Справа № 484/280/25
Провадження № 1-КП/484/181/25
КП № 12024152110000958
25 лютого 2025 року м. Первомайськ
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Первомайськ Миколаївської області, громадянина України, паспорт НОМЕР_1 , виданий 30.12.2015 року Первомайським РВ УДМС України в Миколаївській області, освіта середня, не одруженого, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за мобілізацією на посаді старшого вогнеметника 1 вогнеметного відділення військової частини НОМЕР_2 у військовому званні «солдат», раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, -
за участю прокурора - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
захисника - адвоката ОСОБА_6
потерпілого - ОСОБА_7 , -
15.01.2025 року до суду надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12024152110000958, відомості про яке внесені до ЄРДР 25.09.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.
17.01.2025 року ухвалою суду справу призначено до підготовчого судового засідання на 25.01.2025 року.
В підготовчому судовому засіданні 25.01.2021 року сторона захисту в особі захисника адвоката ОСОБА_6 , звернулася до суду з клопотанням про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, на підставі ст. 46 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 повністю підтримав вказане клопотання, просив звільнити його від кримінальної відповідальності, оскільки він раніше не судимий, повністю відшкодував потерпілому завдану шкоду, примирився з ним, не був у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння під час вчинення ДТП, а вчинене ним кримінальне правопорушення є нетяжким злочином.
Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні просив звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності та закрити справу, повідомив, що ніякі фактичні обставини справи не оспорює, матеріальних претензій до обвинуваченого не має.
Прокурор проти звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілим та проти закриття наданого кримінального провадження не заперечував.
Ознайомившись з наданим клопотанням, заслухавши думку сторін кримінального провадження, потерпілого, дослідивши надані суду докази, що мають значення для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, суд приходить до висновку про те, що клопотання обґрунтоване і підлягає задоволенню з таких підстав.
В межах кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_5 на виконання Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» та у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, 06.02.2023 призваний на військову службу за мобілізацією та направлений того ж дня для її проходження до військової частини НОМЕР_2 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 08.02.2023 № 39 ОСОБА_5 призначено на посаду старшого вогнеметника 1 вогнеметного відділення військової частини НОМЕР_2 , зараховано до списків особового складу та визначено таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою, у військовому званні «солдат».
Згідно положень п.4 ч.1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відтак, з 06.02.2023, тобто з моменту відправлення ОСОБА_5 до військової частини НОМЕР_2 , він набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку - проходження військової служби.
З огляду на викладене, на момент вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_5 мав статус військовослужбовця за мобілізацією.
Стаття 14 Закону України «Про дорожній рух» містить загальне поняття учасників дорожнього руху, а саме - «Учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії…».
Згідно з частиною п'ятою цієї ж статті Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Відповідно до частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» водій, між іншим, зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Згідно з ч.3 ст. 41 Закону України «Про дорожній рух» порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону і стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки регулюються Правилами дорожнього руху, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
25.09.2024 року близько 09 год. 20 хв., більш точного час у в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 керував на підставі посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 18.11.2023, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 02.07.2024 технічно справним автомобілем марки «BMW 320D», реєстраційний номер НОМЕР_5 , 2002 року випуску, номер кузова НОМЕР_6 , на якому рухався у світлу пору доби за відсутності атмосферних опадів та явищ, які погіршують видимість, по проїзній частині асфальтобетонного, сухого та чистого, без пошкоджень, покриття проїзної частини дороги по вул. Льва Толстого в м. Первомайську Миколаївської області, зі сторони вул. Грушевського в напрямку вул. Вокзальної, наближаючись до нерегульованого перехрестя з вул. Івана Виговського.
В цей же час по вул. Льва Толстого в м. Первомайську Миколаївської області зі сторони вул. Вокзальної у напрямку вул. Грушевського, тобто у зустрічному напрямку, по своїй смузі руху рухався на велосипеді ОСОБА_7 , який також наближався до вказаного вище перехрестя.
