08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua
2/381/359/25
381/5231/24
24 лютого 2025 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Соловей Г.В.,
з участю секретаря Гапонюк І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Фастів Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на навчання дитини, -
08.11.2024 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на навчання дитини, посилаючись на те, що з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі, який рішенням суду розірвано. Від подружнього життя мають доньку ОСОБА_3 , яка проживає з позивачем та перебуває на її утриманні. Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20.11.2012 року, стягнуто з відповідача на її користь аліменти на утримання доньки в розмірі частини, з усіх видів його заробітку до повноліття дитини. На даний час донька здобуває освіту у Фаховому коледжі Київського міжнародному університеті. Вартість навчання за рік складає 26900,00 грн. Відповідач не бере активної участі в житті та розвитку дитини, не проявляє турботи щодо її потреб та благополуччя. У зв'язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати на навчання доньки в розмірі 13450,00 грн, періодично протягом її навчання.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 15.11.2024 року дана справа призначена до розгляду у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін в судове засідання.
В судове засідання позивач не з'явилася, через канцелярію суду подала заяву в якій позовні вимоги підтримала, справу просила розглянути у її відсутність, проти винесення заочного рішення не заперечувала.
В судове засідання відповідач не з'явився, повідомлявся вчасно та належним чином про час і місце розгляду справи, причини неявки суду не відомі, заяв чи клопотань про розгляд справи в його відсутність до суду не надходило.
У встановлений строк відзиву на позовну заяву до суду не надійшло, а тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України,.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
При розгляді справи судом встановлено, що 02.08.2008 року між сторонами було зареєстровано шлюб відділом РАЦС Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області. Від подружнього життя мають доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 30.11.2010 року шлюб між сторонами розірвано. Дитину залишено проживати з матір'ю. Прізвище після розірвання шлюбу ОСОБА_5 змінено на « ОСОБА_6 ».
Постановою державного виконавця ВДВС Фастівського МРУЮ від 09.12.2013 року ВП № 41141045, відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа виданого 20.11.2012 року Фастівським міськрайонним судом Київської області про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .
Відповідно до довідки виданої Виконавчим комітетом Фастівської міської ради Київської області від 17.07.2024 року № 565, ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 . Разом з нею за даною адресою зареєстрована та проживає її дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка знаходиться на її утриманні. Батько у вихованні дитини участі не бере.
Згідно Договору про надання платних освітніх послуг від 10.08.2024 року, ОСОБА_4 навчається у Відокремленому структурному підрозділі Приватного закладу вищої освіти «Київський міжнародний університет» - «Фаховий коледж Київського міжнародного університету за освітньо-професійною програмою «Архітектура», зі спеціальності «191 Архітектура та містобудування». Термін навчання три роки десять місяців. Вартість освітніх послуг за освітньою програмою за один навчальний рік становить 26900,00 грн. Плата вноситься за надання освітніх послуг реалізації освітньої програми за один навчальний рік одноразово, посеместрово або щомісячно рівними частинами протягом навчального року.
Позивач здійснила оплату за навчання доньки за вересень 2024 року в розмірі 2693,00 грн, за жовтень 2024 року - 2690,00 грн, за листопад 2024 року - 2690,00 грн, що підтверджується відповідними квитанціями.
З врахуванням внесених оплат, позивач просить стягнути з відповідача 13450 грн додаткових витрат, пов'язаних з навчанням доньки.
Відповідно до статті 3 СК України, сім'я є первинним та основним осередком суспільства, дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.
Згідно зі статями 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
У преамбулі до Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XII (далі - Конвенція про права дитини), зазначено, що дитині для повного та гармонійного розвитку необхідно зростати в сімейному оточенні. Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
За змістом ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч.5 ст.157 цього Кодексу.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Статтею 185 СК України передбачено, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разового, періодичного або постійного.
У пункті 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року роз'яснено, що відповідно до ст.185 СК України до участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках йдеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
Додаткові витрати на утримання дитини мають бути викликані особливими обставинами. У зв'язку із особливими обставинами (розвиток здібностей дитини, тяжка хвороба, каліцтво дитини, тощо) потрібні значні додаткові витрати, тому розмір додаткових витрат, що стягується, повинен визначатися залежно від дійсно понесених або передбачуваних витрат.
Участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов'язком батьків незалежно від сплати ним аліментів. Чинним законодавством не передбачена можливість повного звільнення особи від участі в таких витратах, а обставини, що мають істотне значення, враховуються лише при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору.
Аналізуючи положення ст. 185 Сімейного Кодексу України, слід дійти висновку, що додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв'язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо.
Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
Суд виходить з того, що батьки зобов'язані займатися розвитком дитини, забезпеченням її матеріальних потреб, в разі відсутності самостійного заробітку, але, при цьому, необхідно враховувати також матеріальні можливості батьків та врегульовувати додаткові витрати за домовленістю між батьками.
Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно залежно від причини, що зумовила додаткові витрати.
При цьому, суд бере до уваги, що додаткові витрати на дитину викликані особливими обставинами і необхідні для її розвитку та самореалізації в майбутньому.
Розмір додаткових витрат на дитину має обґрунтовуватись відповідними документами.
При цьому, сімейний Кодекс України виходить з принципу рівності прав та обов'язків батьків. Відповідно до закону, брати участь у додаткових витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого.
Суд звертає увагу, що відповідно до закону брати участь у додаткових витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. Суд виходить з принципу рівності прав та обов'язків батьків. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків, суд відносить половину витрат на іншого.
Статтями 10, 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, крім випадків, встановлених ст.82 ЦПК України.
Відповідно до ст.ст.76, 81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Враховуючи, що витрати позивача на навчання є додатковими витратами, які викликані особливими обставинами та спрямовані на розвиток особи, розумових і фізичних здібностей дитини, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача частину понесених додаткових витрат, що зумовлені особливою обставиною - навчанням дитини.
Небажання відповідача надавати докази, давало суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч.1 ст.280 ЦПК України.
За подання позову до суду про додаткових витрат позивач звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної вимог, у зв'язку з чим з відповідача підлягає стягненню судовий збір у дохід держави у розмірі 1211,20 гривень.
Керуючись ст. 4,12,13,76-82,141,258,259,263,265,268,280-282 ЦПК України, на підставі ст. 180,182-184,191 Сімейного Кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на навчання дитини задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідент.номер - НОМЕР_1 , зареєстр.: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідент.номер - НОМЕР_2 , прож.: АДРЕСА_1 додаткові витрати на навчання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періодично (за навчальний рік) протягом її навчання в розмірі 13450,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідент.номер - НОМЕР_1 , зареєстр.: АДРЕСА_2 на користь держави витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя Г.В. Соловей