Справа № 367/10963/24
Провадження №2/367/1965/2025
Іменем України
25 лютого 2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді Чернової О.В.,
за участі секретаря Шпильового Р.О.,
розглянувши цивільну справу за позовом Комунально-побутового підприємства “Теплоенергопостач» Ірпінської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги,-
Позивач через свого представника - Костюк О.О.. звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою.
Обґрунтовуючи підстави звернення до суду вказує, що КПП «Теплоенергопостач» ІМР є комунальним підприємством, що створене Ірпінською міською радою для досягнення економічних та соціальних результатів, а саме забезпечення соціально-значущими потребами - послугами теплопостачання мешканців Бучанського району Київської області.
Відповідно до рішень Ірпінської міської ради, КПП «Теплоенергопостач» ІМР є виконавцем послуги з постачання теплової енергії (централізованого опалення) в межах територіальної громади м.Ірпінь..
Відтак, Позивачем, серед іншого, надаються послуги теплопостачання і до квартири АДРЕСА_1 , власником якої з 2006 року є відповідач ОСОБА_1 ..
Так як вищевказаний будинок є багатоповерховим, опалення квартири АДРЕСА_2 здійснюється від транзитних трубопроводів житлового будинку, які є його невід'ємною частиною.
Вказує, що система опалення квартири відноситься до інженерної системи будинку, як цілісного майнового комплексу, де всі стояки та внутрішні розподільчі мережі опалення гідравлічно ув'язані для забезпечення стабільної роботи внутрішньобудинкової системи загалом, що свідчить про те, що відповідач отримує теплову енергію. Рішення щодо відключення від мереж централізованого опалення квартири АДРЕСА_1 , станом на дату звернення до суду, немає. Відтак, Відповідач користується послугами з постачання теплової енергії для задоволення власних потреб.
Зазначає, що ОСОБА_1 , як власник квартири має зобов'язання своєчасно і в повному обсязі вносити плату за отриманні комунальні послуги.
Вказує, що за період з 01.12.2012 по 30.09.2024 за адресою: АДРЕСА_3 за отримані послуги нараховано суму в розмірі 113 650,94 грн, Отримані послуги відповідачем оплачені частково в розмірі 12 315,00 грн.
Звернув увагу суду, що заборгованість по особовому рахунку станом на 01.12.2012 року становила 14 611,43 грн, отже, станом на 01.10.2024 року борг за надані послуги теплопостачання становить 115 947,37 грн (14 611,43 грн + (113 650,94 грн - 12 315,00 грн).
Додає, що всі нарахування здійснювались відповідно до діючих на їх момент тарифів, затверджених рішеннями виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області від 12.10.2010р. №202, від 23.09.2016р. №202; 31.10.2017р. №238; від 27.02.2018р. №40; від 13.11.2018р. №221/5; від 26.02.2019р. №28/8; від 12.10.2021р., №140/2; від 23.09.2022р. № 58/6; від 26.09.2023р. №113/8; від 07.11.2023р. №136/5.
В подальшому, з 01.12.2021 року, з переходом на Публічний договір приєднання, відповідно до ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.
Відтак, з 01 грудня 2021 року нарахування за послуги з постачання теплової енергії здійснювалось відповідно до рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 12.10.2021 року №140/2, яким встановлено, що двоставковий тариф на послуги з постачання теплової енергії для населення з ПДВ становить умовно-змінна частина двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії - 1183,68 грн/Гкал; умовно-постійна частина двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії в місяць протягом року - 187173,66 грн/Гкал/год.
Плата за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента (за наявності вузла комерційного обліку) була затверджена КПП «Теплоенергопостач» ІМР наказом №504 від 21.10.2021 року та становила 23,71 грн. з ПДВ.
У зв'язку з введенням в Україні воєнного стану, наказом від 31.10.2022 року №415 та наказом від 08.11.2023 року №576 плата за абонентське обслуговування застосовується на рівні, що застосовувався до споживачів станом на 24.02.2022 року. Вказане також стосується опалювальних періодів 2022/2023 років та 2023/2024 років.
Додатково, рішенням Ірпінської міської ради від 16.05.2022 року №2083-20-VIІІ, у зв'язку з активними військовими бойовими діями на території Ірпінської територіальної громади, споживачів було звільнено від сплати платежів за комунальні послуги на період з 28.02.2022 року по 20.04.2022 року.
Вказує, що ОСОБА_1 не виконує своїх зобов'язань по оплаті за послуги теплопостачання, що призвело до виникнення заборгованості перед КПП «Теплоенергопостач» ІМР в розмірі 115 947,37 грн. з вимогою про стягнення якої позивач через свого представника - Костюк О.О. звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 28.10.2024 року провадження у справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до частини 8 статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надійшло.
