Єдиний унікальний номер: 379/1780/24
Провадження № 2/379/139/25
(ЗАОЧНЕ)
25 лютого 2025 рокум.Тараща
Таращанський районний суд Київської області в складі
головуючого судді - Невгада О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Бакал O. A.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
30.12.2024 позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»(далі - ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР») звернулося до суду з указаним позовом, мотивуючи тим, що 01.11.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем ОСОБА_1 , було укладено Договір про споживчий кредит № 3168764, відповідно до умов якого, ТОВ «МІЛОАН» надало ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 5 000,00 грн. шляхом переказу на картковий рахунок позичальника. У свою чергу позичальник зобов'язався повернути використану суму кредиту в строк до 19.11.2021, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитними коштами на умовах, визначених договором. ТОВ «МІЛОАН» належним чином виконало свої зобов'язання за цим договором, надавши позичальнику кредитні кошти в порядку, передбаченому умовами договору. 26.01.2022 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу № 26-01/2022-83, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» право вимоги до позичальників, у тому числі за Договором про споживчий кредит № 3168764 від 01.11.2021 року. У свою чергу, ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило право вимоги ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-03/2023/01 від 10.03.2023 року, в тому числі за Договором про споживчий кредит № 3168764 від 01.11.2021 року, що уклали ТОВ «МІЛОАН» та відповідач ОСОБА_1 .. Позичальник свої зобов'язання належним чином не виконував, у зв'язку з чим виникла заборгованість у загальному розмірі 29 600,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 23 600,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги; 1 000,00 грн. - заборгованість за комісіями. Цю суму заборгованості в загальному розмірі 29 600,00 грн. та судові витрати, пов'язані з розглядом справи позивач ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на їхню користь.
30.12.2024 суд постановив ухвалу, якою прийняв позов до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначив судове засідання на 24.01.2025, яке через відсутність відомостей про вручення відповідачу судової повістки було відкладене на 10.02.2025 та в подальшому через неявку відповідача було відкладено на 25.02.2025 (а.с.104-105, 113, 120).
У судове засідання представник позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» не з'явився. Про день, час і місце розгляду справи повідомлені належно (а.с.106-110, 114, 116-117, 121, 124-125). Позивач у поданій до суду позовній заяві просить розгляд справи здійснити без участі їхнього представника, проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення не заперечують (а.с.9).
Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання 24.01.2025, 10.02.2025 та 25.02.2025 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи щоразу був повідомлений належно і завчасно згідно з вимогами чинного законодавства (а.с.106, 111, 114, 115, 121-123). У матеріалах справи містяться повернуті поштові відправлення (конверти), скеровані за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача, з відмітками ВПЗ про неможливість їх вручення адресату через його відсутність за вказаною адресою, та відстеження по трекінгу з аналогічною інформацією (а.с. 112, 118, 119, 126), що згідно з положенням п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК є днем вручення судової повістки..
Жодних заяв чи клопотань від відповідача на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву відповідач ОСОБА_1 не подавав.
Стаття 280 ЦПК України визначає, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки відповідач ОСОБА_1 в судове засідання двічі не з'явився, будучи належно повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, причини своєї неявки в судове засідання суду не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, водночас, позивач не заперечував щодо заочного вирішення справи, - є всі передбачені законом підстави для її заочного розгляду.
Ухвалою суду від 25.02.2025, занесеною до протоколу судового засідання, постановлено провести заочний розгляд цієї цивільної справи.
Зі змісту положень статті 281 ЦПК України вбачається, що заочний розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
З огляду на неявку в судове засідання всіх учасників справи, на підставі положень ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, встановив наступні фактичні обставини та визначив зміст спірних правовідносин.
Так, суд установив, що 01 листопада 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 3168764 (а.с.13-21).
Згідно з п.1.1. Договору, кредитодавець зобов'язався на умовах, визначених цим договором, надати позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов'язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.
Відповідно до п. 1.2. Договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 5 000,00 грн.
Відповідно до п.1.3. Договору, кредит надається строком на 18 днів з 01.11.2021 року.
Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 19.11.2021 (п. 1.4. Договору).
За змістом п.1.5.1. Договору, комісія за надання кредиту становить 1 000,00 грн., яка нараховується за ставкою 20,00 відсотків від суми кредиту одноразово.
Відповідно до п. 1.5.2. Договору, відсотки за користування кредитом 1350,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Згідно з п. 1.6. Договору, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Відповідно до п. 2.1. Договору, кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Пунктом 2.3.1.2 Договору передбачено, що позичальник може збільшити строк кредитування на один день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів.
