Справа № 276/333/25
Провадження по справі№ 1-кп/276/72/25
25 лютого 2025 року с-ще Хорошів
Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження в с-щі Хорошів кримінальне провадження №12025065490000018 від 22.01.2025 відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Вільськ Житомирського району Житомирської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючої по АДРЕСА_2 , українки, громадянки України, з повною середньою освітою, не одруженої, не працюючої, не депутата, не є особою з інвалідністю, на утриманні осіб не має, раніше не судима, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, -
20.01.2025 року близько 22 години 00 хвилин у ОСОБА_3 , яка перебувала за адресою: АДРЕСА_3 , виник словесний конфлікт з ОСОБА_4 , під час якого у ОСОБА_3 виник умисел на заподіяння ОСОБА_4 тілесних ушкоджень.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень, діючи умисно, ОСОБА_3 підійшла до ОСОБА_4 та своєю правою рукою нанесла їй один удар в область лівого ока. Продовжуючи свої умисні протиправні дії, ОСОБА_3 своєю правою та лівою рукою схопила ОСОБА_4 за волосся та повалила на підлогу, а саме на правий бік, де ОСОБА_3 нанесла своєю правою ногою ОСОБА_4 один удар в область лівого коліна та один удар в область тулуба зліва, внаслідок чого потерпілій були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: синця на обох повіках лівого ока з переходом на ліву вилицю; синця в ділянці лівої вилиці з переходом в перед вушну ділянку та на ліву щоку; крововиливу з внутрішньої поверхні верхньої губи в проекції 21 зуба; два синця по лівим боковим та передньо - боковим поверхням, верхньої частини шиї; садна в правій лобній ділянці на межі з волосяною частиною голови; синця по нижньому краю лівого наколінника; синця в лівій здухвинній ділянці, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Кримінальна відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений, передбачена ч. 1 ст. 125 КК України.
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 в порядку ст. 302 КПК України надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Зі змісту заяви підозрюваної ОСОБА_3 , яка була складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 слідує, що остання беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, а саме в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, надала свою згоду на розгляд обвинувального акта без його участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
У вказаній заяві захисником ОСОБА_5 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваною, її згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за її відсутності.
Потерпіла ОСОБА_4 подала заяву, відповідно до якої повністю погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, надала свою згоду на розгляд обвинувального акта у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, при вирішенні питання щодо виду та розміру покарання стосовно обвинуваченої ОСОБА_3 покладається на розсуд суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються сторонами кримінального провадження та потерпілим, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні нею кримінального правопорушення доведена повністю.
Дії обвинуваченої ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисні дії, які виразились у заподіянні умисних легких тілесних ушкоджень.
Призначаючи обвинуваченій покарання, суд, відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, особу обвинуваченого, обставини, які обтяжують та пом'якшують покарання.
Так, відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України - є кримінальним проступком.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого суд визнає її щире каяття та активне сприяння в розкритті кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Також при призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд враховує: ставлення обвинуваченої до скоєного, що полягає у визнанні винуватості; дані про особу обвинуваченої, а саме те, що вона на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судима, по місцю проживання компрометуючі матеріали відносно неї відсутні.
Санкція ч. 1 ст. 125 КК України передбачає застосування до винних осіб такі покарання: штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.
Згідно ч. 2 ст. 53 КК України розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями Особливої частини цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу.
Враховуючи роз'яснення, які викладені в п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», зважаючи на наявність пом'якшуючої та відсутність обтяжуючих обставин, враховуючи особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне, з врахуванням положень ч.2 ст.53 КК України, призначити їй покарання у виді штрафу.
Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 попередження вчинення нею кримінальних правопорушень та відповідатиме принципу справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлений.
Запобіжних захід у кримінальному провадженні не обирався та, зважаючи на призначене покарання, суд не вбачає підстав для його обрання.
Процесуальні витрати відсутні.
Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 65-67, ч. 1 ст. 125 КК України, ст.ст. 7-12, 17, 20-30, 84-86, 90-92, 94, 100, 118, 301, 302, 368-371, 373, 374, 376, 381, 382, 392-394 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Речовий доказ: довідку Коростенської ЦМЛ №423 на ім'я ОСОБА_4 - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченої ОСОБА_3 не обирати.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Володарсько-Волинський суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його отримання.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України, копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України, вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Суддя: ОСОБА_1