Справа № 404/7663/24
Номер провадження 2-а/404/129/24
25 лютого 2025 року Кіровський районний суд міста Кі ровограда
в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.
за участю секретаря Солук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраціний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ; місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування постанови № 5/9697 від 16 серпня 2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративне правопорушення. В обгрунтування позову зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення та постанова за справою про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративне правопорушення прийняті в один день, що фактично позбавило позивача його права надати обґрунтовані пояснення, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою тощо. Вказує, що його притягнуто тдо адміністративної відповідальності за те, що позивач 25 ківтня 2022 року знявся з військового обліку та протягом семи днів не став на військовий облік за новим місцем проживання. Позиваач вважає, що станом на 25 квітня 2022 року та протягом семи днів після цієї дати (тобто до 02.05.2024 року), такого складу адміністративного правопорушення як частина третя статті 210 Кодексу України про адміністративне правопорушення не існувало, відтак, вважає, що не міг вчинити адміністративно-каране правопорушення за частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративне правопорушення в період з 25.04.2022 року до 19.05.2024 року, а тому немає ні події, ні складу адміністративного правопорушення, за яке його піддано такому суворому стягненню як 17000 грн штрафу. Крім того, притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративне правопорушення є неможливим, оскільки закон, який погіршує становище особи, не має ретроспективної дії.
Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 25 жовтня 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (а.с.19).
На виконання вимог ухвали судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 25 жовтня 2024 року позивачем подано заяву (вх. № 45362 від 04.11.2024 року), якою усунуто недоліки вказані в ухвалі судді від 25.10.2024 року (а.с.22-24).
У зв'язку з чим, ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 08 листопада 2024 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання (а.с.25).
Через канцелярію суду відповідачем подано відзив на позов (вх. № 47827 від 19.11.2024 року), в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначає, що у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ в Україні воєнний стан. Згідно з статтею 1 Закону України «Про оборону України» та статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період це те, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію. У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини 1 статті 106 Конституції України Указом Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 року в Україні оголошена та проводиться загальна мобілізація.
В частині третій статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» зазначено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти після прибуття до нового місця оживання зобов'язані в семиденний строк стати на військовий облік та не раніше ніж за три дні до вибуття з місця проживання знятися із значеного обліку. Позивач 25 квітня 2022 року знявся з обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 та до 16 серпня 2024 року не перебував на військовому обліку. Відповідно до облікових даних ОСОБА_1 20 травня 2024 року не перебуваючи на обліку (база виборців) через застосунок «РЕЗЕРВ» вказав, що проживає (зареєстрований) за адресою АДРЕСА_3 . 16 серпня 2024 року під час перевірки облікових даних ОСОБА_1 правопорушення було виявлене представниками ІНФОРМАЦІЯ_2 . Уповноваженим представником ІНФОРМАЦІЯ_2 16 серпня 2024 року було складено відносно громадянина ОСОБА_1 протокол про вчинення адміністративного правопорушення за частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Під час складення протоколу ОСОБА_1 були роз'ясненні його права і обов'язки, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що свідчить відповідний підпис ОСОБА_1 у протоколі. Протокол про адміністративне правопорушення № 5/9696 був складений двох примірниках. ОСОБА_1 зміст протоколу був озвучений і вручений другий примірник під особистий підпис, про що свідчать відмітки у протоколі, йому також було забезпечено право подати пояснення і зауваження щодо до змісту протоколу, про що свідчать його особисті підписи та письмові пояснення у протоколі. Послідовно протоколом № 5/9696 було зафіксовано факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення передбаченого частино третью статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, протокол є процесуальним документом. Зазначає, що громадянину ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи було доведено особисто, про що свідчать відмітки у протоколі про адміністративне правопорушення. Громадянин ОСОБА_1 під час розгляду справи про вчинене ним правопорушення був присутнім, про що безпосередньо зазначено у постанові про притягнення до відповідальності. Клопотання про перенесення розгляду справи від нього до ІНФОРМАЦІЯ_2 не надходило. Постанова по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 після закінчення розгляду справи була негайно оголошена та особисто вручена позивачу. Після оголошення постанови по справі, позивач добровільно сплатив штраф, що підтверджується платіжною інструкцією № 9351-5596-9423-6867. Відповідач вважає, що про визнання позивачем факту вчинення ним адміністративного правопорушення свідчить факт добровільної та невідкладної після оголошення постанови сплати ним штрафу, про що останнім у позові не зазначено. А відтак, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову (а.с.27-41).
