Справа № 296/2038/25
1-кс/296/1014/25
Іменем України
25 лютого 2025 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого слідчого СВ Житомирського РУП №2 управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №12024060000000563 від 15.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.191 307 КК України, про тимчасовий доступ до речей і документів, -
До слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира надійшло клопотання старшого слідчого слідчого СВ Житомирського РУП №2 управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №12024060000000563 від 15.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.191 307 КК України, про тимчасовий доступ до речей і документів, що перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
- належним чином завірених копій реєстраційних справТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (код ЄДРПОУ - НОМЕР_1 ), ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ) та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 ), за весь період вчинення реєстраційних дій, у тому числі: реєстраційні картки, довіреність на право представлення інтересів підприємства в державних органах, інші реєстраційні документи.
Клопотання обгрунтовано тим, що СВ Житомирського РУП №2 управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024060000000563 від 15.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.191 307 КК України.
Разом з тим до клопотання не додано постанов про призначення групи слідчих та групи прокуророрів, що унеможливлює встановлення чи подано воно стороною кримінального провадження.
Слідчий суддя зазначає, що витяг з ЄРДР сам по собі не підтверджує повноважень слідчого та прокурора та не надає статусу сторони кримінального провадження.
Крім того, до клопотання долучено докази, які свідчать, що досудове розслідування здійснює ІНФОРМАЦІЯ_5 , саме на адресу цього органу спрямовані відповіді з різних установ та відповідно є посилання на кримінальне провадження №12024060000000563 від 15.08.2024.
За приписами ч.1 ст.160 КПК України саме сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.
У постанові від 08 червня 2022 року у справі N 2-591/11(провадження N 14-31цс21) Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що наявність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) існує в тому, що закон, призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого забезпечується нова життєва ситуація, яку законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону. Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли, на переконання суду, певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, унаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні. Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Відсутність у процесуальних кодексах положення про аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
Отже, застосування судом аналогії закону можливо лише у випадку, є прогалина в законодавстві, тобто є суспільні відносини, які відносяться, зокрема до процесуального права, проте ці відносини не врегульовані жодним чином нормами процесуального права.
Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні.
Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права.
Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення.
Оскільки, чинним КПК України не передбачено повернення клопотання, слідчий суддя вважає можливим застосування аналогії цивільно-процесуального права у кримінальному провадженні.
Так за приписами п.1 ч.4 ст.185 ЦПК України позовна заява повертається у випадку якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;
Оскільки до клопотання не долучено доказів, що воно подано саме стороною кримінального провадження з боку обвинувачення- уповноваженим слідчим за погодженням з уповноваженим прокурором у кримінальному провадженні №12024060000000563 від 15.08.2024 (відсутні постанови про призначення групи слідчих та групи прокурорів) клопотання слід повернути слідчому, що його подав, для усунення недоліків, що не перешкоджає повторному зверненню до суду.
Керуючись ст.160 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого слідчого СВ Житомирського РУП №2 управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №12024060000000563 від 15.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.191 307 КК України, про тимчасовий доступ до речей і документів - повернути слідчому.
Ухвала оскарженню не підлягає
Слідчий суддя ОСОБА_1