Справа № 367/10061/24
Провадження по справі № 1-кп/367/577/2025
25 лютого 2025 року м. Ірпінь Київської області
Ірпінський міський суд Київської у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
із секретарем судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
з боку обвинувачення - прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з боку захисту - обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ірпінського міського суду Київської області обвинувальний акт у кримінальному провадженн і, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.09.2024 року за № 12024111040001006 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Червоноблагодатне Каховського району Херсонської області, громадянина України, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 17.01.2024 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим стоком 1 рік,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
ОСОБА_5 , будучи засудженим вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 17.01.2024 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим стоком 1 рік, 29.08.2024 приблизно о 19 годині 25 хвилин, знаходячись за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_3 в мережі Інтернет знайшов сайт «24tip.top» на якому пропонували придбати наркотичні засоби та психотропні речовини. В цей час у ОСОБА_5 виник протиправний умисел, спрямований на незаконне придбання речовини, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, для власного вживання, без мети збуту.
Одразу після цього, ОСОБА_5 знаходячись в тому ж місці в той же час, усвідомлюючи свій протиправний умисел, посягаючи на встановлений законом порядок обігу наркотичних засобів та охорону здоров'я населення, всупереч положенням Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», замовив на сайті «24tip.top» речовину, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP та зробив оплату в сумі 3357 гривень за допомогою інтернет-банкінгу.
Після цього, 31.08.2024 приблизно о 17 годині 30 хвилин, ОСОБА_5 знаходячись у відділенні № 14 транспортної компанії «Нова Пошта», розташованої за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Ірпінь, вул. Северинівська, 70, отримав посилку з вмістом кристалоподібної речовини білого кольору, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP та помістив її до пакету з продуктами, який був при ньому, таким чином незаконно придбав психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, для власного вживання, без мети збуту та розпочав її незаконне зберігання.
У подальшому, 31.08.2024 приблизно о 17 годині 44 хвилини, ОСОБА_5 знаходячись біля відділення № 14 транспортної компанії «Нова Пошта», розташованої за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Ірпінь, вул. Северинівська, 70, незаконно зберігаючи при собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, для власного вживання без мети збуту, яка за вищевказаних обставин ним незаконно придбана, був зупинений працівниками поліції в порядку Закону України «Про Національну поліцію».
Після цього, 31.08.2024 у період часу з 18 години 45 хвилин по 18 годину 53 хвилини, працівниками поліції в ході огляду місця події виявлено та вилучено у ОСОБА_5 кристалоподібну речовину білого кольору, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP.
Згідно висновку експерта, надана на дослідження кристалоподібна речовина білого кольору містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Маса PVP у речовині становить 6,937 г.
Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України - незаконне придбання та зберігання психотропних речовин у великих розмірах без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за ст. 309 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, визнав та підтвердив фактичні обставини скоєння ним кримінального правопорушення, викладеного в обвинувальному акті, у вчиненому щиро розкаявся.
Покази обвинуваченого ОСОБА_5 є послідовними, логічними, за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення, і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та, беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювалися, обмежившись: допитом обвинуваченого ОСОБА_6 , показання якого відповідають фактичним обставинам справи, та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, щодо речових доказів, щодо процесуальних витрат.
Прокурор звертав увагу суду, що ОСОБА_5 , будучи раніше судимий вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 17.01.2024 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим стоком 1 рік, визначену вироком суду міру покарання у виді обмеження волі строком на два роки реально не відбув, а тому просив призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі строком на 01 (один) рік, та на підставі ст. 71 КК України шляхом часткового складання остаточно призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі строком на 01 (один рік) 06 (шість) місяців, покласти на обвинуваченого витрати на проведення судової експертизи, щодо обрання запобіжного заходу до набрання законної сили вироком позиції не висловив.
Надавши юридичну оцінку діям обвинуваченого, суд вважає, що його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 309 КК України як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини у великих розмірах без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за ст. 309 КК України.
За встановлених обставин суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, доведена повністю, вона ніким не оспорюється.
За правилами ч. 1 ст. 65 КК України при обранні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд відповідно до ст. 65 КК України враховує тяжкість вчиненого правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину, обставини вчинення діяння, дані, які характеризують особу обвинуваченого, який раніше судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у нарколога, психіатра не перебуває, а також наявність обставини, що пом'якшує покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Оцінюючи особу обвинуваченого, суд зважує на роз'яснення, що містяться в абзаці 3 пункту 3 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України, відповідно до якого, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.
Так, обвинувачений на момент вчинення злочину до кримінальної відповідальності притягувався, на момент ухвалення вироку є судимим, за даними наявної документації на спеціальних обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, що свідчить про його осудність.
Вирішуючи питання про наявність у кримінальному провадженні обставин, що пом'якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд зважує на роз'яснення, що містяться у пункті 4 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду, відповідно до якого, виходячи з того, що встановлення пом'якшуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому, таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом'якшують покарання.
