Справа № 638/2688/25
Провадження № 2/638/3250/25
Іменем України
21 лютого 2025 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі судді Агапова Р.О., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення оплати за невиконання зобов'язання,
Позивач звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_2 , де просить стягнути з відповідача на його користь 29000,00 грн. суми попередньої оплати за невиконання договору.
Перевіривши матеріали позову, суд дійшов наступного висновку.
При зверненні до суду з відповідним позовом позивач повинен дотримуватися вимог закону щодо підсудності розгляду цивільних справ, передбачених главою 2 розділу І ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства (ст. 1 ЦПК України).
Як передбачено ч.1 ст.23 ЦПК України, усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою - четвертою цієї статті.
У позові ОСОБА_2 зазначив, що звертається до суду на підставі частини п'ятої статті 28 ЦПК України як споживач послуг з навчання у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів» - за місцем свого проживання.
Відповідно до ч. 5 ст. 28 ЦПК України, позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
Підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це такий вид підсудності, за умовами якої позивачеві надається право за своїм вибором пред'явити позов в один з декількох визначених у законі судів.
Тобто, законодавець передбачив можливу альтернативну підсудність розгляду окремих категорій справ і наділив правом вибору звернення до суду виключно позивача.
У разі, якщо позивач за свої вибором звертається з позовом в один з декількох визначених у законі судів, він повинен обґрунтувати підстави свого звернення до конкретного суду з наданням доказів на їх підтвердження.
ЗУ «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
За змістом позовної заяви, позивач є споживачем послуг, які повинні були бути надані відповідачем, як виконавцем.
Так, згідно з п. 17 ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів», послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
Відповідно до п. 3 ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів», виконавець - суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги.
Згідно з ч. 1 ст. 55 ГК України, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Відповідно до ч.2 ст. 55 ГК України, суб'єктами господарювання є:
1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач не наводить обґрунтувань підсудності даної справи Дзержинському районному суду м. Харкова, однак вказує, що змістом його позовних вимог є захист його прав як споживача.
Суд зазначає, що позовна заява не містить доказів того, що відповідач ОСОБА_2 є суб'єктом господарювання та виконавцем, відповідно до вимог ЗУ «Про захист прав споживачів».
Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави для застосування правил альтернативної підсудності за ч. 5 ст. 28 ЦПК України.
Таким чином, у даній справі підлягають застосуванню загальні правила підсудності, визначені до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, відповідно до якої позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 1123864 від 17.02.2025, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Доказів того, що відповідач ОСОБА_2 проживає за вказаною у позовній заяві адресою: АДРЕСА_2 , - суду не надано.
Також у позовній заяві відсутні відомості про те, що відповідач є внутрішньо-переміщеною особою
Згідно з Розпорядженням Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 №27/0/38-14, розгляд справ, підсудних Лутугинському районному суду Луганської області, здійснюється Білокуракинським районним судом Луганської області.
Відповідно до розпорядження Верховного Суду від 6 березня 2022 року № 1/0/9-22, змінено територіальну підсудність Білокуракинського районного суду Луганської області на Першотравенський міський суд Дніпропетровської області.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Частинами 1, 2 ст. 32 ЦПК України визначено, що спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про передачу справи до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області за підсудністю.
Керуючись ст.27,31, 32, 259-260 ЦПК України, суд, -
Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення оплати за невиконання зобов'язання, - передати за підсудністю до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області.
Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017) ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.О. Агапов