Справа № 367/11041/24
Провадження №2/367/1969/2025
Іменем України
25 лютого 2025 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючої судді Чернової О.В.
при секретарі Шпильовому Р.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,-
Позивач звернулась до Ірпінського міського суду Київської області з вищезазначеним позовом.
В обґрунтування заявлених позовних вимог вказує, що Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 13.11.2015 року у справі №367/5856/15-ц з відповідача на користь позивача стягуються аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 1200,00 гривень щомісячно і до досягнення дитиною повноліття. Шлюб між сторонами було розірвано Ірпінським міським судом Київської області 28.01.2015 року. Додає, що мати відповідача кожного місяця сплачує 1 600,00 грн. на картку позивача в рахунок утримання ОСОБА_4 від відповідача.
Зазначає, що дитина перебуває на її утриманні, відповідач її розвитком не цікавиться, фінансової допомоги не надає, окрім коштів, які перераховує його мати в рахунок сплати аліментів. Вказує, що розмір витрат на утримання дитини з моменту їх призначення судом значно збільшився, що із січня 2024 року до моменту звернення до суду з даним позовом становить орієнтовно 5 800,00 грн. щомісячно, що включає витрати на продукти харчування, одяг та взуття, канцелярські товари, оплату тренувань з футболу та бойових мистецтв. Щомісячно позивачка з власної картки перераховує сину грошові кошти на купівлю необхідних предметів для зайняття спортом та інших потреб.
Додала, що у грудні 2021 року спільний з відповідачем син переніс операцію по видаленню апендикса, у травні 2024 року під час гри у футбол зламав ногу, а у вересні 2024 року під час гри у футбол зламав палець правої кисті. Після перелому кінцівок сина вона зверталася за допомогою до відповідача, проте, останній повідомив, що нічим не може допомогти. Вказала, що дитині потрібно забезпечити належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку, який позивачка не спроможна забезпечити самотужки.
Звернула увагу на те, що відповідач є працездатною особою, інших дітей чи непрацездатних осіб на своєму утриманні не має. При цьому, відповідачу на праві приватної власності належить 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 , та легковий автомобіль марки «Volkswagen» моделі «Polo», 2018 року випуску, дата реєстрації - 17.08.2023 року.
Враховуючи викладене та наведений розрахунок витрат на дитину, які позивач несе самостійно, що без врахування витрат на проїзд, екскурсії, дозвілля, комунальні платежі, періодичні огляди у лікарів та лікування становить 5800,00 грн., ОСОБА_1 просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 8000,00 грн., щомісячно, починаючи з дня звернення до суду.
Ухвалою суду від 21.11.2024 року після усунення позивачем недоліків позовної заяви та встановлення зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання відповідача відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачеві строк для подання відзиву на позовну заяву - 15 днів з дня отримання копії даної ухвали.
У відповідності до частини 8 статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надійшло.
06.12.2024 року від представника відповідача - адвоката Данілової Ю.І. надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що розмір аліментів на утримання спільної дитини рішенням Апеляційного суду Київської області у справі №367/5856/15-ц було остаточно визначено у розмірі 800,00 грн., щомісячно. Додала, що розмір аліментів, які позивачка просить стягнути на свою користь значно перевищує встановлений ЗУ «Про державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для дитини відповідного віку.
Вказала, що відповідач в період з вересня 2023 по липень 2024 року здійснював переказ коштів на утримання дитини на картку позивача в сумі близько 60000,00 грн. та орієнтовно 53 000,00 грн. безпосередньо на картку дитини.
Додала, що 28.09.2024 року відповідач подарував належну йому 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_5 ... Придбання відповідачем у власність автомобіля також не свідчить про поліпшення його матеріального становища та наявності стабільних доходів. Зазначила, що у відповідача на утриманні перебуває дитина від іншого шлюбу - ОСОБА_6 .. Вказала, що відповідач перебуває у скрутному матеріальному становищі, понад рік не має постійного місця роботи та стабільного доходу.
Враховуючи викладене, відповідач позовні вимоги визнав частково, в зв'язку з чим просив стягнути з нього на користь позивача аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 1 600,00 грн..
24.02.2025 року через систему «Електронний суд» від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, в якому не погоджувалась з твердженнями представника відповідача, зазначеними у відзиві на позовну заяву щодо створення перешкод у спілкуванні зі спільною дитиною. Вказала, що спільній з відповідачем дитині 13 повних років, та він повністю вільний у виборі свого місця проживання між обома батьками. Вказала, що дитина отримує від батька кошти в сумі, більшій аніж це визначено судовим рішенням. Додала, що мати колишнього чоловіка - ОСОБА_7 надсилає на картковий рахунок позивачки 1600,00 грн. аліментів, та періодична на картку свого внука. Позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх в повному обсязі.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.
Між сторонами склалися правовідносини, які регулюються Сімейним кодексом України.
