Справа № 366/3310/24
Провадження № 3/366/33/25
Іменем УКРАЇНИ
29 січня 2025 року с-ще Іванків
Суддя Іванківського районного суду Київської області Корчков А.А., розглянувши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 1 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, безробітного, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,
Згідно з даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 240713 від 03.11.2024: «03.11.2024 близько 11:50 год. в с. Старовичі вул. Миру Вишгородського району, ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство, а саме з хуліганських мотивів ображав нецензурною лайкою ОСОБА_2 , чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.»
Протокол склав поліцейський ВП №1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області Слободян М.В.
Відповідно до протоколу авторозподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено суддю Корчкова А.А. Розгляд справи призначено на 29.01.2025.
У судове засідання, призначене на 29.01.2025 ОСОБА_1 не з'явився, про розгляд справи повідомлений вчасно, належним чином, шляхом направлення рекомендованого поштового повідомлення, яке повернулося з відміткою про отримання.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Зокрема у рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Враховуючи, що ОСОБА_1 про розгляд справи повідомлений належний чином, суддя розцінює його неявку неповажною та приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
У судовому засіданні досліджені наступні докази:
- протокол про адміністративне правопорушення ВАД № 240713 від 03.11.2024, в якому викладено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення;
- письмові пояснення ОСОБА_2 , яка вказала, що місцевий житель ОСОБА_3 , який був у п'яному вигляді, вигукував у її адресу словесні погрози, брутально лаявся та ображав.
Під час розгляду справи судом встановлено, що 03.11.2024 ОСОБА_1 у громадському місці за адресою с. Старовичі вул. Миру, вчинив дрібне хуліганство, а саме з хуліганських мотивів ображав нецензурною лайкою ОСОБА_2 .
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 173 КУпАП.
Статтею 173 КУпАП передбачена адміністративна відповідальності за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини, у сфері громадського порядку. Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій. Відмінною особливістю дрібного хуліганства від хуліганства, що наказується в кримінальному порядку, є те, що воно не має характеру грубого порушення громадського порядку, яке причиняє суттєву шкоду суспільним відносинам, правовим та законним інтересам громадян. Дрібне хуліганство необхідно відрізняти від таких схожих дій, як самоправство, приниження гідності, нанесення побоїв, або інших проступків, які мають наслідком адміністративну відповідальність (поява у нетверезому стані у громадських місцях, порушення правил руху і т. ін.).
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, під якою необхідно розуміти найбільш цинічні лайки, що належать, як правило, до сфери статевих відносин, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності. Іншою формою цього правопорушенні є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку; пов'язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв'язній манері. Це може бути: хапання за одяг, насильницьке утримання за руки, демонстративне зривання головного убору, вимога дат цигарку або пускання в обличчя диму від неї, непристойна пропозиція дівчині та інші подібні дії. Для всіх цих випадків характерним є ігнорування волі та бажання оточення, прагнення нав'язати свою волю, а точніше свавілля.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони (Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» від 22.09.2005 р. № 2899-IV).
Опосередковано поняття громадського місця визначено також у ст. 178 КУпАП: це вулиці, закриті спортивні споруди, сквери, парки, всі види громадського транспорту, включно з транспортом міжнародного сполучення.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Суб'єктом правопорушення можуть бути особи, яким виповнилося 16 років.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення з наявними в ній доказами, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суддя приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення складений правильно, відомості, які у ньому відображені відповідають фактичним обставинам справи, правопорушення кваліфіковано вірно, а наявні в матеріалах справи докази є належними, допустимими і достатніми у своїй сукупності, та доводять, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, а саме вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурної лайки в громадських місцях, що порушило громадський порядок та спокій громадян.
Із матеріалів справи не встановлено обставин, які б виключали адміністративну відповідальність ОСОБА_1 .
Суддя, у відповідності до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність, суддею не встановлено.
З огляду на встановлені обставини справи, а також враховуючи характер правопорушень, вид і міру адміністративного стягнення, яке застосовується до правопорушника за їх вчинення, суддя приходить до висновку про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції ст. 173 КУпАП.
Статтею 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
У матеріалах справи відсутні документи, на підставі яких ОСОБА_1 звільняється від сплати судового збору згідно Закону України «Про судовий збір», а тому, з нього слід стягнути судовий збір.
Керуючись ст.ст. 24, 40-1, 173, 245, 251, 252, 280, 283-285 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п'ять) грн.
реквізити для оплати: отримувач коштів: ГУК у Київ. обл/Іванківська сел/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37955989, банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.), рахунок отримувача: UA228999980313000106000010812, код класифікації доходів бюджету: 21081100).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять грн., 60 коп.)
реквізити для оплати: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Відповідно до частини 1 статті 307, статті 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш, як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати, штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області.
Суддя Анатолій КОРЧКОВ