Справа №712/2107/25
Провадження №2/712/1846/25
25.02.2025 м. Черкаси
Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Ватажок-Сташинська А.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про поділ в натурі спільного домоволодіння та припинення спільної часткової власності,
До Соснівського районного суду м. Черкаси звернувся ОСОБА_1 з позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якому просить провести поділ домоволодіння з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 згідно з Висновком щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна № 32-29/09-23 від 21.02.2024 та припинити право спільної часткової власності.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст.175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Пунктом другим частини третьої статті 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
Проте, усупереч наведеному, у позовній заяві не вказано відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін.
Пунктами четвертим, п'ятим частини третьої статті 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
Пунктом шостим частини третьої статті 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
Звертаючись з даним позовом до суду, у прохальній частині позову позивач, зокрема просить провести поділ домоволодіння з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 згідно з Висновком щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна № 32-29/09-23 від 21.02.2024 шляхом виділення та визнання за сторонами права власності на визначене нерухоме майно, та припинити право спільної часткової власності.
Водночас поділ та виділ майна є різними правовими категоріями, на чому наголосив Верховний Суд у постанові від 19.05.2021 у справі № 501/2148/17.
При поділі майно поділяється між усіма співвласниками та правовідносини спільної часткової власності припиняються.
При виділі правовідносини спільної часткової власності зберігаються (як правило), і припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком є випадки, коли майно належить двом співвласникам.
Питання виділу частки зі спільної часткової власності врегульовано ст. 364 ЦК України. Встановлено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, а також право одержати від інших співвласників грошову/матеріальну компенсацію вартості його частки, якщо виділ у натурі частки не допускається згідно з законом або є неможливим (неподільна річ).
Внаслідок виділу припиняється право спільної часткової власності, особа набуває право власності на виділене майно та право власності підлягає державній реєстрації.
Питання виділу частки зі спільної сумісної власності врегульовано ст. 370 ЦК України. Порядок виділу аналогічний описаному вище. Особливостями є те, що спочатку необхідно визначити частки учасників. За загальним правилом, частки кожного із співвласників є рівними. Не рівні частки можуть бути встановлені домовленістю між співвласниками, законом або на підставі рішення суду.
При поділі майна, яке знаходиться у спільній частковій власності (ст. 367 ЦК України), майно може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу право спільної часткової власності припиняється.
При поділі майна, яке знаходиться у спільній сумісній власності (ст. 372 ЦК України), майно може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу право спільної сумісної власності на майно припиняється. При цьому частки співвласників є рівними, але можуть бути змінені за домовленістю співвласників, за законом або на підставі рішення суду.
На самостійні об'єкти можуть бути поділені об'єкти нерухомого майна, які підлягають технічній інвентаризації, а саме будинки квартирного типу різної поверховості, гуртожитки та їх секції; квартири; житлові кімнати, житлові блоки у гуртожитках; будинки садибного типу; будинки і споруди громадського та виробничого (в тому числі сільськогосподарського) призначення та їх комплекси; нежитлові приміщення (групи нежитлових приміщень); садові та дачні будинки; гаражі та паркінги з машино-місцями (які не належать до господарських будівель: багатоповерхові, підземні, одноповерхові, блокові); захисні споруди цивільного захисту; багатофункціональні будинки для тримання засуджених та осіб, узятих під варту (блочного, казарменого та камерного типу установ виконання покарань та слідчих ізоляторів); об'єкти незавершеного будівництва; багатофункціональні будинки та комплекси, що включають приміщення різного призначення. Також можуть бути поділені єдині майнові комплекси, що належать на праві власності кільком особам і розташовані на одній земельній ділянці.
Не підлягають поділу об'єкти, до яких входять самочинно збудовані/реконструйовані/переплановані об'єкти. Поділ можливий лише після визнання права власності.
Поділ на самостійні об'єкти провадиться відповідно до встановленого законодавством порядку. Кожному об'єкту надається поштова адреса. Поділ повинен відповідати умовам, передбаченим чинними будівельними нормами.
Поділ об'єкта може здійснюватися добровільно (на підставі договору) або у судовому порядку.
Зокрема, при наявності беззастережної згоди усіх співвласників, поділ (виділ) може здійснюватись нотаріусом.
Так, після отримання висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна співвласники звертаються до нотаріуса для укладення та нотаріального посвідчення договору про виділення.
Учасники спільної часткової власності вправі укладати договори про визначення розміру часток, зміну розміру часток, виділення частки в натурі та поділ нерухомого майна. Форма договору - письмова з обов'язковим нотаріальним посвідченням.
За відсутності згоди співвласників поділ (виділ) може бути здійснено лише за рішенням суду. Якщо власник нерухомого майна один, то процедура поділу, виділу чи об'єднання відбувається лише за його рішенням і не потребує нотаріального оформлення.
При цьому до позовної заяви позивачем надано спільну заяву сторін про визнання часток у праві власності на спірне домоволодіння та нотаріально посвідчену заяву про спільну згоду на розподіл та приватизацію земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .
Однак у позові відсутні відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися.
Крім того, суддя зауважує, що додані до позову Витяги з Державного реєстру речових прав датовані 18.12.2019 та 20.02.2024.
Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта спірного нерухомого майна, станом на день звернення з даним позовом до суду позивачем не надано.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи викладене, суддя встановив, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, що має наслідком на підставі ч.1 ст.185 ЦПК України залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.175,177,185, 353 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про поділ в натурі спільного домоволодіння та припинення спільної часткової власності - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду.
У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Ватажок-Сташинська