Згідно з частиною другою статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, з рішення Апеляційного суду Київської області по справі №367/5856/15-ц, яке набрало законної сили 21.12.2015 року вбачається, що рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 13.11.2015 року змінено розмір аліментів, що стягуються на підставі рішення суду від 05.02.2015 з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього сина з 1/5 частини до твердої грошової суми в розмірі 1 200,00 грн. щомісячно.
Вказаним рішенням суду апеляційної інстанції було змінено рішення Ірпінського міського суду Київської області від 13.11.2015 року в частині розміру суми стягуваних аліментів, та встановлено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 800,00 грн. щомісячно.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 та малолітній ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно частини 1 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до положень ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Згідно із ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.1, 2 ст.181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Частиною 3 статті 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч.1, 2 ст.184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Частина перша статті 182 СК України визначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
За змістом зазначених норм права будь-які витрати на утримання дітей мають визначатись за домовленістю між батьками або за рішенням суду.
Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дитини.
Згідно з частиною другою та третьою статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 11.03.2020 у справі №759/10277/18, провадження №61-22317св19.
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім'ї. Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Отже, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я платника аліментів.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Таким чином, з наявної у матеріалах справи інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, судом встановлено, що 20.03.2024 року на підставі договору купівлі-продажу за відповідачем ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , яку останній подарував своїй дружині ОСОБА_5 , що підтверджується копією договору дарування від 08.09.2024 року.
Крім того, з отриманої судом інформації, наданої на виконання вимог ухвали суду від 21.11.2024 року Головним сервісним центром МВС встановлено, що 17.08.2023 року відповідач зареєстрував право власності на автомобіль марки «Volkswagen» моделі «Polo», 2018 року випуску, яке він набув за договором купівлі-продажу.
Доводи представника відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву, щодо відсутності ознак покращення матеріального становища відповідача, оскільки транспортний засіб міг бути придбаний в рахунок коштів взятих в позику, отриманих в подарунок, тощо, не заслуговують на увагу, адже вказане є лише припущенням сторони відповідача, доказів походження коштів на придбання вказаного ТЗ та 1/2 частини квартири не надано, клопотання про їх витребування не заявлено.
Разом з тим, доводи адвоката Данілової Ю.І. щодо перебування відповідача у важкій фінансовій ситуації, відсутності постійного місця роботи, стабільного доходу понад рік не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, так як спростовуються викладеними представником позивача обставинами про перерахунок відповідачем ОСОБА_3 грошових коштів на карту позивача в розмірі 60 000,00 грн. та на картковий рахунок дитини в сумі близько 53 00,00 грн та долученими до відзиву копіями платіжних квитанцій про їх переказ. Крім того, вказано, що перекази коштів здійснювались в період із вересня 2023 по липень 2024 року. Надана копія трудової книжки та довідки Пенсійного фонду України не є належними та достатніми доказами майнового стану та відсутності роботи і доходу у відповідача.
Суд не приймає до уваги надані позивачем виписки з медичної карти ОСОБА_3 , оскільки такі не є належними та допустимими доказами на підтвердження обставин, які в розумінні статті 192 СК України є підставою для збільшення розміру аліментів, що є предметом розгляду даної справи. Понесення позивачкою додаткових витрат на дитину не є предметом спору в цій справі і може бути підставою для пред'явлення окремого позову про їх стягнення відповідно до приписів ст.185 СК України.
Встановлені обставини справи та досліджені докази у своїй сукупності дають підстави прийти до висновку про здійснення відповідачем витрат у 2023 та 2024 роках, що перевищують його доходи, та ним не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
При цьому, суд приймає до уваги наявність у ОСОБА_2 іншої дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , натомість, даний факт не звільняє останнього від обов'язку забезпечити належний рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку спільної з позивачем дитини.
Обставини позову щодо відсутності зацікавленості з боку відповідача у розвитку та вихованні дитини, викладені у відзиві заперечення та надані тому докази судом не досліджувались, адже дане питання не стосуються предмету справи.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до положень ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» установлено у 2025 році прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить 3196 грн.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що з часу присудження аліментів які стягуються з відповідача на користь позивача на утримання спільної дитини значно збільшились ціни на матеріальні потреби, враховуючи матеріальне становище відповідача, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову та збільшення розміру аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 13.11.2015 року у справі №367/6856/15-ц з 800,00 грн. щомісячно до 2500,00 грн. починаючи з дати набрання цим рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.
Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору за звернення до суду з вимогою про збільшення розміру аліментів, відповідно до положень п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за дану вимогу у розмірі 1211 грн. 20 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Керуючись ст.ст.1, 2, 4, 12, 76, 78, 81, 82, 95, 141, 263-268, 280-284, 430 ЦПК України, ст.180-182, 183, 191 Сімейного кодексу України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, - задовольнити частково.
Змінити розмір аліментів, які стягуються за рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 13.11.2015 року у справі №367/5856/15-ц, зміненим рішенням Апеляційного суду Київської області від 21.12.2015 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінивши їх з 800 (вісімсот) гривень 00 копійок до 2 500 (дві тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Суддя: О.В. Чернова