Згідно ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України суд визнає «щире каяття» з огляду на таке.
Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим. Повне визнання особою своєї вини у вчиненні злочину обґрунтовується тим, що така особа заслуговує поблажливого ставлення до себе, оскільки вона щиро каючись у вчиненні злочину, викладає всі обставини вчиненого, що сприяє встановленню істини по справі, тобто розкриттю злочину.
Судом було встановлено, що обвинувачений, висловивши самозасудження своєї кримінально караної поведінки та зазначивши про готовність нести кримінальну відповідальність, винуватість у вчиненні злочинів визнав повністю, що свідчить про наявність у кримінальному провадженні обставини, що пом'якшує покарання, - «щире каяття».
Вказаний висновок суду узгоджується з позицією, викладеною у постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 06.09.2022 справа №397/92/15-к, від 02.11.2021 справа №643/13256/17 та ін., які беруться судом до уваги в силу вимог ст. 13 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII), відповідно до якої висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Згідно обвинувального акта встановленою під час досудового розслідування обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_5 , передбаченою ст. 67 КК України, є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
Однак судом встановлено, що передбачене ч.2 ст. 309 КК України кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_5 в місцевості (у м. Ірпінь Бучанського району Київської області), де на час його вчинення 31.08.2024 року не було воєнних дій - хоча і вчинене в період дії режиму воєнного стану, однак не є використанням умов воєнного стану. Щодо цього злочину цієї обтяжуючої обставини немає.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_5 , передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.
У відповідності до вимог ст. 50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших кримінальних правопорушень.
Судом враховано, що ОСОБА_5 вчинив даний злочин будучи засудженим вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 17.01.2024 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим стоком 1 рік. Наразі покарання за вказаним вироком ОСОБА_5 реально не відбув.
Наведені дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 вказують про антисоціальну спрямованість його особи та стійкість протиправної поведінки, небажання стати на шлях виправлення і вести правильний спосіб життя, а також свідоме порушення закону, незважаючи на невідворотність покарання, що в свою чергу ставить під обґрунтований сумнів готовність останнього належно виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки й досягти мети заходу примусу в умовах лише певного контролю за її поведінкою.
Таким чином вважає, що застосування положень ст.ст 69, 75 КК України буде неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, оскільки таке звільнення не сприятиме меті покарання - виправленню засудженого і попередженню вчинення нових злочинів.
Отже, враховуючи характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, обставини його вчинення, зважаючи на наявність пом'якшуючої обставини, відомостей, що характеризують його особу, ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, суд вважає, що покаранням, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання, визначене у межах, установлених у санкції ч. 4 2ст. 309КК України, у вигляді позбавлення волі є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, є домірним скоєному і відповідає меті покарання.
У відповідності до ч.ч. 1, 4 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Таким чином, суд призначає ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі відповідно до вимог ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 17.01.2024 за ч. 1 ст. 309 КК України.
Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні обвинуваченому не обрано.
Суд вирішує питання про долю речових доказів та процесуальні витрати відповідно до вимог ст. ст. 100, 124 КПК України.
З огляду на викладене, на підставі ст. ст. 12, 50, 65, 66 ч.1 п.1, 71 ч. ч.1, 4, 88 ч.ч. 1, .2, 309 ч.2 КК України, керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 368-371, 373, 374, 376, 394 ч.2 КПК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 01 (один) рік.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Шевченківського районного суду м. Києва за ч.1 ст. 309 КК України від 17.01.2024 року справа № 761/729/24, визначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 01 (один) рік 06 (шість місяців).
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи речовин, матеріалів та виробів від 09.09.2024 № СЕ-19/111- 24/50511-НЗПРАП у розмірі 3029 (три тисячі двадцять дев?ять) гривень 12 коп.
Речові докази у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 01.09.2024 року за №12024111040001006, що зберігаються в камері зберігання речових доказів відділу поліції № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області (квитанція, записана в книгу - алфавіт на сторінку № 2, порядковий номер запису 010 від 12.09.2024), а саме:
- полімерний сейф-пакет № 0025161, всередині якого знаходиться: картонна коробка з вмістом пакету з кристалоподібною речовиною білого кольору, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 6,937 г, шматком ізоляційної стрічки чорного кольору, електронним пристроєм для паління та пакетом з фольгованого полімерного матеріалу з нашаруваннями, які містять у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 0,036 г, пакет з логотипом транспортної компанії «Нова Пошта» - знищити;
полімерний сейф-пакет № INZ2019884, всередині якого знаходиться мобільний телефон «Realme» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 в копусі синього кольору з сім-картою з номером НОМЕР_3 - конфіскувати.
Вирок суду з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку. В іншій частині вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної чинності після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не будо подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1