Справа № 348/427/25
Номер провадження 1-кс/348/132/25
25 лютого 2025 року м.Надвірна
Слідчий суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Солодовніков Р.С., за участю секретаря судового засідання Бойчук О.В., представника ІНФОРМАЦІЯ_1 - Кривонос І.О., розглянувши скаргу ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник - адвокат Костромін Наталія Романівна в порядку ст.206 КПК України на дії службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
встановив:
До Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області 25.02.2025 року надійшла вищезазначена скарга, в який представник скаржника повідомила про те, що 25.02.2025 ОСОБА_1 був затриманий працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 та утримається по даний час за адресою: АДРЕСА_1 .
Скарга обґрунтована незаконним затриманням і примусовим утриманням ОСОБА_1 працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 без законних на те підстав. Вказані особи не надають можливості спілкування та надання правової допомоги ОСОБА_1 , який має незадовільний стан здоров'я, зокрема має психічні розлади. Належного медичного огляду ОСОБА_1 військово-лікарською комісією проведено не було, повістки про проходження ВЛК він не отримував та не перебуває у розшуку, вчасно уточнив військово-облікові дані.
На підставі ст..206 КПК України скаржник просить постановити ухвалу, якою негайно звільнити із незаконного утримання ОСОБА_1 .
В судове засідання прокурор і представник скаржника - адвокат Костромін Н.Р. не з'явились. ОСОБА_2 подала клопотання про розгляд скарги без її участі. Неявка зазначених осіб не перешкоджає розгляду скарги.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 Кривоніс І.О. в судовому засіданні вимоги скарги не визнала та пояснила, що відповідно до покладених функціональних обов'язків службові особи ІНФОРМАЦІЯ_1 забезпечують організацію проведення мобілізації чоловіків призовного віку, оголошену указом Президента України у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації. При цьому службові особи ІНФОРМАЦІЯ_1 не є уповноваженими службовими особами, яким надано право на здійснення затримання осіб, а лише здійснюють оповіщення під час мобілізації. Зазначила, що 25.02.2025 громадянин України ОСОБА_1 виявлений в м.Яремча працівниками Національної поліції спільно із працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 , які проводили заходи щодо оповіщення про проходження військово-лікарської комісії, уточнення військово-облікових даних та проведення мобілізації. Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» та положеннями ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» чітко визначено, під час мобілізації громадяни України зобов'язані з'явитися до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення облікових даних, проходження ВЛК та можливого призову на військову службу. На місці встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_1 і підлягає призову по мобілізації. ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені правилами військового обліку, після чого запропоновано проїхати до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення військово-облікових даних та проходження ВЛК, на що він погодився. 25.02.2025 вказаний громадянин добровільно пройшов військово-лікарську комісію. За результати проходження ВЛК встановлено, що ОСОБА_1 придатний до військової служби. На підставі наказу ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.02.2025 № 56 вказаний громадянин як солдат вибув 25.02.2025 у розпорядження командира в/ч НОМЕР_1 для проходження військової служби. На підтвердження вказаних обставин представником ІНФОРМАЦІЯ_1 надані слідчому судді відповідні документи. Просить у задоволенні скарги відмовити.
Заслухавши представника ІНФОРМАЦІЯ_1 , дослідивши матеріали скарги та матеріали, надані представником ІНФОРМАЦІЯ_1 , слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що згідно паспорту громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є громадянином України.
ОСОБА_1 мешканець с.Микуличин Надвірнянського району, 25.02.2025 перебував у м.Яремча Надвірнянського району Івано-Франківської області.
Від дня введення в Україні воєнного стану та оголошення мобілізації громадянин України ОСОБА_1 протягом трьох років не був мобілізований до Збройних Сил України. Скаржник та його представник не надали слідчому судді документи про непридатність ОСОБА_1 до військової служби, або про відстрочку від призиву на військову службу, які оформлені у встановленому законом порядку за місцем військового обліку.
Згідно із довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 від 25.02.2025 № 901 випливає, що за результатами проходження ВЛК встановлено, що ОСОБА_1 придатний до військової служби. Із довідкою ВЛК ОСОБА_1 ознайомлений 25.02.2025 під підпис.
