Справа № 347/2578/24
Провадження № 2/347/295/25
25 лютого 2025 року м. Косів
Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі:
головуючої -судді: Крилюк М.І.,
секретаря: Лазорик Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 22.03.2024 року між ТОВ «Укр кредит фінанс» і фізичною особою, якою є - ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (credos.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр кредит фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1368-7830. На виконання зазначених вимог, позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор С1730, для підписання кредитного договору 1368-7830 від 22.03.2024 року, підтвердження ознайомлення з правилами та інших супутніх документів. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту -18 000,00 грн.; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 28 днів; знижена % ставка -2,50 % в день; стандартна % ставка - 2,50 % в день. Проте, відповідач всупереч умовам кредитного договору, ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» та ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушив вищезазначені умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов'язання перед кредитодавцем за кредитним договором навіть після спливу строку кредитування встановленого умовами кредитного договору.
Станом на 08.08.2024 року, загальний розмір заборгованості становить: 80 100,00 гривень, щоскладається зпростроченої заборгованості за кредитом - 18 000,00 гривень; простроченазаборгованість за нарахованими процентами - 62 100,00 гривень.
В добровільному порядку відповідачка не бажає погасити вказану суму заборгованості. А тому, просить стягнути з неї заборгованість по отриманому кредиту в сумі 80 100,00грн.,
Представник позивача подав до суду заяву в якій просить справу розглянути у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить позов задоволити.
Відповідачка про час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, про що свідчить розписка про одержання судової повістки, причину неявки суду не повідомила.
24.01.2025 року від представника відповідачки в справі, ОСОБА_2 до суду подано відзив на позовну заяву за вимогами якого просить в позові відмовити. Розгляд справи просить проводити у відсутності відповідачки та її представника.
При викладених обставинах суд прийшов до висновку, що відповідачка була повідомлена про розгляд справи належним чином, а тому, суд вважає можливим ухвалити рішення, на підставі наявних у справі доказіви.
Суд, вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, 22.03.2024 року між ТОВ «Укр кредит фінанс» і фізичною особою, якою є - ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (credos.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр кредит фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1368-7830.
В силу ст.ст. 509, 525-526, 598, 610, 611, 622ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до положень ст.626ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.ст.628,629 ЦК України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду ( ч.1 ст.638 ЦК України).
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч.2 ст.638 ЦК України).
Частинами 1, 2 статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
За правилом ч.1 ст.205ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень ст.207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
З аналізу статей 205-207 ЦПК України, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Згідно ст.1054ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст.1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст.3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.3 ст.11цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст.12цього Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах: від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 20 червня 2022 року у справі № 757/40396/20 (провадження № 61-850св22), від 04 грудня 2023 року у справі № 212/10457/21 (провадження 61-6066св23) та інших.
Судом встановлено, що між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачкою за допомогою веб-сайту (credos.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1368-7830 від 22.03.2024 року, який підписано відповідачкою в справі, ОСОБА_1 електронним підписом шляхом введення одноразового ідентифікатора «С1730» (а.с.15-32) відповідно до ч. 6, 8 ст. 11, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Отже, наведене свідчить, що відповідач ознайомилася і погодилася з умовами договору, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, а подані позивачем паперові копії електронних документів є допустимими письмовими доказами відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно умов кредитного договору, кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачці кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту -18 000,00 грн.; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 28 днів; знижена % ставка -2,50 % в день; стандартна % ставка - 2,50 % в день.
На підтвердження фактичного переказу коштів позивачем до позову додано копію довідки ТОВ «Укр Кредит Фінанс» від 22.03.2024 року про переказ коштів на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 18000 грн (а.с.76)
Доказів того, що банківська картка з номером НОМЕР_1 , зазначена у кредитному договорі №1368-7830 від 22.03.2024 не належить відповідачці та на неї не було перераховано кредитні кошти за договором, ОСОБА_1 та її представником не надано.
Відповідачка отримала кредитні кошти на власний картковий рахунок та не повернула їх у встановлений договором строк.
Так станом на 08.08.2024 року, заборгованість відповідачки становить 80100,00 гривень, що складається з простроченої заборгованості за кредитом - 18 000,00 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 62 100,00 гривень.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Представник відповідачки, заперечуючи в поданому відзиві проти розрахунку та розміру отриманих кредитних коштів, доказів, які б спростовували кредитну заборгованість, не надав.
Доводи представника відповідача про ненадання банком первинних фінансових документів на підтвердження факту видачі кредиту, спростовуються наявними в матеріалах справи, а саме довідкою про перерахування суми кредиту, наданим розрахунком заборгованості та довідкою «Моніторинг дій користувача в інформаційно-телекомунікаційній системі».
Судом встановлено, що кредитний договір містить повну інформацію щодо умов кредитування, а саме щодо періоду надання кредиту і розміру процентної ставки, сукупної вартості кредиту, порядку надання і погашення кредиту, нарахування, переліку, розміру й бази розрахунку процентів, відповідальності за порушення умов договору.
Крім того, відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Таким чином, враховуючи вище наведене, з ОСОБА_1 слід стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» заборгованість за кредитним договором №1368-7830 від 22.03.2024 року у розмірі 80 100,00 грн.
Згідно ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати. Таким чином на користь позивача з відповідачки слід стягнути оплачений судовий збір в розмірі 2 422,40грн., що підтверджується платіжною інструкцією №41561 від 23.10.2024р.
На підставі наведеного, ст.ст.526, 530, 612, 625,1048-1050, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
Позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . РНОКПП НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (01133 м.Київ бульвар Лесі Українки, 26 офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598) - заборгованість за кредитним договором №1368-7830 від 22.03.2024 року у розмірі 80 100,00 (вісімдесят тисяч сто грн. 00 коп.) гривень та 2 422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) оплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя: Крилюк М.І.