26.11.2024 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача - адвоката Чернявського С.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому не погоджувався зі змістом позовних вимог. Зазначив, що починаючи з 2007 року позивач не надає відповідачу послуг з постачання теплової енергії, що призвело до пошкодження його майна. Додав, що жодного договору на постачання теплової енергії між КПП «Теплоенергопостач» та ОСОБА_1 не укладалось, а послуги не надавались через недостатній тиск в системі опалення. У своїх заявах та претензіях, ОСОБА_1 постійно зазначав про відсутність тепла в приміщенні починаючи з 2007 року та неодноразово просить зробити перерахунок.
Листом №536 від 27.08.2018 року, КПП "Теплоенергопостач" зазначило про існуючі проблеми з постачанням тепла до квартири відповідача та визнало факти отримання претензій за 2015, 2016, 2017. В цьому ж листі зазначено, що за недодане тепло, за результатом розгляду заяви від 26.12.2017 року, було знято 100% нарахувань.
Додає, що відсутність тепла в квартирі Відповідача підтверджується також актами замірів від 31.10.2016 року, 28.12.2017 року, 12.11.2018 року, 25.01.2022 року, 14.02.2022 року.
Щодо публічного договору від 01.12.2021 року про який зазначає позивач, зазначив, що ОСОБА_1 підписував жодних заяв про приєднання та не приєднувався до даного договору, не отримував жодних газет чи повідомлень з розміщеним публічним договором та не знав про його існування, не приєднувався до нього в тому числі шляхом внесення платежів, а отже вважається таким, що не прийняв умови публічного договору та не приєднався до нього.
Враховуючи, що проблеми з постачанням теплової енергії до належної відповідачу квартири, не зважаючи на численні скарги, заяви та акти відсутності тепла, так і не усунуто, беручи до уваги те, що відповідач не отримував послуг з постачання тепла не укладав жодних договорів з позивачем вважає, що у нього не виникає обов'язків перед КПП "Теплоенергопостач" сплачувати за послуги, які він не отримував.
Звернув увагу суду на те, що позивач просить суд стягнути заборгованість за період з 01.12.2012 року по 30.09.2024 року, загальний строк позовної давності за яким сплив в силу діючого законодавства.
Враховуючи викладене просив суд застосувати строк позовної давності до вимог КП "Теплоенергопостач" Ірпінської міської ради за період 01.12.2012 по 23.10.2020 року та відмовити в задоволенні вимог КПП "Теплоенергопостач" Ірпінської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
03.12.2024 року представника позивача - Костюк О.О. надійшла відповідь на відзив, в якому звернув увагу на те, що позивач надає послуги з постачання теплової енергії лише до межі зовнішніх інженерних мереж постачання послуги виконавця, таким чином, не забезпечує функціонування та підтримку в робочому стані елементів внутрішньобудинкових систем та, як наслідок, не несе відповідальності за роботу внутрішньобудинкової системи опалення
Підведення централізованого опалення до стояка в межах квартири відповідача свідчить про виконання послуг Позивачем.
З доданих до Відзиву документів (скарг на якість послуги та відповіді КПП «Теплоенергопостач» ІМР від 27.08.2018 року) вбачається, що у разі встановлення факту недоданого тепла, за наслідками перевірки, Відповідачу було зроблено перерахунок.
З урахуванням того, що з січня 2022 року жодних звернень з боку відповідача щодо неналежної якості послуги теплопостачання не зареєстровано, підстави для проведення перевірки та, як наслідок, здійснення перерахунку, на сьогоднішній день, у підприємства відсутні.
Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, оскільки у відповідності до п.1 ч.2 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг. Отже, будучи власником квартири, ОСОБА_1 , знехтував своїм обов'язком та не уклав договору про надання послуг теплопостачання.
Щодо дії Публічного договору приєднання, просив врахувати, що вказаний договір діє на підприємстві у відповідності до вимог ч.5 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», з 01.12.2021 року. Відповідно до вимог закону договір розміщений на офіційному сайті КПП «Теплоенергопостач» ІМР: https://tep-irpin.org.ua за посиланням: https://tep- irpin.org.ua/2021/11/01/типовий-індивідуальний-договір-про-н/).
