Справа № 304/1771/24 Провадження № 2-р/304/2/25
19 лютого 2025 року м. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого - судді Ганька І.І.,
за участі секретаря судового засідання - Галас Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву позивача ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 30 серпня 2024 року у цивільній справі № 304/1771/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -
позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив роз'яснити рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 30 серпня 2024 року у цивільній справі № 304/1771/24, а саме чи є за своєю правовою природою стягнення аліментів на утримання дитини, яка фактично проживає з батьком, - залишенням дитини сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після розірвання шлюбу на самостійному вихованні та утриманні батька ОСОБА_1 .
У судове засідання ані заявник ОСОБА_1 , ані відповідач ОСОБА_2 не з'явилися, хоча про день, час та місце розгляду заяви про роз'яснення судового рішення повідомлялися належним чином, причину неявки не повідомили, проте їх неприбуття у відповідності до ч. 3 ст. 271 ЦПК України не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, необхідні для розгляду питання про роз'яснення судового рішення, суд приходить до наступного.
Так, рішення суду, незалежно від виду провадження, повинно бути гранично повним, зрозумілим, чітким, містити вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини з додержанням зазначеної послідовності.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення.
Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Відповідно до положень статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
У частині другій наведеної норми передбачено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Як свідчить тлумачення частин першої та другої статті 271 ЦПК України роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно є незрозумілим, і це ускладнює його реалізацію. При здійсненні роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
При цьому не підлягають роз'ясненню судові рішення, ухвалені судом у межах наданих йому повноважень з процесуальних питань, які вказують на вчинення тієї чи іншої процесуальної дії.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі №904/2526/18 (провадження № 12-272гс18) зазначено, що «роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушуються питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення. Частиною другою статті 245 ГПК України встановлено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання».
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року у справі №233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) вказано, що «необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення».
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Отже, приводом для роз'яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.
Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Отже, роз'ясненню підлягають лише ті судові рішення, які набрали законної сили та які підлягають виконанню у випадку, якщо вони не виконані або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання (ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 755/1600/16 провадження № 61-15720ск21).
Як роз'яснено у п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» відповідно до статті 221 ЦПК роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання.
Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
У судовому засіданні встановлено, що рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області від 30 серпня 2024 року, яке в апеляційному порядку не оскаржувалося та набрало законної сили 01 жовтня 2024 року, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів задоволено повністю - розірвано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований у Виконавчому комітеті Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області 17 травня 2019 року, актовий запис № 53; стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання дитини, а саме сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі у розмірі 2 800 (дві тисячі вісімсот) грн 00 коп щомісячно, починаючи з 16 липня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Як вбачається із поданої ОСОБА_1 заяви, він просить роз'яснити, чи є за своєю правовою природою стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який фактично проживає разом з ним, залишенням дитини після розірвання шлюбу на самостійному вихованні та утриманні батька.
Одночасно у вказаному рішенні зазначено, що ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, однак подала заяву про проведення розгляду справи без її участі, планує виїжджати за межі.
Таким чином, рішення суду, про роз'яснення якого подано заяву, не допускає кількох варіантів тлумачення, це рішення є мотивованим, чітким і зрозумілим, тому відсутні підстави для роз'яснення цього судового рішення.
При цьому, наведені у заяві про роз'яснення судового рішення доводи не містять визначених процесуальним законом підстав для його додаткового роз'яснення.
За таких обставин у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Перечинського районного суду від 30 серпня 2024 року необхідно відмовити.
Керуючись ст. 258-261, 271 ЦПК України, суд, -
у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 30 серпня 2024 року у цивільній справі № 304/1771/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Головуючий: Ганько І. І.