Справа №: 343/329/25
Провадження №: 2-н/343/18/25
про відмову у видачі судового наказу
25 лютого 2025 року м.Долина
Суддя Долинського районного суду Івано-Франківської області Монташевич С.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на дітей,
21 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на дітей, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову і до досягнення дітьми повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Статтею 161 ЦПК України визначено вичерпний перелік вимог, за якими може бути видано судовий наказ.
Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
З аналізу вищевикладених норм вбачається, що законодавець передбачив видачу судового наказу про стягнення аліментів у частці від доходу в разі, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у чітко визначеному законодавцем розмірі частки від доходу в залежності від кількості дітей, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
Як вбачається зі змісту заяви про видачу судового наказу, заявниця просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на двох малолітніх дітей в розмірі 1/3 усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що не відповідає вимогам ст. 161 ЦПК України. При цьому, просить стягнути такі з дня пред'явлення позову, хоча має місце подання заяви про видачу судового наказу.
Враховуючи вказане, приходжу до висновку про наявність підстав для відмови у видачі судового наказу на підставі п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.
Водночас звертаю увагу на те, що заявниця не позбавлена можливості подати заяву про видачу судового наказу про стягнення аліментів з дотриманням вимог, передбачених ст. 161 ЦПК України, яка подається за загальними правилами підсудності (за зареєстрованим місцем проживання чи перебування відповідача), чи звернутися з вимогою про стягнення заявленого нею розміру в порядку позовного провадження як за зареєстрованим місцем проживання чи перебування відповідача , так і за місцем проживання чи перебування позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 161, 165, 167 ЦПК України, суддя
відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на дітей у розмірі 1/3 частки усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % від встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: Монташевич С.М.