Провадження № 1-кп/484/180/25
Справа № 484/249/25
Вирок
іменем України
25.02.2025 року м. Первомайськ
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську кримінальне провадження №12024152110001076 від 10.11.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Первомайська Миколаївської області, громадянина України, освіта середньо спеціальная, проживає у фактичних шлюбних стосунках, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий, останній раз 08.02.2017 Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 185 на підставі ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України 4 роки 6 місяців позбавлення волі. 28.12.2020 на підставі рішення Казанківського районного суду Миколаївської області звільнений умовно-достроково 05.01.2021 з Казанської виправної колонії Миколаївської області з невідбутим строком: 1 рік і 6 місяців.
за участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3
в скоєні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України
встановив
постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 25.07.2024 (справа №484/2319/24), яка набрала законної сили 06.08.2024, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
У подальшому, 09.11.2024 о 22 год. 07 хв. ОСОБА_3 , діючи в порушення вимог ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», якими визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, діючи умисно, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підриваючи авторитет органів правосуддя України, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови, відповідно до якої його позбавлено права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, маючи реальну можливість її виконати, керував транспортним засобом марки «ВАЗ» моделі 2101, голубого кольору, номерний знак: НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , по АДРЕСА_3 , будучи особою, позбавленою права керування транспортними засобами, однак такі дії ОСОБА_3 були припинені, оскільки його зупинено працівниками поліції.
Крім того, 12.11.2024 о 18 год. 51 хв. ОСОБА_3 , діючи в порушення вимог ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», якими визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, діючи умисно, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підриваючи авторитет органів правосуддя України, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови, відповідно до якої його позбавлено права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, маючи реальну можливість її виконати, керував транспортним засобом марки «ВАЗ» моделі 2101, голубого кольору, номерний знак: НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , по вул. І. Крип'яновського, що у м. Первомайськ Миколаївської області, будучи особою, позбавленою права керування транспортними засобами, однак такі дії ОСОБА_3 були припинені, оскільки його зупинено працівниками поліції.
Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 382 КК України, та визнає його винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.382 КК України, а саме: в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили.
Вказаних висновків суд дійшов, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом.
Обвинувачений в судовому засіданні свою вину визнав у повному обсязі, щиро покаявся, фактичні обставини справи викладені в обвинувальному акті не заперечував. З мірою покарання, яку попросив прокурор згоден.
На підтвердження встановлених судом обставин прокурор надав докази вини обвинуваченого, які досліджені судом та долучені до матеріалів справи.
Так, з витягу ЄРДР від 10.11.2024 року вбачається, що 10.11.2024 року та 08.01.2025 року на підставі матеріалів правоохоронних органів внесено відомості до ЄРДР про те, що ОСОБА_3 будучи позбавленим права керувати транспортним засобом згідно постанови Первомайського міськрайонного суду миколаївської області від 25.07.2024 року умисно не виконав рішення суду, здійснивши керування автомобілем марки ВАЗ2101; постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 25.07.2024 року ОСОБА_3 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП та піддано стягненню у виді штрафу в розмірі 17 тис.грн з позбавлення права керувати транспортним засобом строком на 1 рік.
Вказані докази суд визнає як належні, допустимі та достовірні, котрі у своєму взаємозв'язку доводять, що кримінальне правопорушення було вчинено за обставин, викладених в обвинувальному акті.
Обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання судом є рецедив злочину.
Вирішуючи питання про обрання обвинуваченому ОСОБА_3 міри покарання суд відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відноситься до нетяжкого злочину відповідно до ст. 12 КК України.
При вивченні особи обвинуваченого судом встановлено, що ОСОБА_3 має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується як доброзичливий та такий, що зловживає алкогольними напоями, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Суд, також бере до уваги положення ст. 50 КК України, якою встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, положення ст. 65 КК України, згідно з якою, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
При визначенні виду покарання ОСОБА_3 , суд враховує, що він щиро покаявся, вчинив злочин, де основним безпосереднім об'єктом кримінального правопорушення, передбаченого є інтереси правосуддя в частині забезпечення повного і своєчасного виконання судового рішення, враховуючи ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, зокрема визнання вини, характер його поведінки в суді, надання правдивих показів, суд вважає, що до обвинуваченого можливо застосувати покарання в межах санкції ч.1 ст.382 КК України із застосуванням ст.75 КК України, надавши обвинуваченому іспитовий строк для виправлення.
Саме таке покарання, на думку суду, дасть можливість обвинуваченому оцінити свої дії, стати на шлях виправлення, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а також не буде становити «особистий надмірний тягар для особи», відповідатиме тяжкості кримінального правопорушення та справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд
ухвалив
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 1 ст. 382 КК України і призначити покарання у виді двох років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк два роки.
Відповідно до п. 1, 2 ч.1 та п. 2 ч.3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: