Справа № 346/912/25
Провадження № 2-о/346/148/25
25 лютого 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі головуючого-судді Васильковського В.В.
з участю секретаря Максим'юк М.А.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Коломия цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Калуський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території, -
І. Стислий виклад позицій сторін.
24.02.2025 року ОСОБА_1 , звернувшись до суду із даною заявою, посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув чоловік - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Маючи в наявності пояснення трьох свідків 25.10.2024 року, дружина - ОСОБА_1 , звернулася до Калуського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області, щодо реєстрації смерті чоловіка ОСОБА_2 . Проте, Калуський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області відмовив в реєстрації смерті ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 , у населеному пункті Сєверодонецьк, Луганської області, з причини: відсутні підстави для державної реєстрації смерті та видачі свідоцтва про смерть українського зразку відповідно до законодавства України на підставі, наданих нею, документів. Тому, станом на сьогодні у неї відсутні документи, які дозволяють зареєструвати смерть згідно вимог національного законодавства та отримати свідоцтво про смерть, встановленого Україною зразка. Встановлення факту, що має юридичне значення, необхідно заявниці для державної реєстрації смерті померлої особи, проведеної державним органом України. Факт загибелі особи підтверджується наступними документами: поясненнями старшого лейтенанта ОСОБА_3 ; поясненнями сержанта ОСОБА_4 ; поясненнями молодшого сержанта ОСОБА_5 . А також, поясненнями вищезазначених військовослужбовців зафіксованими на відео. Тому, просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме: факт загибелі чоловіка заявниці - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця: м. Рівне, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 , в населеному пункті Сєверодонецьк, Луганської області, у віці 48 років, на час загибелі ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Від Калуського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області поступила заява про розгляд справи у їх відсутності.
ІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 24.02.2025 року відкрито провадження по даній справі.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІІ. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що 30.09.1995 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровано шлюб, після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на « ОСОБА_7 », про що складено відповідний актовий запис № 516, що підтверджується копією свідоцтва про одруження Серія НОМЕР_1 від 30.09.1995 року (а.с. 12).
Відповідно до копії повідомлення № 152/31.7.6-18 від 25.10.2024 року, Калуським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області, ОСОБА_1 , відмовлено в реєстрації смерті ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 , у населеному пункті Сєверодонецьк, Луганської області, у зв'язку з відсутністю підстави для державної реєстрації смерті та видачі свідоцтва про смерть українського зразку відповідно до законодавства України на підставі, наданих нею, документів (а.с. 13).
Відповідно до копії пояснень старшого лейтенанта ОСОБА_3 від 03.06.2022 року, у складі групи, займаючи позицію у будинку на другому поверсі, на розі вулиць : проспект Хіміків та Партизанської у м. Сєверодонецьк, був свідком загибелі командира мінометного взводу старшого лейтенанта - ОСОБА_2 31.05.2022 року біля 17 год 00 хв., під час бою, старший лейтенант ОСОБА_2 , перебуваючи до їх позиції поза будинком по доріжці. Пробігаючи міжбудинкову територію, ОСОБА_2 , був вражений снайперським пострілом. Перша куля влучила в стіну будівлі електрощитової. Друга куля вразила командира. Ця ділянка певний час щільно прострілювалась ворогом. Потім, після щільного обстрілу ймовірної позиції снайпера, молодший сержант ОСОБА_5 , зумів перебратись до тіла та витягнути ОСОБА_2 , з під обстрілу до під'їзду будинку, по АДРЕСА_2 . Як потім вияснилось, кульове поранення було смертельним (а.с. 14).
Згідно з копією пояснень свідка - сержанта ОСОБА_8 від 26.07.2022 року, 01.06.2022 року він виконував службово-бойові завдання в АДРЕСА_2 біля 1 парадного разом з побратимами виявив труп померлого бійця ЗСУ. Часу роздивлятись тіло не було. Трохи з часом вони помітили, що тіло накрили білим простирадлом. ІНФОРМАЦІЯ_4 в нас з?явилась можливість оглянути тіло. Оглянувши тіло, ними було помічено криваві осколкові рани під бронежилетом в зоні лівого боку і криваве осколкове поранення в шию. Він особисто оглянув всі кишені в яких знайшов особистий мобільний телефон, планшет, якісь списки з прізвищами, посвідчення офіцера і військовий квиток на ім?я старшого лейтенанта - ОСОБА_9 . Всі цінні речі і документи він передав командиру. В зв?язку з неспокійною і нестабільною ситуацію в зоні виконання службово-бойового завдання і в зв?язку з неможливістю евакуювання тіла загиблого офіцера, ними було прийнято рішення про поховання. Вони вирили яму за електрощитовою, перемістили в неї тіло старшого лейтенанта ОСОБА_10 , накрили простирадлом і поховали. Місце поховання відмітили в програмі «АрміяСОС» на телефоні (а.с. 15).
