Справа №487/999/25
Провадження №2-н/487/332/25
25.02.2025 Суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Афоніна С. М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ,
ТОВ «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі 5 849,24 грн.
Дослідивши заяву та матеріали додані до заяви про видачу судового наказу, приходжу до наступного:
Відповідно до положень ст.ст. 160, 161 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Згідно ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом
Суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності (п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України).
За загальним правилом позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом (ч. 1 ст. 27 ЦПК України).
Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (ч. 1 ст. 30 ЦПК України). Такі позови пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
Предметом заяви про видачу судового наказу у цій справі є зобов'язання, які випливають з надання послуг за спожитий природний газ, які надаються за місцем знаходження нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .
З урахуванням наведеного, заява про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані послуги електропостачання на об'єкт постачання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , має пред'являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.
Крім того, згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №1132630 від 19.02.2025 відомості щодо реєстрації ОСОБА_1 в реєстрі відсутні.
На підставі викладеного, приходжу до висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ, подана з порушенням правил підсудності, що відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України є підставою для відмови у видачі судового наказу.
Керуючись ст.ст. 161, 162 165 ч.1 п. 9 ЦПК України, суддя
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ.
Роз'яснити заявнику про те, що відмова у видачі судового наказу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 15-ти днів з моменту її проголошення.
Суддя: С.М. Афоніна