Згідно з п. 6.4., п.6.5. Договору, укладення кредитодавцем договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню кредитодавцем ідентичного за змістом договору, який підписано власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки. Цей Договір прирівнюється до такого, що укладений в письмовій формі.
Пропозиція (Оферта) на отримання кредиту згідно анкети-заяви на кредит підписаної позичальником, електронним цифровим підписом (одноразовий ідентифікатор підписаного особистого підпису), було надіслано за допомогою СМС-повідомлення на телефонний номер зазначений позичальником в особистому кабінеті на сайті кредитодавця.
Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання Договору позики шляхом заповнення анкети-заяви на сайті (а.с.11, 12), з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору (Z78737) (а.с.34), та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, кредитодавцем (ТОВ «МІЛОАН») було перераховано грошові кошти.
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Крім того, 01.11.2021, відповідачем ОСОБА_1 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором було підписано Паспорт споживчого кредиту № 3168764, який є додатком № 2 до Договору про споживчий кредит № 3168764 від 01.11.2021, зі змісту якого, останній ознайомився з основними умовами кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацією щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, із порядком повернення кредиту, пролонгацією кредиту, а також наслідками прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит (а.с.23, 24).
З графіку платежів, який є додатком № 1 до Договору про споживчий кредит № 3168764 від 01.11.2021, слідує, що кредит надається в сумі 5 000,00 грн. в період з 01.11.2021 по 19.11.2021, визначено загальну вартість кредиту, яка становить 7 350,00 грн., яка складається з: 5 000,00 грн. суми кредиту за договором; 1 350,00 грн. процентів за користування кредитом та 1000,00 грн. комісії за надання кредиту (а.с.22).
ТОВ «МІЛОАН» свої зобов'язання за Договором про споживчий кредит № 3168764 від 01.11.2021 виконало у повному обсязі, що підтверджується копією довідки ТОВ «ФК «Елаєнс»» від 13.11.2024 рокупро успішність платежу, проведеного в системі на переказ 01.11.2021 грошових коштів на картку № НОМЕР_1 на суму 5 000,00 грн. згідно договору № 3168764 (а.с.35).
Згідно з розрахунком заборгованостіТОВ «МІЛОАН» за Договором про споживчий кредит № 3168764 від 01.11.2021 відповідачОСОБА_1 має заборгованість за вказаним договором у загальному розмірі 22 350,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 16 350,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 1 000,00 грн. - заборгованість за комісіями (а.с.36, 37).
26.01.2022 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу № 26-01/2022-83, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором про споживчий кредит № 3168764 від 01.11.2021 року (а.с.40-44).
У відповідності до п.2.1, п.2.2 Договору факторингу, за цим договором Клієнт - Первісний Кредитор зобов'язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 83 672 331,46 грн., а фактор зобов'язується, здійснивши Фінансування в порядку передбаченому цим Договором, прийняти право грошової вимоги до Боржників, що належить Клієнту, і стає Новим Кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між Клієнтом і Боржниками. Відповідно до умов цього Договору, Фактор набуває права на всі суми, які він одержить на виконання вимоги від Боржників, а Клієнт не відповідає перед Фактором, якщо одержані Фактором суми є меншими від суми, сплаченої Фактором Клієнтові.
За змістом п.2.3 Договору, з дати відступлення Прав вимоги Фактор має право здійснювати нарахування та стягнення процентів за Договорами фінансових послуг за умови дотримання вимог чинного законодавства України, нарахування та стягнення штрафних санкцій за порушення Боржниками грошових зобов'язань.
Відповідно до п. 6.1.4 Договору, право вимоги переходить до Фактора після здійснення повної оплати фінансування з моменту підписання сторонами Акту приймання-передавання Реєстру Боржників, який є підтвердженням передачі Фактору права грошової вимоги до Боржників, після чого Фактор стає новим кредитором по відношенню до Боржників стосовно переданого Права вимоги.
За змістом п. 7.1. Договору, сторони домовилися, що розмір Фінансування за Реєстром Боржників складає 4 097 773,59 грн. Фактор здійснює Фінансування на користь Клієнта шляхом одноразового перерахування суми грошових коштів протягом п'яти банківських днів з дати підписання цього Договору.
27.01.2022 вказану суму було перераховано ТОВ «МІЛОАН», як плату за відступлення права вимоги за договором факторингу № 26-01/2022-83 від 26.01.2022, що підтверджується копією платіжного доручення № 324190002 від 27.01.2022 та копії уточнення платежу від 07.03.2023 (а.с.45).
