизначеності щодо результатів кримінальних звинувачень проти них. Так само ЄСПЛ у п. 11 рішення у справі Вемхофф проти Німетчини (Wemhoff v. Germany, заява № 2122/64) вказував, що чітка мета відповідного положення п. 1 ст. 6 Конвенції у кримінальних справах полягає у забезпечення того, щоб обвинувачені особи не перебували занадто довго під обвинуваченням та обвинувачення було визначене.
Відповідно до ч. 2 ст. 327 КПК України прибуття в суд свідка забезпечується стороною кримінального провадження, яка заявила клопотання про його виклик. Суд сприяє сторонам кримінального провадження у забезпеченні явки зазначених осіб шляхом здійснення судового виклику.
В постанові (ВС/ККС у справі № 288/113/15-к від 11 серпня 2020 року), зазначено, що положеннями ч. 1 ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 23 КПК України, на необхідності дотримання яких суд неодноразово звертав увагу прокурора, сторона обвинувачення зобов'язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом. Крім того обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається в даному випадку на прокурора. Проте, прокурором не вжито достатніх заходів для забезпечення явки свідків обвинувачення протягом тривалого часу.
Суд звертає увагу, що по вказаному кримінальному провадженню дослідженні всі письмові докази в повному обсязі, допитані свідки, а повторна неявка свідків сторони обвинувачення, а саме: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в судові засідання є неприпустимим в розумінні ст. 28 КПК України.
За таких обставин, з урахуванням об'єктивності розгляду справи, суд вважає за доцільне для забезпечення виконання стороною кримінального провадження вимог розумного строку розгляду кримінального провадження встановити стороні обвинувачення строк для подання до суду доказів, у тому числі забезпечення явки свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 для допиту в судовому засіданні.
Керуючись статтями 7, 139, 140, 327, 369-372, 376, 395 КПК України, суд, -
Відкласти судове засідання у кримінальному провадженні №12017070030003585 від 19.12.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, на 09 год. 15 хв. 17 березня 2025 року та застосувати привід до свідків:
- ОСОБА_7 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ;
- ОСОБА_6 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 .
Привід здійснити на 09 год. 15 хв. 17 березня 2025 року до приміщення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, який розташований за адресою: м. Ужгород, вул. Загорська, 53.
Встановити строк стороні обвинувачення для надання до суду доказів, у тому числі забезпечення явки свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_6 для допиту в судовому засіданні по кримінальному провадженню №12017070030003585 від 19.12.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України у строк до 17.03.2025 року до 09 год. 15 хв. включно.
Зобов'язати сторону обвинувачення забезпечити явку до суду для допиту свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .
Про виконання приводу або неможливості виконання із зазначенням причин інформувати головуючого до судового засідання письмово.
Виконання ухвали покласти на співробітників Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області.
Копію ухвали направити до Ужгородської окружної прокуратури для здійснення нагляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_8