Справа № 945/231/25
Провадження № 1-кс/945/54/25
25 лютого 2025 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ ВП № 5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 120251522600000018, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.01.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України, про арешт майна,
Слідча СВ ВП № 5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_4 , звернулась до слідчого судді Миколаївського районного суду Миколаївської області з клопотанням, в якому просить накласти арешт на майно підозрюваної у кримінальному провадженні № 12025152260000018 від 14.01.2025 року ОСОБА_5 , зокрема на земельну ділянку з кадастровим номером 4824883900:06:003:0127 площею 1,9303, розташовану в межах території Новопетрівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 220859548248), шляхом тимчасового, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення права розпоряджатися ним та відчужувати; зобов'язати Міністерство юстиції України, органи державної реєстрації накласти арешт шляхом заборони на внесення будь-яких реєстраційних змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4824883900:06:003:0127 площею 1,9303, розташовану в межах території Новопетрівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 220859548248).
Відповідно до клопотання, підставою застосування арешту майна, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_5 є те, що накладення арешту необхідне з метою забезпечення виконання покарання у вигляді конфіскації майна, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 209 КК України, та забезпечення відшкодування шкоди потерпілому.
Прокурор Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась; 25 лютого 2025 року на адресу Миколаївського районного суду Миколаївської області надала заяву про розгляд клопотання без її участі; заявлені вимоги підтримала та просила слідчого суддю їх задовольнити (а. с. 70).
Власник майна ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась; при цьому, 25 лютого 2025 року на електронну адресу Миколаївського районного суду Миколаївської області її представник за дорученням ОСОБА_6 скерувала заяву, в якій остання просила провести розгляд клопотання про арешт майна у рамках кримінального провадження № 12025152260000018, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.01.2025 року, за її відсутності та відсутності ОСОБА_5 , а також просила слідчого суддю відмовити в задоволенні клопотання в повному обсязі (а. с. 68).
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши доводи клопотання й додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення даного клопотання, виходячи з такого.
Як встановлено в судовому засіданні, слідчим відділенням ВП № 5 Миколаївського РУП Головного управління Національної поліції в Миколаївській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 120251522600000018, зареєстрованому до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.01.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України.
29.01.2025 року у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці с. Новопетрівське Новоодеського району Миколаївської області, громадянці України, офіційно непрацевлаштованій, раніше не судимій, зареєстрованій та проживаючій за адресою: АДРЕСА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України .
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
В судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 409185248 від 22.01.2025 року підозрюваній ОСОБА_5 на праві приватної власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 4824883900:06:003:0127 площею 1,9303, розташована в межах території Новопетрівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 220859548248) (а. с. 44).
Отже, підозрювана ОСОБА_5 є власником майна, що є предметом даного клопотання, а тому, з урахуванням обставин зазначеного кримінального провадження, а також того, що майно, яке належить ОСОБА_5 , може бути конфісковане в рамках відповідного виду покарання, визначеного санкцією ч. 2 ст. 209 КК України, на переконання слідчого судді, є всі правові підстави для накладання арешту на таке майно.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Крім того, при вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
За викладених обставин та відповідних норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до переконання, що матеріалами клопотання обґрунтовано та в судовому засіданні встановлено необхідність застосування на цій стадії досудового розслідування, такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, з метою уникнення можливості його відчуження.
Вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя враховує й те, що в цьому випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Так, приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, можливості подальшої конфіскації майна як виду покарання, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту зазначеного в клопотанні слідчого майна, що належить підозрюваній ОСОБА_5 .
Керуючись ст. ст. 167, 170-175 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ ВП № 5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 120251522600000018, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.01.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно підозрюваної у кримінальному провадженні № 12025152260000018 від 14.01.2025 року ОСОБА_5 , зокрема на земельну ділянку з кадастровим номером 4824883900:06:003:0127 площею 1,9303, розташовану в межах території Новопетрівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 220859548248), шляхом тимчасового, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення права розпоряджатися ним та відчужувати.
Зобов'язати Міністерство юстиції України, органи державної реєстрації накласти арешт шляхом заборони на внесення будь-яких реєстраційних змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4824883900:06:003:0127 площею 1,9303, розташовану в межах території Новопетрівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 220859548248).
Роз'яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
25.02.2025