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.45), причини неявки суду не відомі, заяв та клопотань, до суду не подавав.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 44), причини неявки суду не відомі, заяв та клопотань, до суду не подавав.
Зважаючи на те, що особиста участь сторін в судовому засіданні не визнана судом обов'язковою, суд вважає можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, за наявними матеріалами.
Розглянувши наявні матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив таке.
Згідно військового квитка серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 з 18 квітня 2022 року перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , та 25 квітня 2022 року знявся з військового обліку (а.с.38).
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 16 серпня 2024 року, громадинин ОСОБА_1 під час дії воєнного стану, в особливий період, а саме: 25 квітня 2022 року знявся з військового обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 та в порушення вимог частини третьої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» протягом семи днів після прибуття до нового місця проживання у місті Кропивницький, в семиденний строк не став на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_4 , чим вчинив правопорушення передбачене частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративне правопорушення (а.с.36).
У вищевказаному протоколі ОСОБА_1 роз'яснено його права та обв'язки відповідно до статті 63 Конституції України, та статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення, що підтверджується підписом позивача на вказаному протоколі.
16 серпня 2024 року тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову № 5/9697 за справою про адміністративне правопорушення за передбачене частиною третьою статті 210 Кодексу України, якою визнано ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративне правопорушення, та накладення на нього штраф в сумі 17000,00 грн (а.с.39-41).
Згідно платіжної інструкції № 9351-5596-9423-6867 від 16 серпня 2024 року позивачем вищевказаний штраф сплачено (а.с.37).
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до статті 8 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
24 лютого 2022 року відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні постановлено ввести воєнний стан з 24 лютого 2022 строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану в Україні було неодноразово продовжено, тому особливий період в Україні триває по теперішній час.
З метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 запроваджено загальну мобілізацію.
Згідно зі статтею 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності і територіальної цілісності України, шанування її державних символів - є обов'язком громадян України.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Отже, починаючи з 24 лютого 2022 року і на даний час в Україні діє особливий період.
Частиною третьою статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
За приписами частини сьомої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Згідно з частиною десятою статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, серед іншого: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Згідно з частиною сьомою статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Диспозиція частини третьої статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинено в особливий період, і вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.
В свою чергу Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18 травня 2024 року, у новій редакції викладено статтю 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», встановлено, що громадяни зобов'язані, зокрема, інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. Тобто, зазначені дані необхідно було оновити до 19 липня 2024 року.
При цьому, з доданих позивачем до позову доказів, та відповідачем до відзиву, встановлено, що позивач лише 16 серпня 2024 року став на військовий облік. Доказів, які б спростовували такі твердження, суду надано не було.
Так, особливий період в Україні розпочався з 17 березня 2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації, Указом Президента України «Про ведення воєнного стану в України», який затверджено Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року, введено в Україні воєнний стан, який продовжувався відповідними Указами Президента України та триває на момент розгляду справи.
Згідно з вимогами статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Суд виходить з того, що уточнення військових облікових даних та перебування на військовому обліку є не правом, а обов'язком військовозобов'язаного, за порушення якого може наставати відповідальність.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що позивач був ознайомлений з ним, повідомлений про дату розгляду справи про що свідчать його особисті підписи.
У вказаному протоколі містяться відомості про дату та місце виявлення правопорушення.
Згідно статті 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 правомірно винесено оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Дослідивши надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено належними, достатніми та допустимими доказами, законність оскарженої постанови. Також ця постанова винесена у межах повноважень відповідача, в порядку та спосіб визначений Кодексом України про адміністративні правопорушення із дотриманням встановленої процедури та з урахуваннях усіх обставин справи.
При цьому, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доводами позивача не спростовуються викладені у постанові висновки, а відтак суд відмовляє в задоволенні позову з підстав його безпідставності та недоведеності.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», статтями 210-1, 251, 254, 256, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення; статтями 72, 73, 77, 90, 242, 246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-,
Постанову по справі про адміністративне правопорушення № 5/9697 від 16 серпня 2024 року відносно ОСОБА_1 , залишити без змін.
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраціний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ; місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення даного рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 25.02.2025 року.
Суддя Кіровського районного
суду міста Кіровограда Людмила КУЛІНКА
Суддя Кіровського Л. Д. Кулінка
районного суду
м.Кіровограда