Звернули увагу суду на те, що згідно з пунктом 13 розділу «Порядок надання послуги» Правил надання послуги з постачання теплової енергії, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. №830, фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
З Розрахункового листа абонента, що наявний в матеріалах справи чітко вбачається, що у грудні 2021 року та січні-лютому 2022 року були здійснені платежі з оплати послуг постачання теплової енергії. Відтак, є всі підстави вважати, що споживач - ОСОБА_1 приєднався до умов Публічного договору приєднання.
Вказав, що з урахуванням пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та часу введення в Україні карантину у межах позовної давності знаходиться період з березня 2017 року.
Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Враховуючи, що розгляд справи відбувається без участі сторін, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, оцінивши та з'ясувавши обставини справи, прийшов до наступного висновку.
Так, судом встановлено, що Комунально-побутове підприємство «Теплоенергопостач» є виконавцем послуг з постачання теплової енергії (централізованого опалення) в межах територіальної громади м. Ірпінь.
Відповідно до копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, відповідачу ОСОБА_1 з 2006 року на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 .
Нарахування за надані послуги здійснювались відповідно до діючих тарифів на момент їх нарахування, затверджених рішеннями виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області №202 від 12.10.2010 року; №202 від 23.09.2016 року; №238 від 31.10.2017 року; №40 від 27.02.2018 року; №221/5 від 13.11.2018 року; №28/8 від 26.02.2019.
З 01 грудня 2021 року, у зв'язку з переходом на публічний договір приєднання, нарахування за послуги з постачання теплової енергії здійснювалось відповідно до рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 12.10.2021 року №140/2, яким встановлено, що двоставковий тариф на послуги з постачання теплової енергії для населення з ПДВ, що становить: умовно-змінна частина двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії - 1183,68 грн/Гкал; умовно-постійна частина двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії в місяць протягом року - 187173,66 грн/Гкал/год.
Плата за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента (за наявності вузла комерційного обліку) була затверджена КПП «Теплоенергопостач» ІМР наказом №504 від 21.10.2021 року та становила 23,71 грн. з ПДВ.
Наказом від 31.10.2022 року №415 та наказом від 08.11.2023 року №576 плата за абонентське обслуговування застосовувалась на рівні, що застосовувався до споживачів станом на 24.02.2022 року.
Крім того, рішеннями виконавчого комітету Ірпінської міської ради №58/6 від 23.09.2022 року; №113/8 від 26.09.2023 року та №136/5 від 07.11.2023 року до споживачів (населення) на опалювальний період 2022-2023 року та опалювальний період 2023-2024 року застосовується тариф на послугу з постачання теплової енергії на рівні, що застосовувався до споживачів станом на 24.02.2022 року.
На підставі рішення Ірпінської міської ради №2083-20-VІІ від 16.05.2022 року споживачів було звільнено, серед іншого, і від сплати платежів за комунальні послуги на період з 28.02.2022 року по 20.074.2022 року.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, ОСОБА_1 неодноразово звертався до обслуговуючої компанії з претензіями та з вимогами про проведення перерахунку за отримані послуги у зв'язку з їх неналежною якістю.
За результатами розгляду претензії ОСОБА_1 від 23.12.2017 року, листом №336 від 27.08.2018 року, КПП "Теплоенергопостач" визнало факти отримання претензій та повідомило споживача, що серед іншого, за заявою від 26.12.2017 року зроблено замір температури та за недодане тепло знято 100% нарахувань за опалення.
Відповідно до розрахункового листа абонента, заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед позивачем КПП «Теплоенергопостач» за період з 12.2012 року по 10.2024 року з урахуванням часткових погашень та проведених перерахунків, становить 115 941,37 грн..
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до положень ст.322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст.16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги визначено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.
Згідно із ст.19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
За п.5 ч.3 ст.20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст.67 Житлового кодексу України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до ст.68 Житлового кодексу України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Кабінетом Міністрів України.
Статтею 162 Житлового кодексу України передбачено, що власник зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Згідно п.20 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630 плата за надані послуги вносяться споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплої енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 року "Про затвердження правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" та укладеного Договору, відповідач повинен був сплачувати плату за надані послуги з централізованого опалення, не пізніше 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим. Нарахування здійснювалися за фактично спожиту теплову енергію, кількість якої визначено загально будинковим тепловим лічильником. За наявності заборгованості у відповідача за цим договором позивач зараховує кошти, що надійшли від відповідача як погашення заборгованості за надані послуги в минулі періоди за цим Договором, незалежно від зазначеного в платіжному дорученні призначення платежу.
Відповідно до п.13 постанови КМУ "Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії" від 21 серпня 2019 р. №830, індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем. Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептуваннядоговору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги. У разі зміни тарифу протягом строку дії договору новий розмір тарифу застосовується з дня введення його в дію.