У відповідності до Акту приймання-передавання реєстру боржників від 26.01.2022 року до договору факторингу № 26-01/2022-83 від 26.01.2022 року ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» прийняв реєстр боржників ТОВ «МІЛОАН», кількістю боржників 3679 (а.с.46).
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 26-01/2022-83 від 26.01.2022 року складеного сторонами вищевказаного договору, ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» прийняло від ТОВ «МІЛОАН» право вимоги за Договором про споживчий кредит № 3168764 від 01.11.2021 року, укладеним з ОСОБА_1 (порядковий номер 127), заборгованість якої станом на день укладення цього договору становить у загальній сумі 22 350,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 16 350,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 1 000,00 грн. - заборгованість за комісіями (а.с.47-50).
Згідно з розрахунком заборгованостіТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» за Договором про споживчий кредит № 3168764 від 01.11.2021 станом на 10.03.2023 відповідачОСОБА_1 має заборгованість за вказаним договором у загальному розмірі 29 600,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 23 600,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками (16 350,00 грн. - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги + 7 250,00 грн. - нараховані відсотки за період з 26.01.2022 по 23.02.2022); 1 000,00 грн. - заборгованість за комісіями (а.с.38).
10.03.2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-03/2023/01 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором про споживчий кредит № 3168764 від 01.11.2021 року (а.с.51-56).
У відповідності до п 2.1 Договору, за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Первісного кредитора до Боржників. Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за Права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором. Права вимоги, що є предметом цього договору належать Первісному кредитору на підставі договору факторингу № 26-01/2022-83 від 26.01.2022 року укладеного між Первісним кредитором та ТОВ «МІЛОАН».
За змістом п. 5.2 Договору, Права вимоги вважаються відступленими (переданими) Первісним кредитором та набутими (прийнятими) Новим кредитором в день належного підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників у друкованому (підписаному) вигляді (Додаток № 4).
З моменту відступлення (передачі) Первісним кредитором Новому кредитору Прав вимоги, Новий кредитор є таким, що замінив Первісного кредитора у правовідносинах з Боржниками, що існують на дату відступлення (передачі) Прав вимоги та мають відношення до Прав вимоги (п.5.4 Договору).
Відповідно до п. 7.1 Договору, сторони домовилися, що за відступлення прав вимоги за Договорами позики (Кредитними договорами), відповідно до цього Договору Новий кредитор сплачує Первісному кредитору грошові кошти у сумі 794 503,18 грн. без ПДВ (ціна договору).
Ціна договору сплачується Новим кредитором Кредитору, в будь-який передбачений (не заборонений) законодавством спосіб, в тому числі, але не виключно, шляхом перерахування коштів на рахунок, вказаний у п. 12 цього Договору або зарахування зустрічних однорідних вимог у порядку визначеному п 5.6.2 цього Договору, протягом 1065 календарних днів з дати підписання Сторонами цього Договору (п. 7.2 Договору).
У відповідності до Акту прийому-передачі реєстру боржників від 10.03.2023 року до договору №10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2023 року ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» прийняв реєстр боржників ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», кількістю боржників 29 141 (а.с.57).
На виконання п. 7.2 Договору №10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2023 року, між цими ж сторонами 31.03.2023 було складено Акт зарахування однорідних зустрічних вимог (а.с.58).
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору №10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2023 року складеного сторонами вищевказаного договору, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» прийняло від ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» право вимоги за Договором про споживчий кредит № 3168764 від 01.11.2021 року, укладеним з ОСОБА_1 (порядковий номер 25 394), заборгованість якої станом на день укладення цього договору становить у загальній сумі 29 600,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 23 600,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 1 000,00 грн. - заборгованість за комісіями (а.с.59-63).
З розрахунку заборгованості ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» станом на 06.12.2024 вбачається, що загальна заборгованість відповідача становить 29 600,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 23 600,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 1 000,00 грн. - заборгованість за комісіями (а.с.39).
Інших доказів матеріали справи не містять та суду не надано.
Надаючи правову оцінку встановленим фактам і правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно зі ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За змістом ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Положеннями ст. 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
На підтвердження укладення Договору про споживчий кредит № 3168764 від 01.11.2021 року позивачем надано довідку про ідентифікацію клієнта ОСОБА_1 та анкету-заяву на кредит № 3168764 від 01.11.2021 року, з якої вбачається послідовність укладення цього договору, де зазначено, що 01.11.2021 о 06:17:53 відбулося підписання ОСОБА_1 договору аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора Z78737.
Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету договір про споживчий кредит № 3168764 від 01.11.2021 між позивачем та відповідачем не був би укладеним.
Тому встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір у формі електронного документу з електронними підписами сторін та із запропонованими умовами відповідач ознайомився та погодився з ними.
Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Наведене узгоджується з правовим висновком, сформованим у постановах Верховного Суду від 12 січня 2021 року № 524/5556/19, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, від 23 березня 2020 року № 404/502/18.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як убачається із матеріалів справи, 01.11.2021 року ТОВ «МІЛОАН» надало ОСОБА_1 кредит шляхом перерахування коштів на картковий рахунок відповідача у розмірі 5 000,00 грн. (а.с.35).
Відповідачем доказів на підтвердження виконання умов договору та повернення заборгованості повністю суду надано не було.
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Отже відповідно до вищевказаних договорів (Договору факторингу № 26-01/2022-83 від 26.01.2022 та Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-03/2023/01 від 10.03.2023) до позивача перейшло право вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит № 3168764 від 01.11.2021 боржником у якому виступає ОСОБА_1 ..
Матеріали справи не містять доказів повідомлення боржника про заміну кредитора. Разом з тим, неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 06 лютого 2019 року в справі №361/2105/16-ц.
Щодо нарахованих відсотків за користування кредитом та комісії за надання кредиту, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частинами 1-3 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Аналіз указаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов'язки відповідно до цього договору.
Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та від 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу ч. 4 ст. 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18 січня 2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
З матеріалів справи установлено, що сторони кредитного договору № 3168764 від 01.11.2021 року обумовили всі істотні умови, в тому числі щодо суми кредиту в розмірі 5 000,00 грн., строку кредитування - 18 днів (з кінцевим терміном повернення не пізніше 19.11.2021 року) зі сплатою комісії за надання кредиту 1 000,00 грн., яка нараховувалася одноразово та процентів за користування коштами в розмірі 1 350,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, а також умов та строків пролонгації кредитного договору.
За змістом п. 1.6 договору, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредиту.
Згідно з п. 2.3.1.2 Договору про споживчий кредит, позичальник може збільшити строк кредитування на один день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в п. 1.6. Договору.
Відтак, у встановленому порядку, строк дії спірного кредитного договору сторонами був пролонгований на 60 днів відповідно до п.п. 1.6, 2.2.3., 2.3.1.2 Договору.
Із наданого позивачем та дослідженого судом розрахунку заборгованості складеного ТОВ «МІЛОАН» вбачається, що відсотки у розмірі 1 350,00 грн. були нараховані за 18 днів (строк кредитування) відповідно до п.1.5.2 Договору за ставкою 1,50% від фактичного залишку кредиту (5 000,00 грн.) за кожен день строку користування кредитом; відсотки у розмірі 15 000,00 грн. були нараховані за 60 днів (з урахуванням пролонгації) відповідно до п. 1.6, п. 2.3.1.2 Договору за ставкою 5,00% від фактичного залишку кредиту (5 000,00 грн.) за кожен день користування кредиту, що в сукупному розмірі становить 16 350,00 грн. (а.с.36, 37).
Згідно з п. 2.2.3 Договору, після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгації) нарахування процентів за користування кредитом припиняється (а.с.14).
Відсотки за користування кредитом після спливу строку кредитування (після 18.01.2022) до відступлення права вимоги ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (26.01.2022) за вказаним договором ТОВ «МІЛОАН» не нараховувалися.
Із наданого позивачем та дослідженого судом розрахунку заборгованості складеного ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» на дату відступлення права вимоги ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (10.03.2023) вбачається, що ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» за період з 26.01.2022 по 23.02.2022 (29 днів) було нараховано відсотки (згідно кредитного договору) із розрахунку 5,00% від фактичного залишку кредиту (5 000,00 грн.) за кожен день користування кредиту, що становить 7 250,00 грн., що в сукупному розмірі із нарахованими відсотками за користування кредитом ТОВ «МІЛОАН» (16 350,00 грн.) становлять 23 600,00 грн.
З указаного розрахунку також установлено, що нарахування відповідачу ОСОБА_1 3% річних та інфляційні збитки за користування грошовими коштами у відповідності до ст. 625 ЦК України не здійснювалося.