Відповідно до копії пояснень молодшого сержанта ОСОБА_5 від 03.06.2022 року, займаючи позицію у складі групи на розі на розі вулиць : проспект Хіміків та Партизанської у м. Сєверодонецьк, був свідком загибелі командира мінометного взводу старшого лейтенанта - ОСОБА_2 , 31.05.2022 року біля 17 год 00 хв., під час бою, старший лейтенант ОСОБА_2 , перебуваючи до їх позиції поза будинком по доріжці. Пробігаючи між будинками ОСОБА_2 був вражений снайпером. Перша куля пройшла мимо, попавши в будівлю електрощитової, другий постріл вразив старшого лейтенанта - ОСОБА_2 . Цей сектор ще певний період часу прострілювався ворогом. Ч ерез деякий період часу, ведучи цільний вогонь по ймовірній позиції снайпера, молодшому сержанту ОСОБА_5 , вдалось перетнути прострілюючу прибудинкову ділянку і відтягнути тіло старшого лейтенанта - ОСОБА_2 , з зони обстрілу в під'їзд будинку по АДРЕСА_2 . Як потім він виявив, куля влучила в голову і поранення виявилось смертельним (а.с. 16).
Згідно з Витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 01.03.2022 року № 49, старшого лейтенанта ОСОБА_2 , командира мінометного взводу роти вогневої підтримки мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_2 , який прибув із ІНФОРМАЦІЯ_5 , вважається таким, що прибув до пункту постійної дислокації м. Коломия, призваного по мобілізації, та вважається таким, з 01.03.2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадами (а.с. 33).
ІV. Норми права, якими регулюються правовідносини сторін.
Відповідно до ч. 7 ст. 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Як врегульовано п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
За приписами ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті здійснюється на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою.
Форма та порядок видачі документа про смерть, на підставі якого здійснюється державна реєстрація смерті, встановлена Інструкцією про порядок заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть, затвердженої наказом МОЗ України № 258 від 03.07.2001 року (далі - Інструкція).
Відповідно до положень Інструкції лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем медичного закладу, що лікував померлого, на підставі спостережень за хворим і запису в медичній документації, які відображали стан хворого до його смерті, або патологоанатомом на підставі вивчення медичної документації та результатів розтину.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як передбачено ч. 1, 2 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України, ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Як передбачено ч.5 ст. 317 ЦПК України копія судового рішення видається учасникам справи негайно після його ухвалення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації, Указом Президента України «Про ведення воєнного стану в України», який затверджено Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року, введено в Україні воєнний стан, який продовжувався відповідними Указами Президента України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території», тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За змістом ч. ч. 1, 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території», вбачається, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Підрозділом 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року № 52/5 (зі змінами) передбачено, що підставою для державної реєстрації смерті є: лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о); фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о); лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; рішення суду про оголошення особи померлою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням не судових та судових органів; повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Для встановлення смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті необхідні обставини, які свідчать про реєстрацію цієї події, а також про те, що заінтересована особа не має можливості відновити втрачені або знищені документи про це.
Згідно з положенням п. 2 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану. Якщо документи про смерть особи відсутні, то державна реєстрація її смерті проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту смерті.
Відповідно до ст. ст. 26, 27, 31 Віденської конвенції про право міжнародних договорів кожен чинний договір є обов'язковим для його учасників і повинен добросовісно виконуватись; учасник не може посилатись на положення свого внутрішнього права як на виправдання для невиконання ним договору; договір повинен тлумачитись добросовісно відповідно до звичайного значення, яке слід надавати термінам договору в їхньому контексті, а також у світлі об'єкта і цілей договору та з урахуванням будь-яких відповідних норм міжнародного права, які застосовуються у відносинах між учасниками.
Відповідно до ст. ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
V. Оцінка суду.
Суд дійшов висновку про те, що обставини, повідомлені заявником, знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи, наявні підстави для задоволення заяви.
Отже, судом встановлено, що у заявниці відсутні документи, які дозволяють зареєструвати смерть згідно вимог національного законодавства та отримати свідоцтво про смерть.
Заявниця не може у встановленому законом порядку здійснити реєстрацію смерті громадянина ОСОБА_2 , що створює перешкоди для заявника в отриманні свідоцтва про смерть.
Виходячи з викладеного, оцінивши докази з врахуванням вищенаведених обставин у їх сукупності, суд вважає заявлені заявником вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Суд вважає за можливе в контексті оцінки пояснень свідків, як доказів, оскільки, суд виходить з того, що можливості збору доказів смерті на окупованій території можуть бути істотно обмеженими.
Керуючись ст. ст. 12-13, 19, 76-80, 95, 223, 247, 258-259, 263-265, 272-273, 293, 315, 317-319 ЦПК України, суд, -
Заяву задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме: факт загибелі чоловіка заявниці - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця: м. Рівне, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 , в населеному пункті Сєверодонецьк, Луганської області, у віці 48 років, на час загибелі ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
У відповідності до ст.430 ЦПК України рішення суду допустити до негайного виконання.
Оскарження не зупиняє його виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського Апеляційного суду.
Суддя: Васильковський В. В.