Справа №639/694/25
Провадження №1-в/639/80/25
25 лютого 2025 року м. Харків
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
ув'язненої - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Харкова клопотання про приведення вироку Краснокутського районного суду Харківської області від 17.12.2021 року до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року відносно ув'язненої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Пархомівка Краснокутського району Харківської області, громадянки України, з середньою освітою, засудженої:
-17.12.2021 року Краснокутським районним судом Харківської області за ч.1 ст.185, ч.2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки;
- 03.05.2023 року Краснокутським районним судом Харківської області за ч.1 ст. 125, ч.1, 4 ст. 71 КК України до 3 років 15 днів позбавлення волі,-
До Жовтневого районного суду м. Харкова надійшло клопотання ув'язненої ОСОБА_4 про приведення вироку Краснокутського районного суду Харківської області від 17.12.2021 року до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року.
Клопотання мотивоване тим, що вироком Краснокутського районного суду Харківської області від 17.12.2021 року ОСОБА_4 було засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України, де остання своїми протиправними діями в травні 2021 року завдала матеріальну шкоду потерпілому на суму 847 грн. та 392.06 грн. відповідно.
В судовому засіданні ув'язнена ОСОБА_4 підтримала подане клопотання та просила його задовольнити.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 проти задоволення клопотання не заперечував.
Вислухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та матеріали особової справи ув'язненої, суд приходить до наступних висновків.
Під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України (п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України).
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
09.08.2024 року набрав чинності Закон України №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (надалі - Закон №3886-ІХ).
Відповідно до вказаного Закону №3886-ІХ, стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого, дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.6 ст. 3 КК України, зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Згідно з п.5 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до пп.169.1.1 пункту 169.1 ст.169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь - якого платника податку.
Таким чином два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи та відповідно станом на 01.01.2021 року становило 2 270 грн.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_4 на теперішній час утримується під вартою в умовах ДУ «Харківський ізолятор» на підставі ухвали Краснокутського районного суду Харківської області від 14.01.2025 року.
Вироком Краснокутського районного суду Харківської області від 17.12.2021 року ОСОБА_4 було засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, де остання своїми протиправними діями в травні 2021 року завдала матеріальну шкоду потерпілому на суму 847 грн. та за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, де остання своїми протиправними діями в травні 2021 року завдала матеріальну шкоду потерпілому на суму 392.06 грн. що станом на день вчинення крадіжок складає суму меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (менше 2270 грн.).
Кримінальна протиправність діяння, а також його карність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки Кримінальним кодексом, що діяв на час вчинення цього діяння ( ч. 3 ст. 3, ч. 2 ст. 4 КК України).
Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1 ст. 5 КК України).
Указане положення цілком узгоджується із вимогами ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, на теперішній час кримінальна відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжка) настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян встановленого на дату скоєння відповідного правопорушення..
Вказані висновки суду узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 0306/7567/12, згідно з якими «за загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності».
Частиною 2 статті 74 КК України, передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_4 за вироком Краснокутського районного суду Харківської області від 17.12.2021 року завдала матеріальну шкоду потерпілому на суму меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на день скоєння крадіжок майна, тобто вчинені нею діяння відповідно до вимог Закону України №3886-ІХ не є кримінально-караними на теперішній час, суд приходить до висновку про необхідність привести вищевказаний вирок у відповідність до вимог вказаного Закону, звільнивши ув'язнену ОСОБА_4 від призначеного покарання на підставі ч.2 ст. 74 КК України.
Водночас, приймаючи до уваги, що судом було звільнено ОСОБА_4 від призначеного покарання за вироком Краснокутського районного суду Харківської області від 17.12.2021 року, суд вважає необхідним привести вирок Краснокутського районного суду Харківської області від 03.05.2023 року до вимог КК України, виключивши посилання на призначення остаточного покарання за правилами, передбаченими ст. 71 КК України, за сукупністю вироків.
За таких обставин, клопотання ув'язненої ОСОБА_4 є таким, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, ч. 2 ст. 74 КК України, ст.ст. 369-372, 537, 539 КПК України, Законом України №3886-ІХ, суд, -
Клопотання ув'язненої ОСОБА_4 - задовольнити.
На підставі ч.2 ст. 74 КК України звільнити ув'язнену ОСОБА_4 від покарання, призначеного їй вироком Краснокутського районного суду Харківської області від 17.12.2021 року за ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України, у зв'язку з усуненням караності діяння.
Вирок Краснокутського районного суду Харківської області від 03.05.2023 року привести у відповідність до Кримінального кодексу України та вважати ОСОБА_4 засудженою за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, до покарання у виді 120 (ста двадцяти) годин громадських робіт, без застосування ст. 71 КК України.
Копії ухвали направити до ДУ «Харківський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова.
Суддя ОСОБА_1