На підставі наказу ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.02.2025 № 56, солдат ОСОБА_1 з 25.02.2025 вибув у розпорядження командира в/ч НОМЕР_1 для проходження військової служби.
Відповідно до ч.ч.2-5 ст.206 КПК якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи. Слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи. Слідчий суддя зобов'язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе: 1) існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; 2) неперевищення граничного строку тримання під вартою; 3) відсутність зволікання у доставленні особи до суду.
Відповідно до ст. 208 КПК України передбачено право затримання уповноваженою службовою особою без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні кримінального правопорушення, у визначених випадках.
Згідно зі статті 209 КПК України особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
З системного аналізу вказаних статей КПК України, в сукупності з положеннями статей 1, 2 цього Кодексу, можна дійти висновку, що загальні обов'язки судді щодо захисту прав людини поширюються на будь-які випадки, незалежно від процедури, під час якої виникають відповідні обставини за якими особа позбавлена свободи, при цьому орган державної влади чи службова особа, які утримують особу під вартою, повинна довести існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду або наявність інших правових підстав для позбавлення її свободи.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч. 2 ст. 102, п.п. 1, 17, 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Указом Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022, оголошено про проведення загальної мобілізації.
Стаття 65 Конституції України проголошує, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
За приписами статей 2, 3, 4 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом. Правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закони України "Про оборону України"; "Про Збройні Сили України"; "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Комплектування військовослужбовцями Збройних Сил України та інших військових формувань здійснюється шляхом: призову громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки забезпечують виконання військового обов'язку громадянами України. Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов'язків є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
У відповідності до ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період. Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин .
Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Органи Національної поліції України у встановленому законом порядку зобов'язані доставити осіб, які у разі порушення ними законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію до територіального центру комплектування (ст..ст.259,262 КУпАП, ч.3 ст.38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).
Представник скаржника у поданій скарзі вказує на незаконне затримання і позбавлення волі ОСОБА_1 , яке триває з 25.02.2025 по теперішній час. Разом з тим, доказів про те, що ОСОБА_1 незаконно затримувався та примусово доставлявся для проведення мобілізаційних заходів слідчому судді не надано.
В судовому засіданні з наданих документів встановлено, що ОСОБА_1 25.02.2025 добровільно пройшов військово-лікарську комісію, за результатами якої був визнаний придатним до військової служби, підписав і погодився із висновком, та за наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 в цей же день вибув у розпорядження командира в/ч НОМЕР_1 для проходження військової служби, чим спростовуються посилання скаржника про те, що ОСОБА_1 незаконного затриманий та утримується проти його волі в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 по даний час.
Як випливає із змісту скарги, у даному випадку має місце незгода скаржника із діями працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 , пов'язаними з мобілізаційними заходами щодо громадянина України ОСОБА_1 ..
Надані слідчому судді ІНФОРМАЦІЯ_2 дані свідчать про те, що ОСОБА_1 на момент розгляду скарги не є особою, яка незаконно позбавлена волі чи утримується під вартою, а тому відсутні відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення.
У підсумку слідчий суддя зауважує, що ОСОБА_1 у встановленому законом порядку призваний на військову службу під час мобілізації, йому присвоєне військове звання і направлено для проходження військової служби, що є конституційним обов'язком громадян України.
Враховуючи наведені обставини, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для застосування положень ст.206КПК України, а тому скарга задоволенню не підлягає.
При цьому,слідчий суддя звертає увагу скаржника на те, що у разі порушення прав чи інтересів службовими (посадовими) особами територіального центру комплектування та соціальної підтримки при здійсненні ними свої повноважень, пов'язаними із мобілізацією, для судового захисту заявник вправі звернутись із адміністративним позовом до компетентного адміністративного суду, а у разі вчинення щодо ОСОБА_1 протиправних дій, що містять ознаки кримінальних правопорушень до правоохоронного органу із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 206 КПК України, -
постановив :
Скаргу ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник - адвокат Костромін Наталія Романівна в порядку ст.206 КПК України на дії службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 25.02.2025.
Повний текст ухвали проголошений 26.02.2025.
Слідчий суддя: Р.С.Солодовніков