Безпосередньо перед перехрестям водій ОСОБА_5 , керуючи автомобілем «BMW 320D» реєстраційний номер НОМЕР_5 , діючи з необережністю, проявивши кримінально протиправну недбалість, усвідомлюючи, що повинен беззастережно виконувати вимоги ПДР України та маючи можливість їх виконувати, недбало ставлячись до можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, маючи об'єктивну можливість своїми односторонніми діями забезпечити безпеку дорожнього руху шляхом дотримання вимог Правил дорожнього руху України, грубо та умисно порушив вимоги ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», а також наступні вимоги Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, введених у дію з 01.01.2002 (далі - Правила дорожнього руху України):
-п. 1.3 - учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими; п.1.5 - Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
-п.п. «б» п. 2.3 - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
-п. 10.1 - перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
-п. 16.13 - перед поворотом ліворуч і розворотом дати дорогу транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо чи праворуч, здійснив лівий поворот та виїхав на смугу руху велосипедиста ОСОБА_7 , в результаті чого допустив зіткнення свого автомобіля з велосипедом останнього.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_7 впав з велосипеда на асфальтоване покриття проїзної частини та отримав тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому лівого підкоління, яке відноситься до категорії середнього ступеня тяжкості.
Дана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок злочинного (через недбалість) порушення водієм ОСОБА_5 вимог п. 10.1 та п. 16.13 Правил дорожнього руху України, які знаходяться в прямому причинному зв'язку з наслідками, які настали.
За таких обставин ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Відповідно до ст. 12 КК України вчинене ОСОБА_5 кримінальне правопорушення є нетяжким злочином, який вчинено з необережності.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 заявив, що повністю визнає себе винним у пред'явленому обвинуваченні, ніякі фактичні обставини справи не оспорює, у вчиненому щиро розкаявся, відшкодував завдану потерпілому шкоду, примирився з ним, готовий відшкодувати судові витрати; розуміє, що підстава звільнення від кримінальної відповідальності в даному випадку не є реабілітуючою.
Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні підтвердив ті самі обставини.
Судом встановлено, що необережні дії ОСОБА_5 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України.
Статтею 46 КК України передбачено, що особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Пунктом 1 частини 2 статті 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Частиною першою статті 285 КПК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Частиною другою вказаної норми передбачено, що особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення.
На виконання вказаної норми після з'ясування обставин справи, позицій обвинуваченого і потерпілого, які заявили, що примирилися і потерпілий не має жодних претензій, після дослідження доказів, що мають значення для вирішення поставленого перед судом питання, судом було роз'яснено обвинуваченому і потерпілому можливість звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за примиренням винного з потерпілим та право потерпілого і обвинуваченого заперечувати проти цього.
Частиною першою статті 286 КПК України встановлено, що звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Частиною четвертою статті 286 КПК України визначено, що якщо під час здійснення судового провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Пунктом 2 частини 3 статті 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 КПК України.
Частиною другою статті 288 КПК України визначено, що суд зобов'язаний з'ясувати думку потерпілого щодо можливості звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Частиною третьою статті 288 КПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Оскільки судом встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні вперше необережного нетяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, він та потерпілий примирилися, про що заявили суду; обвинувачений раніше не судимий; він повністю визнав себе винним, розкаявся у вчиненому, повністю відшкодував потерпілому завдану злочином матеріальну шкоду; інкримінований йому злочин не є корупційним, пов'язаним з корупцією або з порушенням правил безпеки дорожнього руху особою, яка керувала транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувала під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, суд на підставі п.1 ч.2 ст. 284, ст.ст. 285, 286 288 КПК України, ст. 46 КК України вважає за можливе звільнити його від кримінальної відповідальності і закрити надане кримінальне провадження у зв'язку із примиренням винного з потерпілим.
Судові витрати за проведення експертиз на підставі ст. 124 КПК України слід покласти на ОСОБА_5 .
Речові докази у справі вже повернуті власникам за належністю.
Запобіжні заходи не обиралися.
Керуючись п.1 ч.2 ст. 284, ст. ст. 285-288, п.2 ч.3 ст. ст. 369, 372 КПК України, ст. 46 КК України, суд, -
Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ст. 286 ч.1 КК України у зв'язку із примиренням з потерпілим.
Кримінальне провадження № 12024152110000958 закрити.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , на користь Держави судові витрати за проведення судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/115-24/20789-ІТ від 19.12.2024 року в сумі 3 183 грн. 60 коп., судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/115-24/17912-ІТ від 15.10.2024 року в сумі 3 183 грн. 60, судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/115-24/17917-ІТ від 09.10.2024 року в сумі 3 183 грн. 60 коп., а всього 9 550 (дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят) грн. 80 коп.
На ухвалу може бути подано апеляцію до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом семи діб з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.