Справа № 275/1327/24
2/275/118/2025
25 лютого 2025 року с-ще Брусилів
Суддя Брусилівського районного суду Житомирської області Миколайчук П.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області про позбавлення батьківських прав, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області про позбавлення відповідача батьківських прав щодо його дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ., ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно відповіді з ЄДДР №964010 від 12.12.2024, відомостей у ЄДДР щодо ОСОБА_2 не знайдено.
Згідно відповіді відділу «ЦНАП» Брусилівської селищної ради №2704 від 18.12.2024, ОСОБА_2 на території Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області не зареєстрований.
Згідно відповіді ВОМІРМП УДМС України в Житомирській області №18888/12683 від 02.01.2025, яка надійшла до суду 21.02.2025, дані, щодо реєстрації на території Житомирської області ОСОБА_2 відсутні.
При вирішенні питання про відкриття провадження по справі суддею встановлено наступне.
Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства (ст. 1 ЦПК України).
Як визначено ч. 1 ст. 23 ЦПК України, усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених ч. ч. 2, 3 ст. 23 ЦПК України.
Відповідно до визначеного ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» права на повноважний суд, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Вказана норма кореспондується з положеннями ст. 6 Конвенції, відповідно до якої в поняття «суд, встановлений законом», входить лише той суд, до підсудності якого віднесений розгляд тієї чи іншої справи.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
При зверненні саме до Брусилівського районного суду Житомирської області позивач посилається на норми п. 17 ст. 28 ЦПК України, згідно якої позови про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб (в тому числі про відшкодування шкоди, завданої внаслідок обмеження у здійсненні права власності на нерухоме майно або його знищення, пошкодження) у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру можуть пред'являтися також за місцем проживання чи перебування позивача.
Однак, вказаний спір не випливає з правовідносин, які передбачені п. 17 ст. 28 ЦПК України, а стосується сімейного спору про позбавлення батьківських прав, на нього не поширюються правила підсудності за місцем проживання позивача, визначені в ст. 28 ЦПК України.
В свою чергу, ч. 9, 10 ст. 28 ЦПК України, позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи); позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.
Однак, в позові не наведено обставин та до нього не додано відповідних доказів, з яких би вбачалось, що останнім відомим місцем проживання відповідача є територія колишнього Брусилівського району Житомирської області, або що на ній розташоване його нерухоме майно чи місце роботи.
Отже, Брусилівський районний суд Житомирської області не є належним судом для вирішення вказаного спору за положенням ст. 27, ст. 28 ЦПК України.
Згідно ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Вирішуючи питання про направлення справи за підсудністю, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 9 ст. 28 ЦПК України, позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Тобто, у даній справі відсутні підстави для її розгляду Брусилівським районним судом Житомирської області на підставі положень ст. 27, ч.ч.9,10 ст. 28 ЦПК України, однак наявні підставі для розгляду судом за останнім відомим місцем перебування відповідача на підставі ч. 9 ст. 28 ЦПК України.
В позовній заяві позивачем зазначено що останнє відоме місце проживання відповідача - АДРЕСА_1 , яке відноситься до юрисдикції Бериславського районного суду Херсонської області.
Разом з тим, відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», враховуючи неможливість здійснення правосуддя Бериславським районним судом Херсонської області, згідно рішенням ВРП № 566/0/15-23 від 30.05.2023, змінено підсудність Бериславського районного суду Херсонської області - шляхом передачі судових справ Великоолександрівському районному суду Херсонської області (74100, смт. Велика Олександрівка, вул. Ярмаркова, 11, Херсонська область inbox@vo.ks.court.gov.ua)
Виходячи з аналізу положень ЦПК України, Конвенції про захист прав і основоположних свобод, прецедентної практики ЄСПЛ, суд приходить до висновку про необхідність направлення справи для розгляду по суті за підсудністю до суду, якому ця справа територіально підсудна в силу вимог ч. 9 ст. 28 ЦПК України - до Великоолександрівського районного суду Херсонської області.
Керуючись ст. ст. 27, 28, 31, 32, 187 ЦПК України, суддя, -
Матеріали цивільної справи № 275/1327/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області про позбавлення батьківських прав - направити за підсудністю до Великоолександрівського районного суду Херсонської області (74100, смт. Велика Олександрівка, вул. Ярмаркова, 11, Херсонська область inbox@vo.ks.court.gov.ua)
Передачу справи здійснити не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала складена та підписана 25.02.2025.
Суддя П. В. Миколайчук