Відповідно до п.п.5 п.45 постанови КМУ "Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії" від 21 серпня 2019 р. №830, індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надану послугу за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, та вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені договором.
Як вбачається з наявного розрахункового листа абонента, після переходу на публічний договір приєднання, відповідачем ОСОБА_1 здійснювалась оплата за отримані послуги в грудні 2021 року та січні, лютому 2022 року, що у відповідності до до п.13 постанови КМУ "Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії" від 21 серпня 2019 року №830, індивідуальний договір вважається укладеним.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг
Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Аналогічна правова позиція сформульована у постановах Верховного Суду України від 30.10.2013 р. у справі № 6-59цс13, постановах Верховного Суду від 10 грудня 2018 року у справі № 638/11034/15-ц, 18 березня 2019 року у справі № 210/5796/16-ц, 18 грудня 2019 року у справі № 522/2625/16-ц, 25 березня 2020 року у справі № 211/3347/18-ц, 18 травня 2020 року у справі № 176/456/17, Постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 712/8196/20 від 7 липня 2020 року.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 712/8196/20 погодилася за аналогічних обставин з висновками судів першої й апеляційної інстанцій про те, що у сторін спору є фактичні договірні відносини щодо надання відповідних житлово-комунальних послуг, а відсутність укладеного письмового договору не звільняє відповідача від обов'язку оплати за надані такі послуги.
Доводи представника відповідача щодо відсутності до переходу на публічний договір, укладеного договору на постачання теплової енергії між КПП "Теплоенергопостач" та ОСОБА_1 , як про відсутність обов'язку у останнього сплачувати платежі за надані послуги не заслуговують на увагу, оскільки окрім вищевикладеного, звертаючись до обслуговуючої компанії з претензіями про неналежну якість послуг ОСОБА_1 усвідомлював наявність договірних зобов'язань, оскільки вимагав проведення замірів тепла в квартирі, за результатами чого було складено відповідні акти, та проведення перерахунків за неотримані послуги, що в свою чергу КПП «Теплоенергопостач» і було проведено.
Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність відповідно до ст.257 ЦК України встановлюється тривалістю у три роки.
При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) введено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Було запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, було введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина. Строк карантину неодноразово продовжувався.
Законом України №530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID- 19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Тобто, строк позовної давності в силу пункту 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України продовжено на строк дії карантину.
Крім того 17 березня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.05.2022 року відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 19 за змістом якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Отже, згідно п.п. 12, 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, були продовжені на строк дії карантину та на строк дії воєнного стану.
У постанові від 07 вересня 2022 року у справі № 679/1136/21 (провадження № 61- 5238св22) Верховний Суд зазначив про те, що у пункті 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України в редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540 - ІХ перелічені всі статті Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
З урахуванням пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та часу введення в Україні карантину у межах позовної давності знаходиться період з березня 2017 року.
Вказана позиція узгоджується і з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постанові від 06 травня 2021 року у справі № 903/323/20.
Згідно ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року №1402-VIII висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Згідно положень ст.ст.12, 13 ЦПК України, учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Згідно до ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У ч.ч.1-4, 8 ст.83 ЦПК України визначено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинний подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно із ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На основі всебічно з'ясованих обставин, на які посилається позивач, як на підставу заявлених вимог, підтверджених доказами, перевіреними судом, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та стягненню з ОСОБА_1 на користь КПП «Теплоенергопостач» заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги за період з березня 2017 по жовтень 2024 року в розмірі 90 571,62 грн. (115947,37 грн - 25375,75 грн)
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Стягненню з відповідача, на підставі ст.141 ЦПК України, на користь позивача підлягає сума судового збору в розмірі 2365,17 грн.
Керуючись ст.ст.12, 133, 141, 258-259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Комунально-побутового підприємства “Теплоенергопостач» Ірпінської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги,- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунально-побутового підприємства “Теплоенергопостач» Ірпінської міської ради заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги 90 571 (дев'яносто тисяч п'ятсот сімдесят одна) грн. 62 коп..
Стягнути ОСОБА_1 на користь Комунально-побутового підприємства “Теплоенергопостач» Ірпінської міської ради судовий збір в розмірі 2365 (дві тисячі триста шістдесят п'ять) гривень 17 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Позивач: Комунально-побутове підприємство “Теплоенергопостач» Ірпінської міської ради, код ЄДРПОУ 32973584, місцезнаходження за адресою: Київська область, Бучанський район, місто Ірпінь, вулиця Ярославська, будинок 11.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 .
Суддя: О.В. Чернова