25 лютого 2025 року м. Мукачево Справа №303/4723/24
2-п/303/4/25
Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Кость В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі
за позовом ОСОБА_2
до відповідача ОСОБА_1
про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
20 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду в якій просив суд:
- поновити йому строк для подання заяви про перегляд заочного рішення, у зв'язку з попуском такого з поважних причин;
- переглянути заочне рішення по справі №303/4723/24 та скасувати його, прийнявши нове рішення;
- відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.
Як на підставу для задоволення заяви ОСОБА_1 посилається на те, що суд прийняв рішення по справі заочно без участі позивача (подав відповідне клопотання) та відповідача, який не був належно повідомленим, та якому не було вручено «копії матеріалів справи у належному порядку».
За доводами ОСОБА_1 він не мав можливості подати відзив на позовну заяву, докази та заперечення.
Дослідивши матеріали цивільної справи №303/4723/24, а також заяву про перегляд заочного рішення з додатками суд констатує наступне.
На підставі ухвали суду від 5 червня 2024 року суд прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі №303/472/24, 2/303/884/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
Суд постановив розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами. Роз'яснено, що відповідач протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали суду про відкриття провадження у справі має право подати відзив на позовну заяву.
Як підтверджується матеріалами справи копія ухвали суду від 05.06.2024, а також позовна заява з додатками надсилались судом на встановлену адресу зареєстрованого місця проживання відповідача: АДРЕСА_1 , однак поштове відправлення було повернуто на адресу суду із зазначенням причини «адресат відмовився» (а.с.34).
1 липня 2024 року відповідач особисто отримав в суді копію ухвали суду від 05.06.2024 про відкриття провадження у справі, а також позовну заяву з додатками, що підтверджується розпискою (а.с.35).
Відзив на позовну заяву від відповідача по справі до суду не надходив.
На підставі рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 липня 2024 року по справі №303/4723/24, 2/303/884/24, суд задовольнив позовні вимоги ОСОБА_2 .
У пункті 6 та 7 резолютивної частини рішення суду роз'яснено, що воно набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
У тексті рішення суду відсутні посилання на заочний розгляд даної справи.
Таким чином, слід констатувати, що розгляд цивільної справи №303/4723/24, 2/303/884/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів проведено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами, а рішення суду від 22.07.2024 року не є заочним рішенням, а тому не може бути переглянуте у порядку визначеному ст.ст. 284-288 Цивільного процесуального кодексу України.
Отже, відповідач має право на апеляційне оскарження рішення суду від 22.07.2024 року в загальному порядку, визначеному ст.ст. 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Згідно зі ст.129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи § 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
За таких обставин, суд приходить до висновку, що доводи ОСОБА_1 про те, що рішення суду від 22.07.2024 року по справі №303/4723/24 є заочним не відповідають фактичним обставинам справи та є помилковими. Процесуальним законом визначено порядок апеляційного оскарження судового рішення місцевого суду до суду апеляційної інстанції, тому у прийнятті його заяви про перегляд заочного рішення суду слід відмовити.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 260, 285-288, 353, 354, 355, Цивільного процесуального кодексу України,
1. У прийнятті заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду - відмовити.
2. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Кость