Справа № 367/11994/24
Провадження №2/367/6214/2024
Іменем України
25 лютого 2025 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючої судді Чернової О.В.
при секретарі Шпильовому Р.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кошельок" через свого представника - Крилова С.С. звернулось до суду з вищевказаною позовною заявою.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.11.2021 між ТОВ "Кошельок" та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (https://koshelok.ua/), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Кошельок», в рамках якої реалізується технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, укладено електронний договір №2877109025-521451. Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит в розмірі 10 500,00 грн., початковий строк кредитування, становить 25 днів, відсоткова ставка становить 2,20% на добу.
Вказує, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору та перерахував грошові кошти на картковий рахунок останньої.
Відповідач в свою чергу взяті на себе зобов'язання в повному обсязі не виконує, внаслідок чого заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Кошельок» становить 37 065,00 грн., із якої 10 500,00 грн. заборгованості за сумою кредиту та простроченої заборгованості за відсотками за користування позикою в сумі 36 565,00 грн..
Звернув увагу на те, що ОСОБА_1 неодноразово користувалась послугами кредитування у ТОВ «Кошельок», що свідчить про те що їй достовірно були відомі всі істотні умови кредитування в ТОВ «Кошельок» та наслідки невиконання умов договору.
У зв'язку з викладеним, ТОВ «Кошельок» звернулось до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №2877109025-521451 від 19.11.2021 року в загальному розмірі 37 065,00 грн..
Ухвалою суду від 21.11.2024 року провадження по справі було відкрито, її розгляд вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до частини 8 статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надійшло.
Відповідач двічі повідомлена про розгляд справи за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, правом надання відзиву на позов не скористалась. Будь-яких заяв чи клопотань по суті спору до суду не надходило.
Через відсутність від відповідача клопотань та відзиву на позов, який двічі повідомлявся про розгляд справи, наявності згоди позивача на заочний розгляд даної справи, суд, у відповідності до ст.280 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.
Враховуючи, що розгляд справи відбувається без участі сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України .
За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено частиною 8 статті 178 ЦПК України.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Так, 19.11.2023 між ТОВ "Кошельок" та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №2877109025-521451. Відповідно до умов вказаного договору сума кредиту становить 10 500,00 грн. (п.1.1.), який видається строком на 25 днів, початковим якого є дата підписання договору, а закінченням є дата зарахування на поточний рахунок кредитодавця (п.2.1.). Стандартна базова процентна ставка за користування кредитом становить 2,20% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (1.3.3.)
Зі змісту Договору вбачається, що між сторонами узгоджений графік повернення кредиту (п. 3.3). Умови кредитування, серед іншого, відображені також в паспорті споживчого кредиту.
Договір містить повну інформацію щодо особи позичальника, його персональні дані, номер мобільного телефону, на який було відправлено одноразовий ідентифікатор в якості аналога власноручного підпису позичальника.
Таким чином, суд дійшов висновку, що між сторонами була досягнута згода щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису. Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема у ТОВ "Кошельок" виникло зобов'язання щодо надання кредитних коштів, а у відповідача - зобов'язання з повернення кредитних коштів.
Виконання позивачем взятих на себе зобов'язань підтверджується копіями повідомлень про перерахування платіжної системи «xРАY» про перерахування на картковий рахунок відповідача грошових коштів на суму в розмірі 10 500,00 грн. За кредитним договором №2877109025-521451 від 19.11.2021 року.
Таким чином, судом встановлено, що 19.11.2021 ОСОБА_1 уклала з ТОВ "Кошельок" договір про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №2877109025-521451 та отримала кредит у розмірі 10 500,00 грн. Як свідчить розрахунок, заборгованість відповідача за вказаним договором, станом на 13.03.2022 року становить 37 065,00 грн., з яких заборгованість за основним боргом в розмірі 10 500,00 грн. та 26 565,00 грн. залишку за відсотками.
Так, згідно з ч.1 ст.627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 ст.639 ЦК України).
Абзац другий ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".
Згідно з п.6 ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п.12 ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію").
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію").
Згідно з ч.6 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч.8 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Згідно ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму або не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів.
На підставі ст.1056-1 ЦК України процентна ставка може бути фіксованою або змінною. Тип процентної ставки визначається договором.
Згідно ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Згідно до ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У ч.ч.1, 2, 3, 4, 8 ст.83 ЦПК України визначено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно із ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як встановлено судом в межах даної справи, кредитний договір укладений між фінансовою установою та відповідачем в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України "Про електронну комерцію".
Відповідні відомості зазначені безпосередньо у кредитному договорі, а саме відомості щодо ідентифікації клієнта та інформацію про одноразовий ідентифікатор.
На час розгляду справи судом, відповідачем не надано заперечень проти позову, контррозрахунку, доказів, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку, тощо.
Таким чином, вимоги позивача є обґрунтованими в межах заявлених позовних вимог у розмірі заборгованості за кредитним договором №2877109025-521451 від 19.11.2021 року на загальну суму 37 065,00 грн., з яких заборгованість за основним боргом в розмірі 10 500,00 грн. та 26 565,00 грн. залишку за відсотками.
На основі всебічно з'ясованих обставин, на які посилається позивач, як на підставу заявлених вимог, підтверджених доказами, перевіреними судом, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір в сумі 2422 грн. 40 коп., який позивач просив стягнути із відповідача на його користь.
У відповідності до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп. за подання позовної заяви.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.12, 76, 77, 81, 89, 133, 141, 247, 263-265, 263-265, 268, 273, 274, 279, 280-285, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальніст. «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Кошельок» заборгованість за кредитним Договором №2877109025-521451 від 19.11.2021 року у розмірі 37 065 (тридцять сім тисяч шістдесят п'ять) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Кошельок» витрати по сплаті судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду до Київського апеляційного суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальність «Кошельок», код ЄДРПОУ 40842831, адреса: Київська область, Києво-Святошинський район, село Чайки, вулиця Антонова, будинок 8А.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя: О.В. Чернова