Справа №: 398/1316/24
провадження №: 6/398/29/25
Іменем України
"25" лютого 2025 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Стручкової Л.І.,
з участі секретаря судового засідання Дудченко О.Ю.,
представника боржника ОСОБА_1 - адвоката Маламуж-Корнієнко Т.С.,
стягувача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву боржника ОСОБА_1 , в інтересах та від імені якої діє представник - адвокат Маламуж-Корнієнко Тамара Станіславівна, про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню у справі №398/1316/24 виданого 20.03.2024 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини,
В лютому 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах та від імені якої діє представник - адвокат Маламуж-Корнієнко Т.С., звернулася до суду з заявою про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню. Свої вимоги заявник мотивує тим, що 20.03.2024 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області видано судовий наказ у справі №398/1316/24 за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини. Вказаним судовим наказом було вирішено: стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі однієї чверті заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання заяви до суду, тобто з 15 березня 2024 року, та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . На підставі вказаного наказу Галицьким відділом ДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного МУМЮ відкрито виконавче провадження №74606423. ОСОБА_1 не згодна з судовим наказом про стягнення з неї аліментів на сина, оскільки вважає, що наказ видано з порушенням її прав та не відповідає дійсності. Син проживав з батьком, поки ОСОБА_1 працювала за кордоном, але вона завжди утримувала сина та цікавилася його життям. Після видачі судового наказу, син вже проживав з матір'ю в м. Бурштин, що підтверджується актом обстеження житлово-побутових умов. Зараз син проживає з матір'ю в Польщі та перебуває на її повному утриманні. ОСОБА_1 вважає, що судовий наказ є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки вона завжди брала участь в утриманні сина, а на момент видачі наказу він вже проживав з нею.
В судовому засіданні представник боржника ОСОБА_1 - адвокат Маламуж-Корнієнко Т.С., заяву підтримала та з підстав викладених в ній просила про її задоволення.
Стягувач ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви посилаючись на наявність між сторонами спору щодо місця проживання дитини. Визнає, що з квітня 2024 року син мешкає з матір'ю.
Заслухавши думку присутніх учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, оцінивши всі наявні у справі докази кожен окремо та в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, що 20.03.2024 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області за заявою ОСОБА_2 було видано судовий наказ у справі №398/1316/24 відповідно до якого з ОСОБА_1 було стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі однієї чверті заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання заяви до суду, тобто з 15 березня 2024 року, та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з актом обстеження житлово-побутових умов, складеного 11.04.2024 року головного спеціаліста служби у справах дітей Бурштинської міської ради Атаманюк В.І., головного спеціаліста служби у справах дітей Бурштинської міської ради Кошель Я.С. , ФСР КЗ ЦНСП Бурштинської міської ради «Довір'я» Позняковою Т.О., ФСР КЗ ЦНСП Бурштинської міської ради «Довір'я» Горбовою О.М., завідувачем відділення соціальної роботи ФСР КЗ ЦНСП Бурштинської міської ради «Довір'я» Драгун Л.М., . за участю інспектора ювенальної превенції Бродецької З.О., вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з матір'ю ОСОБА_1 за адресою : АДРЕСА_1 .
Згідно з копією закордонного паспорта на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відміткою про перетин кордону від 20.04.2024 року підтверджується факт виїзду дитини за межі України.
22.04.2024 року ОСОБА_3 отримано РЕSЕL, ідентифікаційний номер, який використовується в Польщі для ідентифікації осіб в різних аспектах їхнього життя.
Що підтверджує факт проживання дитини з матір'ю ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.5 ст.183 СК України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Згідно з п.7 ч.1 ст.168 ЦПК України, у судовому наказі зазначаються повідомлення про те, що під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
Відповідно до ст.173 ЦПК України, суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню, або відстрочити або розстрочити виконання судового наказу в порядку, встановленому статтями 432, 435 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Підстави для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, визначені у ч.2 ст.432 ЦПК України, відповідно до якої суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Таким чином, виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
При цьому, словосполучення «або з інших причин» стосується саме відсутності (припинення) обов'язку боржника, який підлягає виконанню. Підстави припинення зобов'язання визначені главою 50 розділу І книги п'ятої ЦК України.
З аналізу наведених норм процесуального права вбачається, що законодавцем передбачено судовий спосіб захисту прав боржника у разі якщо стягувач не визнає відсутність обов'язку боржника.
Звертаючись до суду із заявою про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, заявник посилається на те, що син дійсно проживав з батьком, поки ОСОБА_1 працювала за кордоном, але вона завжди утримувала сина та цікавилася його життям. Після видачі судового наказу, з квітня 2024 року син вже проживав разом з нею та перебуває на її утриманні. У ОСОБА_2 відсутні підстави для стягнення з неї аліментів.
На думку заявника, факт проживання дитини разом з нею свідчить про припинення у неї обов'язку з виконання судового наказу про стягнення аліментів на цю дитину.
Відповідно до ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Судом встановлено, що заява про видачу судового наказу про стягнення аліментів з матері, подана батьком дитини 15.03.2024 року відповідала за формою та змістом вимогам ст.163 ЦПК України та відповідала критеріям визначеним в ст.161 ЦПК України в частині вимог, за якими може бути видано судовий наказ.
Відтак суд вважає, що немає правових підстав для визнання судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини таким, що не підлягає виконанню, оскільки існує судове рішення, а саме судовий наказ, який набрав законної сили, а тому у відповідності до вимог ст.129-1 Конституції України та ст.18 ЦПК України є обов'язковим до виконання.
Законодавцем визначено підстави припинення обов'язку зі сплати аліментів за судовим рішенням.
Так, ст.273 СК України визначено, що якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.
Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у ст.ст.267-271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
Аналіз вказаної норми закону свідчить, що у зв'язку зі зміною обставин, які мають істотне значення, платник аліментів у порядку визначеному законом, зокрема шляхом звернення до суду з відповідним позовом, має право на звільнення його від обов'язку щодо сплати аліментів.
З наведеного слідує, що факт проживання дитини з матір'ю, з якої стягуються аліменти на користь батька для утримання дитини, може слугувати підставою для звернення матері до суду з позовом про звільнення від сплати аліментів. Тим більш, що вказані обставини виникли після видання судом судового наказу про стягнення аліментів.
Відтак, обставини, на які посилається ОСОБА_1 , як на підставу визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, є істотними, але підлягають доведенню при вирішенні спору про звільнення від сплати аліментів та не вказують на припинення обов'язку зі сплати аліментів.
За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що заявником невірно обраний спосіб захисту, в зв'язку із чим у задоволенні заяви належить відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 80, 259, 353-355, 431, 432 ЦПК України, ст.ст.34, 39 Закону України "Про виконавче провадження", суд, -
В задоволенні заяви боржника ОСОБА_1 , в інтересах та від імені якої діє представник - адвокат Маламуж-Корнієнко Тамара Станіславівна, про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню у справі №398/1316/24 виданого 20.03.2024 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Л.І. Стручкова