Із наданого позивачем та дослідженого судом розрахунку заборгованості складеного ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» станом на 06.12.2024, вбачається, що останні не здійснювали будь-яких нарахувань відповідачу ОСОБА_1 після переходу до них прав вимоги.
Відповідач не спростував надані позивачем розрахунки заборгованості, доказів належного виконання взятих зобов'язань перед позивачем за умовами договору не надав.
Водночас, позивач не заявив до ОСОБА_1 вимоги про стягнення процентів, які передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, як міру відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Крім того, умовами договору (п.1.5.1 Договору) було узгоджено сплату комісії у розмірі 1 000,00 грн., яка відповідачем не сплачена.
А тому, суд вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за тілом кредиту в розмірі 5 000,00 грн., за комісією в розмірі 1 000,00 грн. та за нарахованими відсотками станом на 26.01.2022 року в розмірі 16 350,00 грн., а всього - 22 350,00 грн., що відповідає наданому позивачем та дослідженому судом розрахунку заборгованості складеного ТОВ «МІЛОАН».
Одночасно, суд вважає, що відсотки (згідно кредитного договору) із розрахунку 5,00% від фактичного залишку кредиту (5 000,00 грн.) за кожен день користування кредиту за період з 26.01.2022 по 23.02.2022 (29 днів), що становить 7 250,00 грн., які були нараховані ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», не підлягають стягненню з відповідача, оскільки згідно з п. 2.2.3 Договору про споживчий кредит № 3168764 від 01.11.2021 року, нарахування процентів за користування кредитом припиняється після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгації). Таким чином, припинення нарахування процентів мало місце ще до того, як ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» 26.01.2022 року набув право вимоги до відповідача за Договором про споживчий кредит № 3168764 від 01.11.2021 року. Тому у ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» не було підстав для додаткового нарахування відсотків за період з 26.01.2022 по 23.02.2022 (29 днів), що становить 7 250,00 грн.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд висновує про часткове задоволення позову ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, оскільки відповідачем не виконано зобов'язання за Договором про споживчий кредит № 3168764 від 01.11.20211 року, внаслідок чого виникла заборгованість на загальну суму 22 350,00 грн.
Вирішуючи питання судових витрат, суд керується положенням частини 1 статті 133 ЦПК України, якою передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути сплачений позивачем судовий збір, пропорційно задоволеним позовним вимогам, в розмірі 1 829,07 грн. (22 350х2 422,40/29 600).
Щодо витрат на правничу допомогу, які позивач визначив у розмірі 9 000 грн. та просить стягнути з відповідача, суд дійшов таких висновків.
За змістом п.1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За правилами ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження), детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16, від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц та від 30.09.2020 року у справі 379/1418/18).
На підтвердження понесених витрат з професійної правничої допомоги позивач надав копію договору про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024 року (а.с.64-66); копію прайс-листа на вид послуг АО «Лігал Ассістанс» (а.с.67, 68); копію заявки на надання юридичної допомоги № 338 від 01.11.2024 (а.с.69); копію витягу з Акту № 1 про надання юридичної допомоги від 29.11.2024 (а.с.70).
Проте позивачем не надано доказів сплати позивачем гонорару адвокатові у відповідності до умов п. 4.2. Договору про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024 у розмірі, вказаному в акті № 1 про надання юридичної допомоги від 29.11.2024.
З огляду на викладене, оскільки доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд дійшов висновку про відсутність достатніх доказів для стягнення із відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу.
Тому у компенсації витрат на правничу допомогу суд відмовляє за необґрунтованості заявлених вимог.
На підставі вищевикладеного та керуючись Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про електронний цифровий підпис», ст.ст. 16, 204, 207, 516, 517, 536, 626, 627, 629, 636, 638, 640, 642, 1048, 1054, 1077 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 5, 10, 12, 13, 19, 76, 77, 81, 133, 141, 263-265, 268, 273, 280-283, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»суму заборгованості за Договором про споживчий кредит № 3168764 від 01 листопада 2021 року в розмірі 22 350 (двадцять дві тисячі триста п'ятдесят) гривень 00 копійок, з яких: 5 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 1 000,00 грн. - заборгованість за комісією; 16 350,00 грн. - заборгованість за відсотками.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»судовий збір у розмірі 1 829 (одна тисяча вісімсот двадцять дев'ять) гривень 07 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, що може бути подана ним протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», ЄДРПОУ: 44276926, місцезнаходження: вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, індекс 01133;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено та проголошено 25 лютого 2025 року.
Суддя Таращанського районного суду
Київської області Олександр НЕВГАД