08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua
2/381/45/25
757/16742/24-ц
21 лютого 2025 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого судді: Ковалевської Л.М.,
за участю секретаря: Омельчук С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Фастів Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Крегул Іван Іванович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
У квітні 2024 року до Печерського районного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», в якому позивач просила суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 07.07.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О.про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованості у розмірі 11 690,34 грн., а також стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07 липня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. вчинено виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованості за Кредитним договором № 167318-КС-001 від 30.10.2020 року в розмірі 11 690,34 грн.
Позивач вважає, що приватним нотаріусом зазначений виконавчий напис вчинено з порушенням норм Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, адже нотаріус не врахував, що договір не посвідчувався нотаріально, що змушує позивача звернутись до суду з даним позовом.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 15.04.2024 року справу направлено за підсудністю до Вишгородського районного суду Київської області.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 25.07.2024 року справу направлено за підсудністю до Фастівського міськрайонного суду Київської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2024, вказану справу було розподілено судді Фастівського міськрайонного суду Київської області Ковалевській Л.М.
Ухвалою від 05.09.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в судове засідання, а також витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. належним чином засвідчену копію виконавчого напису № 16281 від 07.07.2021.
Відповідач, який належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження шляхом отримання судового виклику, про що свідчить зворотнє повідомлення про вручення, не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Треті особи, також належним чином повідомлені про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
За правилами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
При розгляді справи, судом встановлено, що 07 липня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем був вчинений виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за № 16281 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованості за Кредитним договором № 167318-КС-001 від 30.10.2020 року в розмірі 11 690,34 грн.
22.07.2021 року на підставі вказаного вище виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Крегул І.І. відкрито виконавче провадження № 66173988.
Для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість (ст. 87 Закону України «Про нотаріат»).
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Статтею 90 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року (п. 3.1 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5).
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (п. 3.2 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5).
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Як передбачено п. 2.1 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Судом встановлено, що підставою для вчинення виконавчого напису є Кредитний договір № 167318-КС-001 від 30.10.2020 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Бізнес Позика».
Як на підставу вчинення виконавчого напису, нотаріус посилається на Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 р. (далі - Постанова).
Проте вказана Постанова не відносить кредитний договір до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Відповідні зміни до Постанови та віднесення кредитного договору до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, були внесені Постанову Кабінету Міністрів України за № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
Разом з тим, Постанова Кабінету Міністрів України за № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» відповідно до Постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі № 826/20084/14 визнана судом незаконною та нечинною.
Так, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Згідно з пунктом 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», визнання акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.
Київський апеляційний адміністративний суд, взявши до уваги зазначений пункт 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», дійшов висновку про необхідність визнання нечинною Постанови Кабінету міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.
З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29.11.2001, тобто в редакції, яка діяла до моменту доповнення Переліку п. 2 Розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у своїй Постанові по справі 910/13233/17 від 29 січня 2019 року.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Також, пп. б п. 2 Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, зокрема, подаються засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Станом на час розгляду справи Розділ "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин" виключено на підставі Постанови КМ № 480 від 19.04.2022.
Таким чином, у нотаріуса були відсутні повноваження на вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, який не був нотаріально посвідчений та не відносився до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
З наведеного вбачається, що відповідачем, всупереч вимог закону не було надано документів, які б підтверджували право його вимоги до позивача за кредитним договором, а нотаріус помилково, всупереч вимог закону, не перевірив зміст договорів на які відповідач посилався як на підставу виникнення у нього права вимоги до позивача за кредитним договором, та стягнув спірну заборгованість.
В інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні», прийнятого на підставі Постанови ВССУ № 2 від 07.02.2014 року, вказано, що вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не розглядає спір про право. Виконавчий напис вчиняється виключно за документально оформленими вимогами, які викладені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів тільки за наявності всіх умов, передбачених Законом № 3425-ХII. Безспірність вимог визначається не нотаріусом або стягувачем, а відповідно до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
У п. 10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгулу цивільних і кримінальних справ роз'яснено, що однією з об'єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу.
Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред'явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з'ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому, судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.
Враховуючи викладене, даючи юридичну оцінку наданим по справі доказам, враховуючи те, що заборгованість боржника не є безспірною, що свідчить про вчинення виконавчого напису 07.07.2021 року з порушенням вимог ст. 88 ЗУ «Про нотаріат», тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останньою, які складаються з судового збору в загальному розмірі 1211,20 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 627 ЦК України, ст.ст. 3, 5, 13, 81, 141, 223, 258-259, 268, 272-273, 354 ЦПК України, Законом України «Про нотаріат», Законом України «Про виконавче провадження», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України,затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 N296/5, суд,-
Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: м. Київ, бульвар Л. Українки, 26, офіс 411, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, місцезнаходження: м. Київ, проспект Григоренка, 15, прим. 3, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Крегул Іван Іванович, місцезнаходження: Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, «Карат» промисловий майданчик, 5-А, офіс 511, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню- задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, що вчинений 07 липня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем та зареєстрований в реєстрі за № 16281 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованості за Кредитним договором № 167318-КС-001 від 30.10.2020 року в розмірі 11 690,34 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: м. Київ, бульвар Л. Українки, 26, офіс 411, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.М.Ковалевська