Справа № 301/396/25
2/301/358/25
про відмову у відкритті провадження
"24" лютого 2025 р. м. Іршава
Суддя Іршавського районного суду Закарпатської області Бобик О.І., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , Іршавської міської ради Закарпатської області про усунення перешкод у користуванні майном шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки,
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє ОСОБА_4 звернулися до Іршавського районного суду Закарпатської області із позовом до ОСОБА_5 , Іршавської міської ради Закарпатської області про усунення перешкод у користуванні майном шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Вивчивши позовну заяву та додані до неї матеріали, вважаю, що у відкритті провадження по справі необхідно відмовити, виходячи з наступного.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 24 ЦК України людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.
Фізична особа здатна мати обов'язки як учасник цивільних відносин (частина п'ята статті 26 ЦК України).
Згідно із частиною другою статті 4 ГПК України юридичні особи та ФОП, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
За правилами частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Частиною першою статті 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.
Критеріями належності справи до господарського судочинства за загальними правилами є одночасно суб'єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42 Конституції України). Це право закріплено й у статті 50 ЦК України, у якій передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
Тобто, фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус ФОП сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 916/1261/18 (провадження № 12-37гс19) та у Постанові Верховного Суду у справі № 301/261/19 (провадження № 61-18890св19) від 21.10.2020.
15 травня 2019 року Велика Палата Верховного Суду у справі № 686/19389/17 (провадження № 14-42цс19) сформувала правовий висновок про те, що для встановлення факту користування відповідачем земельною ділянкою з метою здійснення господарської, зокрема підприємницької, діяльності потрібно встановити факт ведення діяльності нею як ФОП на цій земельній ділянці, спрямованої на виготовлення та реалізацію, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру.
Як вбачається із позовної заяви ОСОБА_1 є ФОП і здійснює діяльність відповідно до КВЕДу 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування. Даний вид діяльності передбачає необхідність доїзду до належного майна розташованого на земельній ділянці з метою доставки товарів для здійснення господарської діяльності.
Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач ОСОБА_1 є ФОП.
Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач ОСОБА_5 є ФОП.
Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, земельна ділянка 2121984500:02:001:0372 (спірна земельна ділянка), що розташована за адресою АДРЕСА_1 , відноситься до земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення. Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
Отже, даний спір, який виник між позивачами, зокрема позивачем ОСОБА_1 , який є ФОП та ОСОБА_5 , як суб'єктом господарювання, щодо спірної земельної ділянки, на якій ФОП ОСОБА_5 здійснює підприємницьку діяльність, належить до спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, суб'єктний склад учасників справи, характер правовідносин, що склались між ними, приходжу до висновку, що вимоги позивача не підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, у зв'язку з чим, у відкритті провадження слід відмовити та роз'яснити позивачу право на звернення з даним позовом до Господарського суду Закарпатської області.
Керуючись ст. ст. 19, 186 ЦПК України, ст. ст. 4, 20 ГПК України,
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , Іршавської міської ради Закарпатської області про усунення перешкод у користуванні майном шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Роз'яснити позивачу право на звернення з даним позовом до Господарського суду Закарпатської області в порядку господарського судочинства.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 24 лютого 2025 року.
Суддя Іршавського
районного суду: О. І. Бобик